За матеріалами biz.nv.ua
Українському IT-сектору необхідний спеціальний податковий режим.
Останнім часом різко змінилася емоційна оцінка IT-сектора. Він утримує імідж сегменту економіки, який є найбільш перспективним і активно розвивається, але все частіше лунають звинувачення, що ця галузь з розряду сировинних, що експортує «мізки» і при цьому ухиляється від оподаткування. Чи так це?
Середній клас з високими доходами – основа демократії
Даючи оцінки індустріям та економічним подіям, варто відповісти на просте запитання: “Чи робить це звичайних українців багатшими?”. Економіка має свою конкретну мету і цінність – високі доходи домогосподарств, і головним завданням має бути їх підвищення. Адже саме середній клас є основою демократичного суспільства.
Тому ВВП, інвестиції, позиції України в різних рейтингах – фактори важливі, але не головні. Вони цікаві лише тому, що в загальному підсумку від них залежать статки населення.
Зараз на головний показник ефективності економіки (багатство населення) дивитися боляче:
Згідно з дослідженням Global Wealth Report, яке підготовлене банком Credit Suisse, майже 24,6 млн дорослих українців (35,4 млн) входять у найбідніші двадцять відсотків населення планети. За цим показником ми увійшли в антиТОП-10 країн світу.
Згідно зі звітом, в найбідніші 20% дорослого населення планети входять:
– 70% населення України;
– 57% населення Ефіопії;
– 30% населення Індії;
– 25% населення РФ.
У настільки критичній ситуації природним і головним є питання: що саме дозволить українцям стати багатшими якомога швидше?
Ймовірно, правильні відповіді міститимуть слова “інститути”, “право власності”, “прогнозованість” тощо. І неможливо сперечатися з правильністю рецепту “Нам потрібно верховенство права” або будь-якої іншої схожої відповіді. Але цей шлях займе десятиліття, а зростання доходів нам потрібне сьогодні.
IT – саме та галузь, яка справляється з завданням підвищення доходів українців за наявних умов. Чому саме вона?
Швидкозростаюча та конкурентна
Для об’єктивного оцінювання впливу на розвиток економіки загалом стандартно дивляться на частку галузі у ВВП, розмір залучених інвестицій, обсяг експорту тощо.
Слід сказати, що вплив цих глобальних критеріїв на зростання доходів населення досить опосередковане. Наприклад, зростання частки військової індустрії не означає поліпшення добробуту громадян (СРСР – яскравий тому приклад). А інвестиції в різні галузі мають мультиплікатори створення робочих місць, які в рази відрізняються. Наприклад, вкладення $180 млн у виробничо-перевантажувальний комплекс створює лише 170 робочих місць, при цьому навряд чи їх оплата перевищує середню в країні.
Тому пропоную оцінювати корисність індустрії для створення середнього класу за рівнем середнього розміру заробітної плати людини, зайнятої в ній.
Безумовний лідер за цим показником в Україні – експортна IT-галузь (IT-аутсорсинг IT-аутстафінг, RND-центри тощо).
Саме ця галузь створює робочі місця з середньою зарплатою, що перевищує 2 тисячі доларів (за даними компаній; релевантне опитування). Кожне таке робоче місце в IT-індустрії дозволяє заробляти в десять разів більше, ніж у середньому в Україні.
Але головна кількість зайнятих в експортному IT-сегменті стрімко зростає рік у рік. Якщо в 2011-му було 42,4 тисячі IT-фахівців, то зараз їх близько 100 тисяч.
Може здатися, що для нашої великої країни ці цифри не такі й важливі. Але згідно з даними Мінфіну, у 2015-му розмір заробітної плати був:
• нижче 25 000 гривень – у 9 802 768 осіб;
• вище 25 000 гривень – у 91 063 осіб.
Майже всі «айтішники» не враховуються статистикою, оскільки працюють як фізичні особи-підприємці, найчастіше за зовнішньоекономічними контрактами. Таким чином, IT-індустрія одна створила стільки ж високооплачуваних робочих місць, скільки практично всі інші галузі загалом.
Важливо, що йдеться не тільки про маленькі фірми, але й великі. За умов трирічного спаду економіки, воєнного конфлікту, міграційної хвилі, найбільші гравці IT-індустрії систематично створюють нові робочі місця з середньою зарплатою, яка перевищує 50 тисяч гривень. А це, нагадаю, фактично формує середній клас країни.
(Джерело – dou.ua)
Хочу звернути увагу, що середній вік працівника IT-аутсорсингу – 27 років, і він знає, як мінімум, англійську мову. Тобто середній клас зростає саме за рахунок освіченої мобільної молоді, яка може покинути країну, але за наявності гідної роботи вдома залишається в Україні.
За прогнозами PwC, EBA та Luxoft, до 2020 року число зайнятих в експортному IT-секторі становитиме 140-180 тисяч фахівців, є експерти, які ще більш оптимістичні і говорять про подолання планки в 200 тисяч. Тобто в найближчі три роки IT-індустрія створить від 40 до 100 тисяч нових робочих місць із середньою зарплатою вище 2 тисяч доларів. Враховуючи середній розмір домогосподарства України в 2,6 людини, це кардинально підвищить рівень життя від 100 до 260 тисяч осіб.
Кількість робочих місць в ІТ-секторіКількість робочих місць в ІТ-секторі
І ось тут ми бачимо наростаючий конфлікт. Так, IT-галузь – лідер за часткою інвестицій саме у людський капітал. Видатки на співробітників сервісної IT-галузі становлять 50-80% у структурі витрат. Тоді як у промисловості витрати на оплату праці часом не перевищують навіть 10% (основні витрати – сировина, устаткування тощо).
Саме тому Індія, Білорусь, Казахстан прийняли спеціальні податкові режими для IT-галузі.
В Україні спеціального податкового режиму для IT немає, на практиці його замінює єдиний податок.
Як це працює: компанії укладають з працівниками договори як з фізичними особами-підприємцями (ФОП) і платять набагато менші податки, ніж при звичайному працевлаштуванні.
Варто визнати, що середній «айтішник» платить практично стільки ж податків, скільки й середній українець:
- Податки середнього «айтішника» = 50 000 гривень (дохід) * 5% + 704 гривні = 3 204 гривні
- Податки середнього українця = 6 008 гривень (заробітна плата) * (22% + 18%+1,5%) = 2 493 гривні 32 копійки
Причому надходження до бюджету від єдиного податку айтішників рік у рік зростають.
Але модель з ФОП хоч і зручна зараз для IT-компаній, але не дає можливості довгострокового планування, а тому зрештою гальмує розвиток галузі. Це пов’язано з невизначеністю перспектив використання цього інструменту загалом по країні. Відносини з ФОП можуть почати кваліфікувати як трудові або взагалі змінять систему регулювання єдиного податку, заборонивши використовувати його IT-компаніям. Ймовірність такого негативного для ІТ-галузі сценарію підтверджує і опублікований Меморандум з МВФ, який передбачає посилення вимог до режиму спрощеного оподаткування з 1 січня 2018 року.
Тому Офіс ефективного регулювання (BRDO) спільно з профільними асоціаціями та гравцями ринку хоче розглянути можливість розробки і впровадження правового механізму, який забезпечить подальший розвиток IT-галузі і створення якісних робочих місць в Україні.
Завдання такого механізму: дати компаніям довгострокову впевненість у стабільних і конкурентних на міжнародному ринку податкових умовах, забезпечити створення нових робочих місць, зростання припливу валюти в країну і податкових платежів