6 березня 2019 року Уряд схвалив низку рішень для бізнесу, розроблених BRDO за підтримки МЕРТ і бізнес-асоціацій, в рамках восьмого дерегуляційного Кабміну.
Так, скасовано 149 застарілих та неактуальних актів у сфері цінового регулювання часів планової економіки УРСР. Урядом прийнято рішення про ринкове конкурентне ціноутворення в частині закупівлі медичного обладнання, яке повністю або частково купується за бюджетні кошти. Скасування 10%-го обмеження на надбавку на медичне обладнання усуне непрозорі схеми у сфері, зменшить корупційні ризики та розширить асортимент продукції та коло постачальників на ринку медичного обладнання.
Вдосконалено порядок ліцензування господарської діяльності, адже сфера була переобтяжена зайвими вимогами та внутрішніми колізіями. Так, запроваджено м’якіший інструмент регулювання – зупинення дії ліцензії – як альтернатива єдиному існуючому досі інструменту у вигляді анулювання ліцензії. Визначено також порядок відновлення дії ліцензії, що була зупинена органом ліцензування, та порядок оскарження такого рішення. Окрім того, від підприємців більше не вимагатимуть документів на підтвердження оплати за видачу ліцензії, що раніше також було підставою для її анулювання. Зміни дозволять зекономити бізнесу близько 960 млн грн на рік.
[gview file=”https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2019/03/RISHENNYA-NA-KORYST-BIZNESU-06.03.2019.pptx”]
Ще одне знакове рішення – оформлення робочої візи Д відтепер можливе на території України для громадян безвізових країн. Його прийняття стало результатом нещодавньої зустрічі Президента та Прем’єр-міністра з представниками ІТ-галузі України, що відбулася 26 лютого. Цього давно чекала українська IТ-індустрія, динаміка зростання якої перевищує темпи підготовки кадрів всередині країни, а також інші галузі, що потребують залучення іноземних фахівців. Рішення позитивно вплине на інвестиційну привабливість країни загалом, пожвавить обмін досвідом та створить додаткові стимули для розвитку інформаційних технологій в країні.
Важливим блоком урядових рішень стало затвердження критеріїв ризику для чергової низки сфер в рамках реформування інспекційної системи. Зокрема, у галузях залізничного та міського електричного транспорту, тютюнових виробів, метрології, позашкільної освіти, використання пуповинної крові та генетично модифікованих рослин. На практиці це означає, що інспекційні органи фокусуватимуться передусім на перевірках підприємств з найвищим ступенем ризику. Як наслідок, бізнес чіткіше розумітиме вимоги до нього, що зменшить ризики для споживачів.
Окрім того, пішов в минуле ще один неефективний радянський пережиток – книга відгуків і пропозицій. Обов’язковість її ведення коштувала суб’єктам господарювання у сфері торгівлі, а отже – і споживачам, до 125 млн грн на рік.