Новий ринок електроенергії. Пересічний споживач платитиме більше

25-04-2017

За матеріалами delo.ua

Керівник сектору “Енергетика” BRDO Олексій Оржель про новий закон про ринок електричної енергії та його вплив на конкуренцію на ринку України.

Прийнятий законопроект №4493 про ринок електричної енергії України виглядає як ринковий, але чи можливо впровадження ефективної конкуренції на ринку електричної енергії в поточних українських реаліях?

По формі ми бачимо імплементацію третього енергетичного пакету. Анонсується створення нового конкурентного ринку, збільшення учасників, щоб споживач міг обирати того чи іншого генератора електричної енергії за критерієм кращої ціні та якості послуги

Прийняття цього законопроекту врятувало галузь від колапсу платежів, який мав настати вже 1 липня 2017 року. Ця дата була зазначена діючим законом №663 “Про засади функціонування ринку електричної енергії України” як термін ліквідації ДП “Енергоринок”. ДП “Енергоринок” купує всю електричну енергію у всіх виробників, усереднює ціну, зменшуючи вплив великих цін, зокрема теплової генерації, за рахунок атомної генерації. За два роки, що минули з 2013-го, коли був прийнятий закон №663, мало бути створено конкурентне середовище. Але жодна з вимог закону не було виконана — не запрацювала біржа, нема ринку двосторонніх контрактів, тому при ліквідації ДП “Енергоринок” нас чекав вакуум взаємовідносин у сфері електроенергетики. Це підприємство, маючи дату “останнього дня роботи”, вже стикнулось з тим, що не може залучати необхідні кредити на касові розриви між генерацією та споживачами, що створює загрозу енергетичній безпеці.

Варіантів було два — або продовжувати дію закону №663, відтерміновуючи дату ліквідації, або прийняти новий. Політично, по формі та й за змістом краще було приймати новий закон, тим більш, що він відповідає всім вимогам третього енергетичного пакету

Якщо №4493 про ринок електричної енергії України буде підписаний президентом, повноцінна імплементація ринку розпочнеться з 1 липня 2019 року. Що потрібно встигнути зробити за ці два роки?

Ми повинні розробити та впровадити все вторинне законодавство, маємо написати кодекси мереж (Укренерго і Обленерго), створити додаткові юридичні особи, які будуть виконувати розрахунки, нарешті запустити біржу і інтерфейс двосторонніх контрактів. Закупити основні фонди, інформаційні системи, де треба реєструватися як генеруючим компаніям, так і споживачам.

За ці два роки мають бути створені декілька зон ринку. Генеруючи компанії зацікавлені знайти великих споживачів з значним та прогнозованим обсягом попиту та скласти двосторонні контракти. А енергію для споживачів, які мають нерівний графік споживання, будуть закупати на біржі, де буде формуватися ціна на день наперед. Теоретично населення може і напряму купувати на біржі, але це доволі складно, тому вони здебільшого будуть мати справу з трейдером (надавачем універсальної послуги).

Отже, теоретично чим більше гравців на стороні пропозиції тим менше ціна

Але дешевше ніж зараз не буде. Це показує й досвід Європи, де старт роботи енергобірж дав зростання тарифів від 30 до 70 відсотків, в залежності від структури кожного ринка та від профілю споживання. Але ніде ці реформи на перших етапах впровадження не призвели до зменшення тарифів.

Повернення до “добіржевого” рівня, а в деяких ситуаціях і зменшення відбулось лише через три-чотири роки, коли більш ефективні генерації входили в ринок.

Хто виграє від нових правил в Україні?

Позитивні зрушення на першому етапі можливі тільки для великого бізнесу. Промисловість скине тягар перехресного субсидіювання. На сьогодні це 45 млрд грн, які економіка та виробництво доплачує за населення. Теоретично завдяки цьому наша промисловість може стати більш конкурентною на мировому ринку. До того ж саме велике виробництво перейде на прямі договори, тобто може вибирати постачальника.

Наприклад, середній тариф по першому класі напруги зараз 1,49 грн, тариф НАЕК Енергоатом 48 коп (ще необхідно додати складові тарифу ДП Енергоринок, витрати на транспортування та розподіл, але ціна по прямому договору буде все одно набагато менша ніж зараз отримує споживач).

Підписавши з “Енергоатомом” прямий договір по 60 коп, підприємство одержить значну економію

Малий та середній бізнес “не доростає” до прямих договорів та й генерації не цікаво працювати з таким масивом невеликих споживачів. Він буде купувати енергію на біржі, яка буде дорожча за ту, яку буде отримувати велика промисловість, плюс платити за послуги трейдера.

Населення програє двічі. Відповідно до рішення НКРЕКП мають за ці два роки намагатись виключити перехресне субсидіювання, тобто збільшити ціну для населення, щоб вона зрівнялась з тарифами для промисловості. Два роки ця робота вже йшла, обсяг дотацій був знижено з 30% у 2014 до 25,87% зараз, але обсяг його надзвичайно великий 45,8 млрд. грн. Таким чином, тільки виключення перехресного субсидіювання підніме тарифи для населення десь у півтора — два рази, це не рахуючи постійного збільшення собівартості електричної енергії. Плюс з середині 2019 після запуску енергобіржи слід очікувати ще один ривок. Якщо в стабільній Європі така реформа дала скачок у 30-70%, то в наший складній ситуації жоден експерт да дасть прогноз.

Як будуть формувати тарифи для населення, яке оплачує послуги по факту, раз у місяць, а біржа фіксує ціну кожного дня?

Велика вірогідність, що більшість населення будуть обслуговувати як і раніш обленерго. Вони будуть купувати на біржи, усереднювати, але… на ринку буде менше дешевшої енергії, а “маневру” для підвищення ціні для генерації, що задовольнятиме пікове споживання буде більше.

До того ж створення біржі також потребує капіталовкладень. Згідно оцінки, вартість переходу на новий ринок близько 600 млн евро. За це теж платить кінцевий споживач, він отримає збільшення ціни.

Коли слід чекати приходу нових інвесторів?

Не раніше за 5-6 років. Бо для того щоб к нам зайшли міжнародні великі компанії, наші правила повинні попрацювати років з п”ять чи хоч три. Чи запрацює цей закон, чи його чекає участь попередника, 663?

Інвестори бажають бачити стабільну систему, де якщо правила приймаються, то вони виконуються. До того ж енергетика капіталомістка галузь, де створення нових генерацій займає декілька років, а повернення грошей відбувається за сім-дванадцять років.

Ще один момент: новий гравець попадає на державно-олігопольний ринок. Базове навантаження на державі (“Енергоатом”, “Укргідро” та “Центренерго”), а на маржинальній частини значна концентрація одного приватного гравця, ДТЕК, у якого доля 70% ринку теплової генерації.

Плюс і ДТЕК, і держава не несуть в структурі своїх тарифів інвестиційних витрат, основні фонди були побудовані в радянськи часи. Вони включають витрати на паливо, поточні ремонти, операційні витрати, а інвестор повинен в тариф закладати й повернення інвестицій.

Конкурувати на цих двох сегментах з такою існуючою концентрацією і такими умовами малоймовірно.

Що ж ми побачимо в найближчі роки?

Буде розвиватись відновлювана енергетика, тому що на неї прийнятим законом залишені до 2030 року державні гарантії стимулювання. Це добре, бо це стимулює входження нової безпаливної генерації, яка з часом, вийшовши на конкурентний ринок, потягне ціни до низу. Завдяки пільгам спробуємо наблизитися до мети в 11% відновлюваної енергетики, поки її доля у об”єму генерації в цілому по країні низька, біля 1%.

Буде розвиватись відновлювана енергетика, тому що на неї прийнятим законом залишені до 2030 року державні гарантії стимулювання

Коли ж можливо здешевлення?

Якщо нові генерації почнуть конкурувати з вже існуючими, коли на ринку постачання з”явиться більше гравців і вони зацікавляться великою кількістю учасників з малими обсягами споживанні. У цьому надважлива роль енергетичного регулятора та антимонопольного комітету, роль в тому, щоб забезпечити конкуренцію, а не обґрунтовувати підвищення цін на електричну енергію “ринковими” механізмами.

Автор: Иван Головня

Партнери

  • logo_eu4b
  • logo_forbiz
  • partner3
  • partner4
  • logobg-1240x
  • partner5
  • partner1