Погані та стабільні правила для бізнесу краще, ніж постійно мінливі хороші – голова BRDO Олексій Гончарук

11-01-2017

Під прапором дерегуляції українські чиновники і політики змінюють законодавство і нормативну базу з раніше небаченою спритністю. Все нібито для того, щоб підприємцям жилося легше. Офіс ефективного регулювання пропонує кардинально змінити підхід до регулювання і нарешті виробити чіткі і зрозумілі для бізнесу правила гри.

Офіс ефективного регулювання працює в Україні з листопада 2015 року. Це неурядова організація, яка не замінює функції Державної регуляторної служби або інших держструктур, а займається аналізом законодавства і регуляторного поля, виявленням проблемних моментів і підготовкою документів, які будуть ці проблеми вирішувати. У BRDO вже анонсували масштабні плани на наступний рік: переглянути регуляторні правила на ринках, які контролюють п’ять міністерств – Мінагрополітики, Міненергетики, Мінекономіки, Мінрегіонбуд і Мінінфрастуктури. Йдеться про 70 різних ринків – від ринку вугілля і ядерної енергетики до ринку щебеню і бетону. Про аналіз правил регулювання в наступному році, а також про потенційне зростання України в рейтингу Doing Business Delo.UA розмовляло з керівником Офісу Олексієм Гончаруком.

Недавнє скасування 367 нормативних актів – це перший результат перегляду правил на ринках?

Це частина так званого умовного “сміття”, яке необхідно вимітати з нашого законодавства. У п’яти секторах економіки, про які ми говоримо, є певні правила, вони описані 10 тисячами законів, постанов, інструкцій, наказів, розпоряджень. Саме їх аналізуємо на предмет законності та актуальності на першому етапі перегляду.

Що це означає?

В Україні є закони, а є підзаконні акти, яких значно більше і приймаються вони на виконання законів. Якщо в законі не написано, що постанова повинна існувати, то її не повинно бути в принципі. У нас же зараз багато документів, які чиновниками просто вигадані.

Крім того, є ще й неактуальні документи. Наприклад, в рамках закону були прийняті підзаконні акти, але закон скасували, а акти продовжують жити своїм життям.

Це все і є “сміттям”, від якого потрібно в першу чергу очищати регуляторне поле. Так з’явився список з 367 незаконних і неактуальних документів на рівні Кабміну, зараз по аналогії готується перелік наказів і розпоряджень на рівні міністерств.

Якщо говорити про реальну дерегуляцію, що вже встиг прийняти Кабмін для поліпшення ситуації на конкретних ринках?

Системний перегляд ринків стартує тільки в січні 2017 року. Зараз важливо зрозуміти чого держава хоче домогтися в рамках регулювання. Щоб кожне міністерство, кожен регулятор знав, навіщо він потрібен і які його цілі, наприклад, коли він втручається в будівництво або сільське господарство. Тому восени ми працювали з міністерствами над інвентаризацією їх регулювання.

Ми не просто намагалися порахувати нормативні акти і пообіцяти їх переглянути в наступному році, а хотіли відповісти на три головні питання – “що, як і навіщо?”. По-перше, прагнули знайти відповідь, щодо яких ринків ці п’ять міністерств здійснюють регулювання. По-друге, намагалися зрозуміти за допомогою, яких інструментів – ліцензування, квотування, патентування, лімітування і т.д. – Вони регулюють кожен ринок. По-третє, спробували разом з ними зрозуміти, навіщо вони це роблять. Виходячи з цього, вже в наступному році ми пропонуємо роботу п’яти міністерств в цьому напрямку побудувати принципово інакше. Почнемо з ринків міжобласних автобусних перевезень, деревини, сталевих конструкцій та дистрибуції електроенергії.

Що стосується рішень, які вже прийняв Кабмін, – це не менш важлива частина нашої роботи, але все ж це не пов’язано з системним переглядом ринків. У якийсь момент прем’єр-міністр зібрав нараду і чесно сказав: “У мене відчуття, що процес дерегуляції та ефективного регулювання недостатньо інтенсивний. Мені здається, що останні пару місяців ми стоїмо на місці”. Поставлене ж завдання було простим – запропонувати рішення, які можна прийняти в найкоротші терміни і на рівні Кабміну та які матимуть позитивний вплив на малий і середній бізнес. Серед цих рішень, зокрема, прийняття ліцензійних умов, без яких доступ до ринків за великим рахунком закритий, можливість для нотаріусів встановлювати ціну за послуги нижче 1%, спрощення порядку узгодження встановлення телекомунікаційного обладнання, перегляд ставок на оренду дахів держмайна, підготовка правил розробки нафтогазових родовищ, дозвіл на змішування зерна різних категорій.

Яких змін чекати найближчим часом, над чим зараз працює BRDO?

Одна з важливих ініціатив – це лібералізація міжобласних автобусних перевезень. Наша держава до сих пір встановлює, скільки автобусів має їздити з Києва до Житомира. Але ж очевидно, що вона не знає реальних потреб, і упевнитися в цьому легко, якщо подивитися на офіційні цифри і на те, що в дійсості. За нашими оцінками, близько 60% ринку знаходиться в тіні, і це вирок. А це значить, що перевізники знаходяться також і поза державним контроля. Ідея полягає в тому, щоб скасувати ліміти на перевезення. Держава говорить “їдьте хто хоче, ось станція А, ось станція Б, ось загальні правила безпеки дорожнього руху, екології”. Що потрібно розуміти? Якщо ми спробуємо вивести перевезення з тіні, це дасть можливість державі більш чітко уявляти пасажиропотік. А що таке уявлення про пасажиропотік? Це можливість правильно вибирати транспортну модель, а також ефективно і рентабельно використовувати територію для цілей транспортування вантажів і товаров.

Хтось окрім BRDO розуміє стратегічну важливість таких змін?

Команда Мінінфраструктури, звичайно, розуміє. Але середній “термін життя” міністра 11 місяців, а тому уряд намагається ставити перед собою більш-менш реальні плани на цей короткий період. Таким чином, вони вузько концентруються на тому, що можна змінити прямо тут і зараз, отримавши якийсь ефект. Це модель quick wins. Насправді ж це прямо протилежно тому, чим повинен займатися міністр. Функція BRDO, зокрема, як раз в тому, щоб дотримуватися послідовності і дивитися в перспективу. Ми повинні задавати тон і вектори, продовжуючи руху незалежно від кадрового складу уряду.

Чому обрані саме ці ринки для системного перегляду?

Є ряд критеріїв, якими ми керувалися. По-перше, ринки повинні були стосуватися малого і середнього бізнесу. По-друге, це ринки, на яких можна було спробувати продемонструвати компроміс. Адже ідеальна реформа відбудеться, коли все домовляться про правила раз і на 100 років. А надовго домовитися можна тільки коли ти всіх вислухав, зрозумів і розробив правила, які влаштовують всіх.

Які ще рішення в напрямку дерегуляції будуть прийняті найближчим часом?

Ще одна важлива тема, якою ми займаємося, – це експортний контроль. В Україні перелік товарів, які йому підлягають, значно ширше, ніж в інших країнах, зокрема, тому, що Служба безпеки подописувала туди безліч різних зауважень. Ось ми хочемо цей список скоротити.

Ще одна надзвичайно важлива тема, яка, з одного боку, обіцяє можливість заощадити державні гроші, а з іншого боку, навести порядок в галузі, – це облік деревини. В Україні є 619 первинних лісокористувачів, тобто лісгоспів і об’єктів природно-заповідного фонду, які мають право користуватися і управляти лісом. І майже всюди ці суб’єкти рубають ліс, правда не тільки в промислових, але і в санітарних цілях. Щоб держава могла проконтролювати, хто і на яких підставах рубає ліс, можна, звичайно, бігати по лісі і ловити товаришів з сокирою, перевіряючи документи. Але це дорого і всіх так не піймаєш. Аби система обліку деревини працювала нормально, придумали інструмент чіпування. Якщо хтось зрубав дерево і має намір його продати, він повинен його пробіркувати, і інформація потрапить в інформаційну систему підприємства ДП “Лесконсалтінг”. Але проблема полягає в тому, що з 619 лісгоспів система встановлена тільки на державних, яких менше 300. Решта ж лісокористувачів плодять ту ж деревину, тільки без чіпів. Тому, щоб система обліку деревини була ефективною, всі повинні користуватися єдиним підходом. Кабмін повинен своєю постановою зобов’язати всі лісгоспи в тому числі військові і комунальні, а також об’єкти природно-заповідного фонду вносити інформацію в єдину систему. Це цілком реально зробити, зараз над цим працюємо.

Що говорить бізнес про ваші плани?

Хтось підтримує, хтось осторонь спостерігає, хтось чинить опір тому що боїться змін. На нас чекає величезна робота, крок за кроком будемо завойовувати довіру бізнесу і намагатися переформатувати його відносини з державою.

На вашу думку, що є великим бар’єром для бізнесу – неякісне регулювання  чи застаріле мислення українських підприємців?

Ці речі дуже взаємно доповнюють один одного. Сьогоднішня зашоренність мислення – це спадок, результат тотальної недовіри, це ставлення до держави як до чогось зовнішнього. Це фантастичний феномен, виявляється можна бути за країну, але проти держави. Причини цього, на мою думку, дуже глибокі. З одного боку, малий і середній бізнес відчуває постійне почуття провини, наприклад, за несплачені або недоплачені податки. З іншого ж боку, є також постійне відчуття страху, адже держава постійно змінює правила, а тому просто не можна бути впевненим, що ти нічого не порушив. Крім того, державу дуже довго використовували не за призначення, а щоб захищати окремі корпоративні інтереси. І тому до неї почали ставитися як до інструменту перерозподілу.

Нещодавно Уряд анонсував закон, який нібито має підняти нас на 40 позицій в рейтингу Doing Business. Які зміни є самими важливими, на вашу думку, і коли ви очікуєте прийняття документу?

Цінність цього законопроекту в його комплексності, там немає неважливих речей. Що там є? Це, зокрема, скасування пайового внеску для забудовників, інструмент довірчої власності, який посприяє відновленню кредитування, інструмент альтернативного розгляду спорів, норми, які посилюють захист міноритарного акціонера. У законопроекті ми свідомо охоплюємо тільки те, що пропонує рейтинг Doing Business. Ми вважаємо, так документ буде простіше “продати” парламенту. Адже зараз у Верховній Раді є десятки законопроектів, які тим чи іншим чином можуть позитивно вплинути на позицію в рейтингу, але щоб досягти суттєвого прогресу і щоб це було помітно на міжнародній арені, нам потрібно перемагати швидко. Якщо документ ухвалять наприкінці березня або ж на самому початку квітня – це спрацює, і ми потрапимо в топ-30.

Партнери