Відкритість містобудівної документації та деякі питання створення містобудівних кадастрів

26-04-2018

За матеріалами: журнал “Стратегія розвитку”, №7.

Однією із проблем, яку підіймають інвестори- забудовники – це відсутність у відкритому доступі інформації про зонування територій. Без цієї інформації, не можна зрозуміти – що і де можливо будувати. Зараз, у більшості випадків, для отримання цієї інформації представник інвестора повинен фізично приїхати до органу влади чи місцевого самоврядування і переглянути паперові документи безпосередньо на місці. У таких випадках часто виникають складнощі. Наприклад, коли не можна скопіювати графічні матеріали містобудівної документації внаслідок того що на весь пакет матеріалів накладений гриф «Для службового користування». Промисловці, коментуючи цю ситуацію, кажуть, що не має сенсу вкладатись у територію, якщо вже на етапі отримання вихідних даних, виникають такі непорозуміння та бюрократія.

Дійсно, за результатами досліджень проведених Офісом ефективного регулювання (BRDO) у 2017 році, виявлено, що тільки 24 % містобудівної документації опубліковано в Інтернеті, у друкованих виданнях та на стендах у приміщеннях місцевої влади. З них, тільки 8 % документації опубліковано у мережі Інтернет.

У лютому минулого року, Офіс ефективного регулювання (BRDO) звернувся до Мінрегіону із пропозицією створити єдиний веб-ресурс, на якому можливо у відкритому доступі швидко знайти будь-яку містобудівну документацію, якщо вона опублікована на сайтах місцевої влади. Мінрегіон одразу відгукнувся на цю пропозицію та за декілька місяців забезпечив створення нормативно-правової бази для реалізації цього рішення. Вже у травні 2017 року, Кабінетом Міністрів були внесені необхідні зміни до положень про містобудівний кадастр та відкриті дані.

Наступним кроком стала допомога посольства Нідерландів, які у рамках програми “MATRA”, забезпечили технічну підтримку реалізації цього рішення в життя. Завдяки їх допомозі та роботі Офісу ефективного регулювання (BRDO), такий ресурс вже створений і зараз проходить тестування у Сумській області. Переглянути його прототип ви можете за посиланням – http://pmap.minregion.gov.ua/ (PMAP). Після тестування, доступ до цього ресурсу буде наданий працівникам місцевих органів містобудування та архітектури, для того щоб вони його системно наповнювали та оновлювали.

Проектна група BRDO також працює над створенням інструкцій щодо опублікування містобудівних документацій у мережі Інтернет . Важливо щоб органи місцевого самоврядування зрозуміли, як якісно публікували графічні та текстові матеріали містобудівних документацій на власних сайтах, щоб це було зручно для користувачів. У цьому році такі інструкції будуть створені для кожного виду містобудівної документації.

Разом з тим, веб-ресурс та інструкції у повному обсязі не вирішать проблеми відкритості містобудівних документацій, якщо цю ідею не будуть підтримувати місцеві громади. Потрібні активні громадяни, які звертатимуть увагу місцевої влади на проблему секретності містобудівної документації та сприятимуть її публікації у мережі Інтернет. В свою чергу, кожна особа, за допомогою сервісів PMAP зможе повідомити працівників адміністрацій про опублікування містобудівної документації, щоб вони врахували це на єдиному веб-ресурсі.

Треба сказати, що найбільш зручним та корисним для користувачів способом опублікування містобудівної документації є відкриті містобудівні кадастри. Зараз на регіональному та місцевому рівнях у відритому доступі можливо знайти близько 20 містобудівних кадастрів. Наприклад, на регіональному рівні це кадастри Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Житомирської та Сумської областей. На місцевому рівні, такі системи створені у містах Біла Церква, Вінниця, Ірпінь, Львів, Миколаїв, Суми та Одеса.

Якщо на регіональному рівні кадастрові системи поступово знаходять свій шлях розвитку, то на державному рівні містобудівний кадастр досі не створений. Внаслідок чого, регіонам до цих пір складно отримати інформацію про планування крупних державних інфраструктурних об’єктів.

Протягом 3 місяців працівники проектної групи BRDO консультувались із представниками органів державної влади, регіонів, бізнесу та громадськості щодо проблем створення та розвитку в Україні містобудівного кадастру державного рівня. У результаті консультацій, вдалось сформувати дві групи пропозицій, реалізація яких дозволить створити в Україні містобудівний кадастр державного рівня.

Перша група пропозицій, включає у себе такі заходи та роботи, що необхідні для безпосереднього створення містобудівного державного рівня :

  • утворення адміністратора містобудівного кадастру на державному рівні, повноваження якого передбачені на рівні закону;
  • створення або отримання від інших органів державної влади в електронній формі топографічної карти;
  • створення комплексної системи захисту інформації для відомостей із обмеженим доступом;
  • оцифрування та адаптація графічних матеріалів Генеральної схеми території України та схем планування території областей, їх опублікування у відкритому доступі на електронній інтерактивній карті.

Друга група пропозицій, спрямована на підвищення ефективності та корисності, як містобудівного кадастру державного рівня так і інших кадастрових систем:

  • оптимізація графічних матеріалів та даних, які містяться у містобудівній документації;
  • стандартизація умовних позначень геопросторових даних, які повинні міститись у містобудівних кадастрах всіх рівнів;
  • проведення пілотних проектів, на яких відпрацювати зв’язок даних від державного до місцевого рівнів;
  • уніфікація даних та термінології, яка містяться у землевпорядній та містобудівній документації, особливо таких термінів як «цільове» та «функціональне» призначення;
  • забезпечення взаємодії земельного та містобудівних кадастрів;
  • включення веб-ресурсу PMAP до складу містобудівного кадастру державного рівня;
  • напрацювання та обговорення механізму часткової самоокупності кадастрових систем;
  • створення єдиного електронного адресного реєстру;
  • створення державної електронної системи для потреб технічних інвентаризаторів об’єктів нерухомого майна;
  • поєднання містобудівного моніторингу із моніторингом виконання інших державних та комунальних програм, таких як: програми економічного та соціального розвитку, програми регіонального розвитку, цільові програми і стратегії розвитку населених пунктів.

Кожне із перерахованих заходів, досить складне та потребує значної кількості часу. Але як зазначають спеціалісти, внаслідок того, що ці заходи не реалізуються, держава і громади витрачають мільярди гривень на паперові матеріали. В свою чергу, електронні дані та їх відкрите використання через кадастрові системи, дозволить економити час та кошти наших громадян.

Партнери