Чинне регулювання ринку м’яса має високі корупційні ризики і не здатне вирішити його проблеми

Протягом останніх 5 років в Україні спостерігається спадаючий тренд у тваринництві: поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) зменшилося на 19%, а свиней – на 21%. При цьому темпи скорочення в с/г підприємствах суттєво менші, ніж в господарствах населення. Серед причин – поширення захворюваності тварин, недієвість контролю на ринку, капіталомісткість виробництва та активні міграційні процеси в сільській місцевості. В той же час, споживання м’яса на душу населення в Україні відчутно відстає від розвинутих країн. Так, якщо українець в середньому споживає 7,3 кг яловичини і 19 кг свинини на рік, то німець – 14 і 56 кг відповідно.

Шляхи вирішення проблем ринку представники влади, бізнесу та громадськості обговорювали 19 лютого під час Круглого столу «Регулювання ринку м’яса: баланс між безпекою споживачів і розвитком бізнесу» в Києві. Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках #PROДіалог.

«Ринок є дуже перспективним, але чинне законодавство не забезпечує дієвих механізмів вирішення його проблем. Чверть норм є неактуальними, а третина інструментів регулювання провокує високі корупційні ризики. В умовах поширення захворювань тварин, це призводить до суттєвого зниження поголів’я, фінансових збитків бізнесу і геть не захищає споживача від неякісної продукції», – відзначив керівник сектору «Сільське господарство» BRDO Андрій Заблоцький.

Експерти BRDO провели системний аналіз нормативно-правового поля ринку і виявили, що з 68 регуляторних актів на ринку майже чверть – 22% – є неактуальними і потребують вдосконалення з метою усунення бар’єрів для бізнесу. Більш того, третина з 30-ти інструментів регулювання мають високі корупційні ризики, ще більше – 40% з них не мають затверджених порядків чи процедур їх реалізації.

«Наше завдання полягає у створенні розумного регулювання галузі, і ми готові рухатися цим шляхом. Необхідно забезпечити якісною продукцією внутрішній ринок, а також створити можливості для виходу на зовнішні ринки,» – відзначила заступниця Міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова.

З необхідністю вдосконалення галузевого законодавства погоджується і Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна: «Регуляторні вимоги завжди коштують гроші. Тому метою є максимально ефективне регулювання за мінімальних витрат на його виконання з боку бізнесу».  

Основна частка поголів’я ВРХ в Україні традиційно зосереджена в господарствах населення – 67%, проти 33% в с/г підприємствах. При цьому поголів’я м’ясних порід складає лише 1,3% від загальної чисельності, а виробництво яловичини є похідним від молочного скотарства. В свинарстві 54% поголів’я – за підприємствами, а 46% утримує населення.

Однією з основних проблем ринку є складна і непрозора процедура ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема відсутність прозорої калькуляції вартості послуг, що призводить до небажання господарств її проходити. Як наслідок – велика кількість неідентифікованих/незареєстрованих тварин на ринку, відсутність простежуваності та недієвий контроль за безпечністю та якістю м’ясної продукції.

Звідси витікає не менш суттєва проблема – неконтрольоване поширення африканської чуми свиней (АЧС). Так, за 2014-2017 рр. кількість випадків АЧС збільшилась більш ніж в 10 разів: з 16 до 163. Інструменти регулювання, що могли б зарадити проблемі – профілактика, компартмент, страхування та державна підтримка – належно  не працюють. Найбільший негативний вплив АЧС має на господарства населення, що не мають технічних можливостей дотримуватися необхідних вимог безпеки. А спроби самостійної профілактики захворювань за допомогою антибіотиків та неконтрольоване використання ветеринарних препаратів призводять до розвитку резистентності до антибіотиків у тварин і отруєнь небезпечною м’ясною продукцією.

Голова Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа акцентував на необхідності додаткових консультацій з представниками бізнесу щодо вимог процедури проходження оцінки впливу на довкілля, а також законодавчих ініціатив щодо ветеринарної медицини.

Відтак, ринок поступово переформатовується на промислове виробництво із використанням сучасних технологій, засобів біобезпеки, що має більш інвестиційно привабливий характер. Вперше з 1995 року на ринку намітилися позитивні тенденції. Так, рівень рентабельності промислового виробництва ВРХ у 2017 році вперше став позитивним, показавши приріст в +3,4%. Вирощування свиней на м’ясо також зросло на 3,5%, хоча ще в 2016 році показник був від’ємним. Крім того, темп експортних поставок ВРХ за 5 років зріс на 85%. В основному, за рахунок експорту живої ВРХ до країн Близького Сходу.

За оцінкою експертів BRDO, необхідними кроками, що сприятимуть подальшому розвитку ринку, є:

  • вдосконалення галузевого законодавства;
  • розвиток кооперації;
  • збільшення державної підтримки;
  • розвиток локальних аграрних ринків.

У заході також взяли участь народний депутат Ігор Козаченко, Гендиректор Директорату безпечності та якості харчової продукції Мінагрополітики Микола Мороз, Голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар, керівник Асоціації виробничих та переробних підприємств м’ясної галузі «М’ясо України» Наталія Дремблюга, Директор ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» Ігор Клименюк, керівник Асоціації «М’ясної галузі» Віталій Павлівський, Віце-президент асоціації «Свинарі України» Оксана Юрченко, Перший заступник голови правління Національної асоціації виробників м’яса та м’ясопродуктів України «Укрм’ясо» Іван Грод, Представництво ЄС в Україні, представники бізнесу та експертних кіл.

Більш детальна інформація – на www.regulation.gov.ua.