Сфера обов’язкового страхування є неефективною та потребує нової моделі з управління ризиками

06-09-2018

Ринок  страхових  послуг  є  найбільшим  серед  ринків  небанківських  фінансових  послуг. Станом на серпень 2018 р. в країні працювала 291 страхова компанія, а обсяг ринку за 2017 рік склав 40,5 млрд грн. На обов’язкові види страхування в минулому році припадало 23% чистих страхових премій компаній загальним об’ємом у 5,8 млрд грн. При цьому держава досі не сформувала комплексного підходу, цілей та критеріїв до застосування страхування. У чинному Законі України «Про страхування» від 1996 р. визначення поняття обов’язкового страхування (далі – ОС) відсутнє, що призводить до подвійного тлумачення можливих випадків його застосування.

Стаття 7 Закону визначає 40 видів ОС, крім того існує ще ціла низка обов’язкових вимог до здійснення страхування, що передбачені іншими законодавчими актами. В результаті, сфера обов’язкового страхування є фактично в 2,7 разів більшою, ніж це передбачено рамковим Законом. В той же час, страхова діяльність за більшістю його видів не ведеться, а встановлені страхові тарифи не адекватні реаліям.

Проблематику ринку представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 6 вересня під час Круглого столу «Створення ефективної системи обов’язкового страхування в Україні». Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business\FORBIZ в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.

«Наразі страховий ринок працює за умов безлічі законодавчих протирічь. Створення ефективної системи можливе лише на основі повної інвентаризації сфери, а потім комплексного вирішення проблем», – зазначила   Голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна, відкриваючи захід.

Експерти BRDO провели системний аналіз регуляторного поля сфери обов’язкового страхування, що складається з 377 актів, та виявили, що воно містить численні колізії та прогалини. Так, 18-ть з 40-ка видів ОС, або 45% від загальної кількості, не мають нормативно-правового підґрунтя: не затверджено порядки або правила проведення ОС, форми типових договорів, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів. Це, зокрема, стосується сфер медичного страхування, страхування засобів водного транспорту, страхування відповідальності суб’єктів туристичної та космічної діяльності тощо.

При цьому держава, встановивши вимоги щодо обов’язковості страхування у 40 випадках, передбачила відповідальність за його нездійснення лише в 11 випадках. Таким чином, механізми притягнення до відповідальності не діють у 72,5% випадках ОС, в т. ч. для страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу та цивільної відповідальності за шкоду, що може бути заподіяна третім особам унаслідок проведення вибухових робіт. Така ситуація нівелює сам інститут обов’язкового страхування.

«Аналіз регулювання сфери обов’язкового страхування свідчить про необхідність кардинальних змін. Законодавчі вимоги наразі є більше інструментом обмеження доступу учасників до ринку, ніж ефективного страхового захисту. Нова модель ОС має стати системою управління ризиками, на базі законів, встановлення загальних вимог до ОС і вільного тарифоутворення, як це обумовлено Директивою ЄС, та забезпечення дієвих механізмів притягнення до відповідальності», – відзначив керівник сектору «Контроль і нагляд» BRDO Володимир Головатенко.

Так, якщо європейська практика полягає в тому, що обов’язкове страхування – це виключно вимоги до фізичних та юридичних осіб щодо обов’язкової наявності в них страхового захисту у певних сферах, то в українських реаліях воно також означає додаткові вимоги до страхових компаній та необхідність отримання додаткових ліцензій для страхування певних видів діяльності.

В рамках Угоди про Асоціацію з ЄС передбачена імплементація Директиви 2009/138/ЄС, що має змінити поточний підхід українського законодавця щодо ліцензування страхування та регулювання сфери ОС.  Директивою запроваджується ліцензування страхових компаній в залежності від обраного класу та ризику діяльності, а не від форм та видів страхування, як це відбувається зараз.

За оцінкою BRDO, цілями застосування обов’язкового страхування за нової моделі мають бути:

  • мінімізація ризиків настання страхової події (превентивна функція);
  • забезпечення максимально можливої компенсації шкоди, завданої внаслідок страхового випадку (компенсаторна функція).

Критерії, за наявності яких доцільно застосовувати ОС:

  • відповідальність перед третіми особами;
  • провадження діяльності, яка має високий ступінь ризику та поширюється на велике коло осіб/ експлуатація об’єкта підвищеної небезпеки;
  • міжнародні зобов’язання.

 У заході взяли участь Члени Нацкомісії з держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг Ольга Максимчук та Олександр Залєтов, Президент Ліги страхових організацій України Олександр Філонюк, Генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третякова, Начальник управління реформування фінсектору Національного банку України Євген Степанюк, Гендиректор Моторного (транспортного) страхового бюро України Володимир Шевченко, представники бізнесу та експертних кіл.

Завантажити (PDF, 1.45MB)

Партнери