За матеріалами 24tv.ua
Які проблеми цього року заплановано вирішити в українській економіці і наскільки ці плани оптимістичні, на думку економістів, – дізналися журналісти сайту “24”.
На засіданні уряду 31 січня цього року презентували “Законопроекти-2018”, причому від імені прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Фокус буде зосереджено на економічному зростанні, пообіцяли у Кабміні. При цьому зростання ВВП прогнозують на рівні 5-7%. В документі основні проблеми бізнесу керівник уряду бачить такі: тиск на бізнес, бар’єри доступу до державних ресурсів, обтяжливе регулювання, відсутність підтримки інновацій, обмежений доступ до фінансування.
Тож бізнесу у Кабміні обіцяють забезпечити захист прав, прозорий доступ до державних ресурсів, дерегуляцію та поліпшення бізнес- клімату, заохочення інновацій, полегшення доступу до фінансування.
Для цього і розроблено 35 проектів законів, від прийняття яких залежить доля української економіки.
Зауважимо, підготовані 35 законопроектів з прицілом на економічне зростання – факт, безумовно, позитивний. Але для того, щоб план почав діяти, ці ініціативи мають бути прийняті Верховною Радою.
Сайт “24” запитав у експертів – які законопроекти вони вважають ключовими, та які шанси, що план дій буде реалізовано.
Павло Кухта, заступник голови у Стратегічній групі радників з підтримки реформ в Україні:
“Умовно всі ці законопроекти можна розділити на 5 груп: частина – направлені на захист прав бізнесу, низка ініціатив – дерегуляційного характеру, що наводять порядок в умовах ведення бізнесу, доступ до фінансування – як окрема тема, доступ до публічних ресурсів і заохочення інновацій.
У сфері захисту прав бізнесу це те, що стосується взаємодії бізнесу та контролюючих і силових структур, це створення служби фінансових розслідувань, яка покликана зосередити в одній службі аналітичного характеру розслідування економічних злочинів, це закон про бізнес-омбудсмена, який інституціоналізує цю установу, це закони щодо відповідальності посадовців контролюючих органів. Друга категорія законопроектів у цій сфері стосується митниці: “єдине вікно” на митниці, реформування екологічного і радіологічного контролю.
У сфері дерегуляції найбільша ініціатива – закон про Doing Business, покликаний на 30-40 пунктів підняти Україну в цьому рейтингу, якщо його прийняти до кінця травня, то вже цього року, восени, буде значний стрибок у рейтингу. Також там є цікава ініціатива, так звана декомунізація законодавства, коли зупиняють свою дію акти та закони УРСР, окрім тих, які передбачені іншими законами України як необхідні. Наприклад, Трудовий кодекс у нас УРСР-івський, але він необхідний, він діятиме, доки не з’явиться новий. А інші закони, не передбачені, автоматом втратять силу, і всі ті неактуальні законодавчі норми 40-50 років відпадуть.
Ще в сфері дерегуляції: це закон про валютний контроль, який реформує дуже застарілу систему валютного контролю, закон про дерегуляцію касових апаратів, щоб вони були демонополізовані.
У сфері доступу до інвестування це низка законів, які є, до речі, у тексті меморандуму МВФ, і стосуються наведення ладу у сфері кредитування. В Україні хронічна проблема, що кредити ніхто не повертає, відповідно, через це банки не кредитують, економіка стагнує. Відповідно – це закон про захист прав кредиторів, закон про банкрутство, який дасть можливість стягувати кошти з банкрутів, а не розкрадати кошти через процедуру банкрутства, це закон про кредитний реєстр, і чіткіший контроль за поверненням кредитів. Також це закони про нові фінансові інструменти – налагодження корпоративного управління в державних банках.
У сфері доступу до публічних ресурсів: це закон про концесії, тобто, про доступ приватного сектору до приватно-публічного партнерства у сфері інфраструктури; це закон про оренду державного майна через систему Prozorro, цікава і продуктивна ініціатива.
У сфері заохочення інновацій це підтримка стартапів, посилення захисту майнових і авторських прав, запровадження можливості використання електронних грошей, наприклад, для сплати комунальних платежів.
Ці 35 законопроектів або вже є в парламенті, розглянуті, деякі з них навіть прийняті в першому читанні, або – на фінальній стадії розробки. Це більш-менш готові проекти до розгляду і прийняття в цьому році, навіть більшість – у першому півріччі, саме тому є така теза “весна реформ”.
Олексій Гончарук, голова BRDO:
“Кожна з цих законодавчих ініціатив має сенс. Для мене принциповими виглядають три речі.
Перша – створення служби фінансових розслідувань і, відповідно, створення умов, щоб бізнес перестали кошмарити податкові органи. Не думаю, що варто пояснювати, чому для бізнесу важливо, щоб податківці перетворилися із силового органу, який приїздить з автоматами і кладе всіх обличчям на підлогу, на аналітичний орган. Це критично важлива ініціатива. Там є що вдосконалювати, але з точки зору важливості ініціатив ця точно на першому місці.
На друге місце я би поставив створення умов для залучення інвестицій. Є законопроект 6540, який може суттєво посунути Україну в одному з найавторитетніших світових рейтингів Doing Business на десятки позицій вгору. Це приверне увагу світових інвесторів до України і буде сильним сигналом, що Україна змінюється, і приводом розміщувати інвестиції тут, а не деінде. Лише цього не достатньо, але це абсолютно необхідна і важлива складова. Щоб в Україні був економічний ріст, створювалися робочі місця – потрібні інвестиції, в тому числі з-за кордону. І саме цей законопроект якраз дасть розуміння того, що наша країна значно змінюється в плані простоти ведення бізнесу.
Третя ініціатива, яка є надзвичайно важливою, – це декомунізація і зміна принципу, за яким і досі діє радянське законодавство. Одна з головних проблем ефективності нашої держави в тому, що у нас недоруйнована радянська модель регулювання планової економіки, держава надто сильно втручається туди, куди не мала б. Але у нас і недобудована ринкова модель. І щоб демонтувати залишки багатьох радянських систем і в трудовому праві, і в житловому, щоб подолати цей масив планового регулювання, що тримає нас, як якір, є невеличкий законопроект 4650. Він дозволить покінчити з правовим полем 90-х років, за яким діють всі радянські закони, на заміну яких не прийняті нові. Таких випадків дуже багато, вони стримують розвиток економіки, і це потрібно змінювати.
Є ще низка важливих ініціатив: лібералізація валютного законодавства, крок до енергонезалежності, законопроект 3096. Насправді можна зупинятися на кожному законопроекті та його важливості.
Чи будуть прийняті всі вказані законопроекти – це питання лідерства прем’єр-міністра. Він сказав, що буде підтримувати і береться за цю роботу, це важливо. Але 35 законопроектів – це надзвичайно амбіційна ціль, і всіма абсолютно прем’єр займатися не зможе. Якщо би їх було 10, то я би сказав, що на 70% це буде виконано. Але якщо з 35 приймуть 10-15 – це буде велика перемога”.
Автор: