Держава має виконати одночасно два важливих завдання: гарантувати безпеку й не допустити надмірного регуляторного тиску на бізнес. Про це заявив Перший віце-прем’єр міністр Степан Кубів під час брифінгу “Від дерегуляції до ефективного регулювання”.
Він також зазначив, що деякі регуляторні акти діють в Україні ще з радянських часів, але ефективність більшості із них сумнівна або взагалі ніяк не вимірюється. Така ситуація шкодить бізнесу, економічному розвитку та створює можливості для корупції і зловживань.
За словами Степана Кубіва, ситуація зміниться на краще, якщо провести системний перегляд регуляторного поля. Тобто проаналізувати потрібність та користь від окремого виду регулювання, а також оцінити ефект для кожного процесу або рішення.
“Процеси, які не можна повністю позбавити регулювання, адже йдеться про безпеку, а тут потрібна зваженість і обережність”,— зауважив Степан Кубів.
Він нагадав, що за його дорученням у 4 міністерствах створені робочі групи, завданням яких є перегляд певного сектору на предмет ефективного регулювання. Робота цих груп включатиме контакт із відповідним бізнесом чи бізнес-процесом.
“Завдання — правильно і точно оцінити ефективність регулювання через процеси та цілі регулювання, а не документи”,— заявив Степан Кубів. Та додав, що до системного перегляду регуляторного поля залучено Офіс ефективного регулювання (BRDO), створений при Мінекономрозвитку із залученням європейських фахівців та експертів.
Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов відзначив, що системний перегляд регуляторного поля має виходити із реальної необхідності, а не відбуватися за інерцією: “Ми хочемо проаналізувати доцільність регулювання з боку держави і визначитися: яке регулювання потрібне, для чого і який від нього ефект”.
Він також додав, що для цього залучені європейські експерти, які разом із фахівцями Офісу ефективного регулювання протягом наступного року переглянуть понад 70 ринків з метою оцінки ефективності регулювання.
“Ми будемо звітувати вже не за кількістю скасованих папірців, а за якістю дерегуляційної роботи. У першу чергу про те, як ми скоротили витрати та зберегли бізнесу кошти для реінвестування”, — пояснив Максим Нефьодов очікуваний ефект від перегляду регуляторного поля.
Ксенія Ляпіна, голова Державної регуляторної служби також відзначила недоцільність вимірювання ефекту дерегуляції за кількістю скасованих документів. За її словами ефект такого підходу є надзвичайно сумнівним, адже не дає відчутної економії для реального бізнесу.
“Дерегуляція та ефективне регулювання — це коли вести підприємницьку діяльність дешевше і коли мінімальними затратами досягається найбільший підприємницький ефект”, — пояснила Ксенія Ляпіна.
У свою чергу Олексій Гончарук, голова Офісу ефективного регулювання (BRDO) нагадав, що за 25 років незалежності регуляторні правила були далекі від інтересів бізнесу та, навіть, писались під ”замовлення” стимулюючи корупцію.
“Саме тому, потрібно переходити до нових стандартів та підходів у відносинах між бізнесом та державою, де обидві сторони будуть шукати порозуміння. Наразі ми пропонуємо не лише тактику перегляду, а й маємо зробити свого роду “замір” для подальшого стратегічного планування на найближчі 2-3 роки”, — додав Олексій Гончарук та акцентував, на наявності політичної волі для цього, включаючи активну підтримку Мінекономрозвитку щодо процесу впровадження ефективного регулювання.
Голова Офісу ефективного регулювання додав, що бізнесу, слід навчитись довіряти регулятору та активно брати участь у вдосконаленні регуляторного поля та запровадженні нових правил.