Використання діапазону 900 МГц дозволить поширити зв’язок 4G на всій території України протягом 1.5 року

19-06-2019

Радіочастотний ресурс (РЧР) відіграє ключову роль у наданні сучасних телекомунікаційних послуг: мобільного та супутникового зв’язку, фіксованого доступу до Інтернет. При цьому ресурс є дуже обмеженим, а перспективний спектр РЧР в Україні розподілений і використовується неефективно, що унеможливлює впровадження сучасних технологій на більшій частині території.

Так, якщо в Європі зв’язок стандартів 4G доступний для більше 90% населення, в Чехії – для 98.8%, а в Швеції – взагалі для 100% населення, то в Україні, за неофіційними даними, показник складає до 65%. Тобто, 16 млн абонентів взагалі не мають доступу до 4G, а під час подорожей без нього опиняються 26 млн абонентів.

Низка законодавчих бар’єрів та обмежень для операторів роблять побудову мереж зв’язку в регіонах економічно необґрунтованою. Відтак – якісний мобільний зв’язок майже відсутній поза межами великих українських міст.

Шляхи вирішення проблем ринку представники держави і бізнесу обговорювали 19 червня під час Круглого столу «Радіочастотний ресурс: як забезпечити якісний зв’язок в Україні?». Організатором заходу виступив BRDO за підтримки EU4Business|FORBIZ, в рамках Публічного діалогу #PROДіалог.

«Одна з причин відставання України – неактуальне регуляторне поле.  Для розвитку галузі потрібен новий Закон, але низку проблем можна вирішити на рівні підзаконних актів. Принциповою відмінністю, що дозволяє європейським країнам досягти повсюдного покриття, є використання низькочастотних діапазонів (800-900 МГц) за умови технейтральності. Запровадження таких кроків в Україні дозволить збільшити доступність 3G та 4G до 95% населення протягом 1.5 року та сприяти подальшому впровадженню 5G», – зазначає керівник сектору IT&Telecom BRDO Олександр Кубраков.

Експерти BRDO провели системний аналіз сфери та виокремили основні проблеми ринку:

  • Недостатній обсяг частот для запровадження новітніх мобільних технологій.
  • Відсутність технейтральності: заборона компаніям використовувати частоти для інших технологій, ніж зазначені в ліцензії.
  • Відсутність в загальному доступі достовірної інформації про поточне використання частот.
  • Необґрунтовані вимоги до санітарно-епідеміологічної безпеки базових станцій.
  • Відсутність визначення «ефективності» використання РЧР.
  • Створення радіозавад побутовими користувачами та нелегальним бізнесом.

Особливістю використання РЧР є те, що нижчі частоти забезпечують більшу дальність покриття, а вищі – краще підходять для передачі великих об’ємів інформації. Тому для сільської місцевості, доріг, великих відкритих просторів використовуються частоти у діапазонах 800-900 МГц, а в районах із насиченою міською забудовою — 2100-2600 МГц.

При цьому в Україні саме у діапазоні 800-900 МГц частоти мають вкрай нерівномірний та неефективний розподіл між користувачами. Так, серед мобільних операторів 58% спектру зосереджено у Київстар, 24% знаходиться у користуванні Водафон і 18% – у Лайфселл. Понад 80% діапазону 800 МГц  використовується компанією Інтертелеком для технології CDMA. Таким чином, Україна майже не використовує для сучасного мобільного зв’язку так звані coverage-діапазони.

В той же час, у Швеції діапазон 800 МГц використовується для мобільного зв’язку ще з 2011 р., у  Чехії — з 2014-го. Окрім  того, у згаданих країнах уже проведені або заплановані на 2019 рік аукціони із розподілу частот (700 МГц і 3.6 ГГц) для застосування 5G. В Україні ж лише у 2015-му було проведено тендер на видачу ліцензій на користування РЧР для 3G, а у 2018-му – на 4G.

Окрім того, частка платежів за користування РЧР в Україні суттєво перевищує аналогічну у країнах ЄС. Ці виплати у повному обсязі надходять до держбюджету, при цьому методика визначення рентної плати відсутня. У 2018 році плата за видачу ліцензій склала 200 млн грн, а рентна плата за користування РЧР – 2,5 млрд грн. Додатково користувачі сплачують понад 22% від суми рентної плати до УДЦР, якому передано частину повноважень із видачі дозвільних документів.

Комплексне вирішення проблем потребує прийняття нового профільного закону, що регулюватиме електронні комунікації загалом та РЧР, зокрема. При цьому низку важливих аспектів можливо врегулювати за допомогою підзаконних актів.

Так, почати запровадження технейтральності та збільшення обсягу доступних частот можна через внесення змін до Плану використання РЧР із зазначенням можливості застосування всіх сучасних технологій, що використовуються на відповідних частотах в ЄС. Важливо, аби у діапазонах 800-900 МГц цьому передували рефармінг і перерозподіл частот, без яких застосування новітніх технологій не буде можливим для всіх операторів. Запровадження можливе у рамках діючого законодавства через рішення НКРЗ та Уряду.

Наказ МОЗ зможе врегулювати питання надмірних вимог до санітарно-епідеміологічної безпеки, що прямо впливають на дальність прийому сигналу зв’язку. Незважаючи на те, що 2017 р. в Україні вже збільшувалися граничні рівні, вони досі в 45-100 разів жорсткіші, ніж рекомендовані ВООЗ та поширені в ЄС.

Підняття ставок рентної плати за користування перспективними частотами, з метою більш ефективного розподілу РЧР між користувачами, можливе через зміни до Податкового кодексу під час щорічного  бюджетного процесу.

Відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС, Україна також зобов’язана імплементувати європейські підходи у сфері до кінця 2019 року, однак наразі абсолютна більшість вимог не реалізована. Більше того, 11 грудня 2018  р. був прийнятий Європейський кодекс електронних комунікацій, що передбачає більш детальну регламентацію питань, пов’язаних із правами використання РЧР. Зокрема, технологічну нейтральність, заходи із забезпечення ефективного використання РЧР та уникнення спотворення конкуренції, спільне використання радіочастотного спектру та інфраструктури. Отже, вносити зміни в національне законодавство варто вже із урахуванням таких норм.

У заході взяли участь Заступник голови Адміністрації Президента України Олексій Гончарук, Керівник проекту FORBIZ в Україні Маттіас Хальдер, Голова Нацкомісії з держрегулювання у сфері зв’язку та інформатизації Олександр Животовський, Голова комітету з питань інформатизації та зв’язку ВРУ Олександр Данченко, представники Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Українського державного центру радіочастот, Держспецзв’язку, мобільних операторів, провайдерів інтернет та інших телекомпослуг, експерти та медіа.

Партнери