Україна показала прорив в Doing Business в результаті покращень у будівництві. Голова сектору “Будівництво” BRDO Олена Шуляк пояснює, чому це досягнення може виявитися тимчасовим.
Чотири року поспіль останній тиждень жовтня стає для мене періодом перевірки експертних оцінок щодо зміни регуляторного законодавства в будівельній галузі України. В останній день жовтня фахівці групи Світового банку оприлюднили результати щорічного рейтингу Doing Business. Аналітики групи завершують роботу зі збору даних про регулювання бізнесу в 190 країнах в останній день травня, і зводить їх протягом червня-жовтня. І традиційно, паралельно із фахівцями Світового Банку, свої прогнози щодо зміни рейтингу легкості ведення бізнесу власної країни, розраховують місцеві аналітики.
Україна постійно намагалася покращити свої позиції. Ми продемонстрували суттєвий прогрес, коли піднялися зі 147 місця зі 183 країн у 2010 році до 76 із 190 в останньому рейтингу. Але до цього року Україні ніколи не вдавалося суттєво покращити індикатор “отримання дозволів на будівництво”.
Методика Doing Business передбачає оцінку якості та ефективності регулювання в конкретному місті країни (інколи – в декількох). Як правило, – в столиці. А основний показник, який тримав Україну в межах 140 місця – вартість дозвільних процедур, яка за підрахунками експертів Світового Банку сумарно становила 15.2% від кошторисної вартості будівництва.
Майже десять років зарегульовані будівельні процедури і їх висока вартість утримували Україну на 130-140 місці за цим показником. Це, звісно, впливало і на загальний рейтинг. Але сталося диво! За 2017 рік Україна зробила шалений ривок в категорії “отримання дозволів на будівництво”, ми перемістилися з 140 на 35 місце.
Прогнозую протягом найближчих місяців появу величезної кількості повідомлень та прес-релізів про нову перемогу, про суттєве просування реформ, про легкість ведення бізнесу. І все це буде правдою. Але, на жаль, правдою – частковою…
В результаті чого ми зробили такий шалений стрибок за індикатором Dealing with construction permits?
На підвищення рейтингу України вплинуло в першу чергу зниження вартості процедур – з 15.1% до 3.1% (витрати на оформлення документів і пайова участь – LIGA.net). На цей показник частково вплинуло уточнення вартості технагляду (з 5% до близько 1%) в сумарних витратах на будівництво. Вартість дозвільних процедур в результаті цього знизилася майже на 4%. Ми, нарешті, випередили за показником витрат на організацію будівництва Того, Судан і, навіть, Сенегал.
Але головний стрибок нам принесло тимчасове рішення Київської міської влади. Річ у тім, що методика Doing Business передбачає оцінку якості та ефективності регулювання в конкретному місті країни (інколи – в декількох). Як правило, – в столиці. А основний показник, який тримав Україну в межах 140 місця – вартість дозвільних процедур. За підрахунками експертів Світового Банку, вона сумарно становила 15.2% від кошторисної вартості будівництва. Додам, що в кожній країні для обрахунку рейтингу експерти використовують типове технічне завдання – отримання дозволу та побудова складу площею 14 000 кв. футів (1 фут – 0,09 кв км).
З початку 2018 року перестане діяти понижуючий коефіцієнт на сплату пайової участі в Києві. Його розмір становитиме 4%. І звісно, це негативно вплине не лише на індикатор отримання дозволів на будівництво, а й на загальний рейтинг країни.
Свого часу, за даними окремих експертів, для проведення оцінки в рамках рейтингу Doing Business, Македонія трохи “схитрувала”. Уряд країни максимально спростив умови будівництва виключно для будівництва складів, які точно відповідали технічному завданню з методики. В результаті, балканська країна суттєво покращила свої позиції в рейтингу, при цьому – без суттєвих покращень для бізнесу.
Щось подібне ми спостерігали і в Україні. Наприкінці 2016 року київська влада знизила розмір пайового внеску в розвиток інфраструктури з 10% до 4% і встановила на 2017 рік понижуючий коефіцієнт 50%. Таким чином в обрахунок вартості дозвільних процедур за методикою Світового Банку потрапила сума у 2%, а не 10%, як було раніше.
У новому рейтингу ми продемонстрували показник вартості процедур навіть нижчий за середній по регіону, і всього в 10 разів вище за вартість в Польщі (0.3%) та в 32 рази більше за показник Словаччини (0.1%).
Тут варто зробити ремарку – зменшення величини пайового внеску в Києві аж ніяк не демонструє ситуацію в Україні в цілому. В Одесі, Львові, Вінниці як і в більшості інших міст так і залишилося 10%…
Так, 35 місце за індикатором – це здобуток. Але у 2018 році понижуючий коефіцієнт на сплату пайового внеску перестане діяти. І Україна знову перетне середню межу показника вартості отримання дозволів по регіону в бік високих витрат. І вже в наступному рейтингу ми маємо всі шанси «повернути» своє місце аутсайдерів в рейтингу. Така ціна ситуативних несистемних рішень у регуляторній політиці.
З початку 2018 року перестане діяти понижуючий коефіцієнт на сплату пайової участі в Києві. Його розмір становитиме 4%. І, звісно, це негативно вплине не лише на індикатор отримання дозволів на будівництво, а й на загальний рейтинг країни. Вартість дозвільних процедур, яка навіть за теперішніх умов вища за всіх наших сусідів, щонайменше стане знову вищою навіть за середню по регіону.
Наразі ми знову починаємо відлік з підготовки до проведення реформ, які потраплять до рейтингу вже 2019 року. І саме в наших руках – експертів, бізнесу, громадськості, законодавців, державних службовців та місцевої влади – всі можливості утримати та покращити інвестиційний імідж та бізнес-середовище України, продовжуючи впроваджувати реформи та скасовуючи надмірне фінансове навантаження, зокрема через скасування пайової участі – прихованого податку на інвестиції.