Що нам принесе закон про електронні довірчі послуги

09-11-2018

За матеріалами biz.nv.ua

7 листопада набрав чинності Закон Про електронні довірчі послуги, який можна сміливо назвати революційним.

Закон має впровадити в наше життя такі довгоочікувані речі як європейські стандарти електронної ідентифікації, йдеться про  електронну печатку, електронний підпис, реєстровану електронну доставку і, навіть, електронну позначку часу для відмітки на електронних даних.

По суті цей закон створює умови для “автоматизації” низки відносин, насамперед між державою та бізнесом, відкриваючи нові можливості для останніх. Зокрема й фінансові, адже замість стосів паперів та купи часу, які раніше витрачались на бюрократичні процедури, прийдуть онлайн послуги. Для громадян це розширює можливість отримання адміністративних послуг в онлайн режимі. Крім того, закон матиме позитивний вплив і на міжнародні відносини,  зокрема економічні, адже відтепер гармонізує вимоги до надання електронних довірчих послуг та засобів е-ідентифікації з європейськими і міжнародними стандартами. Тим самим дозволяючи нашим підприємцям  стати повноцінними учасниками міжнародної електронної торгівлі.

Проте, аби все це запрацювало, потрібно ще пройти чималий шлях. Насамперед в частині розробки підзаконних актів для запровадження всіх нововведень.

Але спершу про те, що конкретно принесе нам цей закон та що власне таке довірчі послуги:

Так, ключовими нововведеннями є запровадження:

  • європейських схем ідентифікації;
  • взаємного визнання українських та іноземних засобів ідентифікації;
  • інтероперабельності.

Європейські схеми електронної ідентифікації передбачають високий, середній та низький рівні довіри до засобів електронної ідентифікації. Використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечуватиме високий рівень довіри, а удосконалених – середній. Схеми електронної ідентифікації повинні бути розроблені Міністерством юстиції і затверджені урядом.

Одна з ключових преваг, яку дає запровадження електронної ідентифікації за міжнародними стандартами –це взаємне визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів. Тобто, засобами електронної ідентифікації, що видані в Україні, можна буде скористатись за кордоном, а в Україні визнаватимуться засоби, видані в інших країнах. Це дозволить, наприклад, укладати компаніям договори без паперової тяганини, надсилати документи для навчання у вузах онлайн, отримувати послуги від органів державної чи місцевої влади закордоном тощо.

Реалізація цієї вимоги закону передбачає укладення відповідних міжнародних договорів щодо визнання схем електронної ідентифікації та  знову ж таки, прийняття низки підзаконних актів.

Наступне важливе нововведення – впровадження інтероперабельності, тобто, забезпечення функціональної сумісності технічних рішень, що використовуються під час надання електронних послуг, та їх здатності взаємодіяти між собою. Це є однією з умов автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади. Таке рішення підвищить доступність  адміністративних послуг та виключить “людський фактор” в державних органах.

Окрім цього, передбачена технологічна нейтральність національних технічних рішень у процесі розробки засобів електронного підпису чи печатки, що дає можливість вільного вибору необхідних технологій ідентифікації.  І це сприятиме ще й розвитку конкуренції на цьому ринку.

Також закон передбачає детальне врегулювання надання юридично значимих кваліфікованих електронних довірчих послуг та мінімізацію регуляторного впливу на надання послуг, що здійснюється без використання кваліфікованого електронного підпису, зокрема, важливим для підтвердження юридичного факту відправлення та отримання електронних даних є врегулювання надання послуги електронної доставки.

Загалом, реформування системи правового регулювання е-ідентифікації спрямоване на підвищення довіри до онлайн послуг та розширення сфери застосування електронної ідентифікації, зокрема завдяки впровадженню MobileID, BankID.

Видані раніше електронні цифрові підписи будуть використовуватись до закінчення строку їх дії, але не пізніше листопада 2020 року, а існуючі акредитовані центри сертифікації ключів автоматично вноситимуться до нового довірчого списку.

На даний час BRDO здійснює аналіз регуляторного поля даного напрямку, метою якого є напрацювання спільних з зацікавленими сторонами кроків щодо  вдосконалення нормативно-правової бази у цій сфері.

Отож, якщо коротко резюмувати, то закон позитивно вплине на розвиток електронного врядування і розширить можливості для бізнесу. Але, для повноцінного впровадження закону потрібно не пізніше листопада 2019 року сформувати підзаконну нормативно-правову базу.

Сподіваємось встигнемо????, адже певна частина вже розроблена Міністерством юстиції та Державним агентством з електронного урядування.

Матеріал підготовлено у співавторстві з Надією Кострибою, ключовим експертом сектора “IT та Телеком” BRDO.

Думки, висловлені в цій публікації, відображають винятково точку зору автора та не обов’язково співпадають з позицією Представництва Європейського Союзу в Україні

Партнери