Як скасувати ще 20 дозволів, що заважають бізнесу

12-01-2016

Малюська

В Україні офіційно існує 82 різновиди дозвільних документів, причому фактична їх кількість істотно більша.

Частина з них невиправдана і є надмірним регуляторним навантаженням на бізнес, що сприяє бюрократії та корупції.

Щоб отримати деякі дозволи і почати працювати, підприємцям доводиться чекати місяцями. Нерідко для пришвидшення процедури вони змушені платити хабарі.

Саме тому план заходів щодо дерегуляції, затверджений Кабінетом міністрів, передбачає скорочення переліку таких дозволів на 25%.

Офіс ефективного регулювання BRDO проаналізував та допрацював ініціативи Мінекономрозвитку і спільно з ним розробив законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо скорочення кількості дозвільних документів.

Проект пропонує скасувати 20 дозволів, необхідність отримання яких не обґрунтована турботою про здоров’я людей, охороною природи чи іншими критично важливими інтересами держави.

При цьому скасовується лише половина дозволів. В інших випадках відбудеться заміна дозвільної процедури на декларацію. За допомогою декларації держава отримає необхідну інформацію і зможе контролювати господарську діяльність без створення бюрократичних бар’єрів для початку такої діяльності.

На початку роботи над проектом планувалася оптимізація майже половини дозволів, однак масштабна дерегуляція виявилася неможливою у зв’язку з необхідністю гармонізації українського законодавства з нормами ЄС. Тому розробникам довелося обмежити свої наміри задля забезпечення євроінтеграції.

інфографка_скасування_дозволів_1

Для ілюстрації значення законопроекту варто навести кілька прикладів.

В Україні для надання туристичних послуг компанії вимушені отримувати ліцензію. Водночас їх онлайн-конкуренти – booking.com чи airbnb.com, які надають схожі послуги, жодних дозволів не отримують, а їх діяльність держава не регулює.

Така ліцензія давно перетворилася на формальність, а її скасування істостно спростить ведення господарської діяльності підприємцями.

Ще один приклад. Законодавство дозволяє займатися народною медициною -цілительством, але як може державний орган перевірити можливості людини? Якими повинні бути підстави для надання дозволу чи відмови у ньому? Чи варто державі витрачати гроші платників податків на таку перевірку?

Держава мусить стежити лише за тим, щоб така діяльність не шкодила здоров’ю громадян. Однак такий контроль можна забезпечити без одержання дозволу на початок діяльності. Інформуючу роль тут відіграватиме декларація про початок діяльності у сфері народної медицини.

інфографка_скасування_дозволів_1

Схожа ситуація і з дозволами на відчуження пам’яток місцевого значення їх власниками. Значна частина будинків у центрі Києва вважається пам’ятками місцевого значення. Щоб їх продати чи передати в оренду, потрібно отримати дозвіл органу культурної спадщини.

Важливо, що мова не йде про дозвіл на реконструкцію, знищення чи переобладнання, а лише про зміну приватного власника. Для держави нема істотного значення, хто саме буде власником нерухомомсті, головне, щоб пам’ятка культури була збережена. Тому сенсу у цьому дозволі нема ніякого.

Натомість власнику пам’ятки потрібно зібрати документи, надати їх відповідним органам, місяць очікувати дозволу, далі укласти угоду купівлі-продажу, а потім уже новий власник або орендар упродовж місяця буде проходити бюрократичні процедури задля укладення нового охоронного договору.

Ця бюрократична процедура потребує від підприємців і держави значних витрат часу та коштів. Саме тому законопроект пропонує замінити такий дозвіл декларацією та забезпечити автоматичний перехід прав та обов’язків за охоронним договором до нового власника культурної пам’ятки.

інфографка_скасування_дозволів_3

Причинами скасування деяких інших дозволів є приведення законодавства у відповідність з іншими законами, які уже вдосконалили певні процедури.

Наприклад, експлуатаційний дозвіл на потужності з виробництва дитячого харчування скасовується у зв’язку з встановленням оновленої системи експлуатаційних дозволів у законі “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, який набрав чинності 20 вересня 2015 року.

На декларацію переводиться дозвіл на зняття грунтового покриву земельної ділянки, отримання якого не тільки надзвичайно забюрократизоване та корумповане, а й суперечить закону “Про регулювання містобудівної діяльності”.

 

Прийняття проекту, за нашими підрахунками, щорічно зекономить підприємцям щонайменше 196 762 дні очікування. Ще істотнішою буде економія грошей.

Повної статистики щодо витрат на дозволи у нас нема. Доступна ж інформація дає підстави стверджувати, що щорічне навантаження на бізнес зменшиться на 28 млн грн офіційних платежів та 193 млн грн неофіційних.

Джерело: «Економічна правда»

Партнери