“Вікно” на кордоні. Які зміни приніс закон “про єдине вікно” на митниці

05-10-2018

В Україні набув чинності закон про “єдине вікно” на кордоні. НВ Бізнес вирішив розібратися, які зміни чекають митницю.

Більше двох років тому – 1 серпня 2016 року – на українських митницях запрацювала система оформлення товарів через “єдине вікно”. Це нововведення мало прискорити експортно-імпортні операції, адже бізнес отримав можливість подати всі необхідні дозвільні документи для оформлення вантажу один раз і в одному місці.

При цьому, таке вікно вийшло далеко не ідеальним. Як стверджує заступник голови BRDO Денис Малюська, основною проблемою було те, що багато законів просто не передбачали можливості електронної взаємодії держорганів, а прописували “паперові” процедури. Тому для повноцінної роботи “єдиного вікна” постанови Кабміну не вистачило, довелося розробляти окремий закон, який Верховна Рада приймала двічі через накладення вето. На початку вересня закон з виключенням пунктів про вагони-зерновози був прийнятий, а вчора, 4 жовтня набув чинності.

Новий закон, як стверджують опитані НВ Бізнес експерти, позитивний для підприємців. Насамперед він покликаний спростити процедури при митному оформленні товарів. Тобто тепер держоргани зобов’язані вносити всі дані в єдину інформаційну базу Єдине вікно міжнародної торгівлі.

Документи для переміщення товарів надаватимуться разово, в електронній формі з цифровим підписом. Дублювати їх на папері не буде потрібно. У паперовому вигляді можуть подаватися документи, в яких є секретна інформація. За словами виконавчого директора Спілки українських підприємців (СУП) Катерини Глазкової, створення єдиної бази зменшить черги на митниці і скоротить часові витрати бізнесу і органів контролю.

Але не всі вірять в електронну взаємодію бізнесу і органів влади. За словами Малюськи, така взаємодія ще невідомо коли реалізується на практиці і невідомо наскільки буде зручною. Тому головною перевагою закону для підприємців є скасування окремих процедур, додає він.

Зокрема, законом виключається санітарно-епідеміологічний контроль на кордоні з нехарчовими товарами. “Раніше для ввезення таких товарів потрібно було надавати висновок санепідекспертизи, яка часто була простою бюрократичної формальністю і, до того ж, дублювала санепідконтроль”, – зазначає Малюська.

До того ж, спрощений радіологічний контроль. Після спливу близько 180 днів ця процедура стане практично непомітною і автоматизованою, підкреслює заступник голови BRDO. Адже при експорті радіологічний контроль скасовується зовсім, а при імпорті – ставати частиною прикордонного контролю, додає екс-заступник голови Державної фіскальної служби (ДФС), який курирував митну службу в 2015 році, Костянтин Лікарчук.

У зв’язку з цим, відпадає присутність на митниці радіологічної служби. Тепер її будуть викликати, тільки якщо мобільні пристрої прикордонників покажуть перевищення радіаційного фону. На митниці залишаться тільки митники і прикордонники, які будуть попередньо оглядати товари і протягом 2 годин вирішуватимуть, пропустити їх, чи викликати профільних експертів. Якщо ж експертів все-таки викличуть, то вони повинні прибути негайно і вирішити, пропустити чи заборонити товар.

Удосконалення “єдиного вікна” на митниці має поліпшити позиції України також в рейтингу за легкістю ведення бізнесу Doing Business, переконана Глазкова. При цьому, вона додає, що результат від нововведення буде в рейтингу наступного року.

“Цей законопроект впливає на один з компонентів Doing Business, а саме компонент міжнародної торгівлі. На жаль в цьому році це вже нам не допоможе, жодним чином, але на наступний може бути враховано”, – говорить вона.

В цілому, введення “єдиного вікна” на законодавчому рівні має зменшить тиск на бізнес, вважає координатор податкового та митного комітетів Європейської бізнес Асоціації Наталія Артемчук. Також закон спрямований на викорінення корупції в частині надання адміністративних послуг, підсумовує Лікарчук.

Партнери