Як відкрити ресторан і уникнути надмірних перевірок держорганів

24-10-2017

138965_big1

За матеріалами delo.ua.

Delo.UA приділило увагу питанню, як держава регулює ринок ресторанів, чи важко зібрати всі необхідні документи і як запобігти надмірній увазі державних контролерів.

Попередній рік для ресторанного ринку став роком підйому – в столиці вперше з початку кризи відкрилося більше ресторанів, ніж закрилося. Ця тенденція зберігається і в 2017-му. Згідно з даними компанії “Ресторанний консалтинг”, за вісім місяців в Києві відкрилося приблизно 60 нових ресторанів, а до кінця року їх кількість має скласти приблизно 100-120 закладів.

Відкриваються заклади в основному в середньому і нижньому ціновому сегменті, відзначають консультанти. Для Києва нижній сегмент – це заклади з середнім чеком до 100 грн, майже завжди із самообслуговуванням, а середньоцінові – приблизно 100-400 грн.

Кількість відвідувачів ресторанів в 2017 році у порівнянні з 2016-м виросла приблизно на 10-15%. Середній чек також виріс до 15%. Щоправда, експерти наводять і менш позитивні прогнози: за їх оцінками, приблизно третина ресторанів, що відкрилися рік-два назад, в поточному році закриються. Хтось через високу вартість оренди, а хтось через невдалий концепт закладу.

Як оформити необхідні документи

У BRDO підрахували – щоб відкрити в Україні ресторан, необхідно пройти 15-18 процедур і зібрати приблизно 30-40 документів. Щоправда, багато процедур, починаючи від моменту оформлення суб’єкта господарювання, вже, за словами експертів, спрощені. Наприклад, оформитися у держреєстратора можна через інтернет. Але це не позбавляє підприємців від необхідності фізичного походу в податкову.

Очевидно, що навіть на найпершому етапі оформлення документів необхідно розуміти модель свого майбутнього бізнесу. “Ви будете займатися лише приготуванням борщу чи піци? Або також маєте намір продавати алкоголь, займатися сервіруванням, організацією доставки їжі та іншого?”, – пояснює співвласник кафе АRT Éclair Євген Єлізар’єв. Адже від відповідей на ці питання напряму залежить, скільки процедур вам необхідно пройти і скільки дозволів отримати.

Важливо також визначитися з формою ведення бізнесу: компанія працюватиме як фізособа-підприємець або як юрособа. Статистика показує, що перша форма ведення бізнесу набагато популярніша, ніж друга: серед ресторанів, кафе та інших закладів харчування близько 80-90% працюють як ФОП.

Причина не лише в тому, що у фізосіб-підприємців набагато простіша система бухгалтерського обліку. Але і в тому, що у ФОП-реєстраторів набагато нижче податкове навантаження. До того ж у фізосіб на єдиному податку, що належать до першої (до 200 тис. грн річного обороту) або другої групи (до 1 млн грн річного обороту), є ще одна перевага – в роботі їм не обов’язково використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО).

Якщо оборот закладу складає від 1 до 5 млн грн на рік, реєструвати РРО все ж таки доведеться. Але підприємець отримає іншу “плюшку”: лише ця група може співпрацювати з юрособами-клієнтами, наприклад, організовувати кейтеринги.

На встановлення й обслуговування касового апарату доведеться витратити не лише гроші, але й час. Адже процедура, згідно із законодавством, складна, говорять у BRDO: РРО потрібно зареєструвати в податковій, опломбувати його у виробника, а потім доведеться також вести касову книгу, дублюючи в неї всі операції за день. Остання вимога – це нікому не потрібний застарілий норматив, вважають і підприємці, і експерти з держрегулювання.

З повною процедурою реєстрації і отримання всіх дозвільних документів, а також із можливими причинами відмови можна ознайомитися на платформі ефективного регулювання PRO.

Про що потрібно знати, коли відкриваєш ресторан

Попри те, що до кінця 2017 в Україні діє мораторій на перевірки бізнесу, у рестораторів з держконтролерами окрема історія. У контролерів лишилося право перевіряти компанії на підставі скарг фізосіб. В разі перевірок ресторанного бізнесу контролюючі органи поводяться, ніби нічого не сталося, відзначають експерти BRDO. Тому досвідчені ресторатори звертають увагу на декілька ключових норм, яких варто дотримуватися.

Потрібно подбати про те, щоб приміщення, де розташований ресторан, суворо відповідало пожежним нормам. Мовляв, це не лише для задоволення державних контролерів, це об’єктивна необхідність, на якій не можна економити. “Навіть якщо нічого не згорить, а просто станеться задимлення, ви одразу отримуєте всілякі перевірки, – говорить Євген Єлізар’єв. – І якщо виявлять невідповідність пожежним нормам, працювати далі вам не дозволять”.

Важливо приділити увагу стокам, що мають проходити через жировловлювачі, а також вентиляції кухні. Адже якщо запахи заважатимуть сусідам, вони неодмінно будуть жалітися, а для бізнесу це загрожує перевірками. Разом з тим досі діють застарілі вимоги до кількості приміщень для кухні і їхній площі.

Тим закладам, які мають намір самі виготовляти їжу, доведеться також зареєструватися як “оператори виробництва харчових продуктів” і дотримуватися держстандартів у приготуванні страв. Держава досі визначає технологічні карти для виробництва харчових продуктів, способи їх зберігання і терміни реалізації.

Але якщо ресторан надумає приготувати щось особливе, чого не передбачила держава, для цієї страви доведеться отримати технічні умови. І тут починаються проблеми, говорять експерти з держрегулювання, адже отримати техумови в Україні достатньо складно. Хоча б тому, що бракує достатньої кількості та якості лабораторій, які могли б перевірити безпеку нового виробу.

Тому українські ресторани намагаються свою продукцію підлаштувати під держнорми. І яку б незвичайну страву не вигадав ресторан, в технологічному плані це буде, умовно, котлета по-київськи.

Скільки грошей потрібно для старту

Вартість виходу на ринок залежить від багатьох факторів, говорять підприємці і експерти. Насамперед від вартості оренди, кількості персоналу, ремонту й обладнання. Щонайменше відкриття ресторану обійдеться вам від $100 до 300 тис. і навіть більше.

Партнери

  • logo_eu4b
  • logo_forbiz
  • partner3
  • partner4
  • logobg-1240x
  • partner5
  • partner1