Doing Business – марафон тривалістю 15 років

За матеріалами biz.nv.ua

Уже п’ятнадцять років міжнародні експерти оцінюють, наскільки інвестиційний клімат країн світу привабливий для інвестора, а результати такої оцінки відображають у рейтингу Doing Business.

Протягом останніх років наша країна була успішною – безперервне зростання протягом 6 років цілком може бути приводом для гордості. Однак цього року небезпека втратити цю тенденцію була висока. Причому у найбільш чутливий період, коли економіка країни затиснена між молотом і ковадлом – президентськими та парламентськими виборами. Чи вдалось оминути цю небезпеку і що нам варто очікувати 31 жовтня, коли будуть опубліковані результати цьогорічного рейтингу? Спробуємо розібратися.

Чому це важливо

Усі ми традиційно вболіваємо за нашу країну на спортивних або творчих змаганнях. Значно менш популярні змагання іншого гатунку – перегони сприятливості ділового клімату. Учасники забігу – органи влади приблизно 190 країн, зусилля яких зі створення гарного ділового клімату для малого і середнього бізнесу оцінюються у рейтингу Doing Business. І якщо головний плюс перемоги на Євробаченні чи Олімпіаді – це приємний емоційний ефект для публіки, то позитивна динаміка у рейтингу Doing Business означає зменшення бюрократичної тяганини та витрат підприємців.

До рейтингу прикута увага не тільки міжнародних інвесторів та медіа, але й самих можновладців. Річ у тому, що якщо на значну частину поширених економічних показників (ВВП на душу населення, зайнятість) впливають не лише дії органів влади, але й багато інших факторів, то показники рейтингу Doing Business – це фактори, які практично повністю залежать від дій та рішень влади. Саме це перетворило рейтинг на важливий KPI для урядів країн, що розвиваються. Більше того, цілий ряд показників рейтингу Doing Business є базою для обрахунку інших економічних рейтингів, що створює тривалий репутаційний ефект.

Втратити здобуте

Попри всі внутрішні потрясіння і зовнішні атаки, Україна посідає друге місце в світі за темпами зростання у рейтингу, починаючи з 2009 року. Проте цього року ми ледь не втратили здобуте. Як так сталося?

По-перше, ключовий урядовий законопроект, що базується на кращих практиках методології рейтингу, уже кілька років законсервований у парламенті. Це призвело до того, що чимало його положень втратили актуальність та вимагали істотної переробки. Уряд  навесні оновив текст законопроекту (тепер це №8124), однак Верховна Рада його не розглянула навіть у першому читанні. Водночас проблема полягала навіть не у банальній завантаженості чи неправильних пріоритетах роботи парламенту. Просто проект не отримав підтримку опозиції, якій на руку репутаційний провал влади. Не задовольняв проект закону і окремих членів парламентської більшості, оскільки він скасовує пайову участь в інфраструктурі – один з обов’язкових платежів до місцевого бюджету, що вже давно прозвали “корупційним податком” через непрозорість механізму його сплати.

По-друге, кілька інших проектів законів хоча й мали шанси на підтримку Верховної Ради, однак їх очікуваний вплив на рейтинг був вкрай незначним. Багаторічна практика рейтингу показує – невеликі реформи в кращому разі можуть зберегти місце у рейтингу, у гіршому – не дати впасти надто глибоко. Сподіватися на зростання було марно.

І, нарешті, по-третє. Країна була запрограмована на падіння в одному з компонентів рейтингу – “Одержання дозволів на будівництво”. Київська міська влада збільшила витрати бізнесу на пайову участь в інфраструктурі міста з 2% до 4%, що автоматично тягло показники всієї країни донизу.

Чого ж вдалося досягти

Першим антикризовим кроком, який потрапляв на “радари” рейтингу, стало ухвалення парламентом нової редакції Господарського процесуального кодексу, який дещо вдосконалив процедуру розв’язання господарських спорів.

Ще однією позитивною історією стало ухвалення закону, яким підвищувалась прозорість угод із заінтересованістю, укладених акціонерними товариствами.

Проте вищезгадані закони давали лише шанси у кращому разі не впасти, у гіршоиу – впасти не надто сильно. Хоч якогось відчутного зростання годі було й очікувати.

Розуміючи складність ситуації, уряд за кілька тижнів до спливу строку на оцінювання вирішив не очікувати результатів роботи парламенту та вдатися до альтернативних заходів. Офісу ефективного регулювання (BRDO) було доручено за кілька днів розробити комплексну постанову Кабінету Міністрів України, яка б могла виправити ситуацію. Зазначений проект був опрацьований урядом з неймовірною швидкістю, аналогів якої навіть складно пригадати. Постанова в останній момент була опублікована Урядовим кур’єром та набула чинності 28 квітня цього року. При цьому 29 та 30 квітня були вихідними днями, а будь-які акти, починаючи з 1 травня, на рейтинг поточного року уже не впливали. Як кажуть, заскочили в останній вагон.

Зазначена постанова змогла виправити низку недоліків у сфері будівництва та міжнародної торгівлі, що потенційно дає шанс компенсувати негатив від збільшення розміру пайового внеску. Уряд спростив процедуру будівництва нескладних об’єктів (клас наслідків СС1), виключивши необхідність отримання технічних умов та вихідних даних від ДСНС, а також дозволив користуватися послугами інженерів технічного нагляду, які перебувають у трудових відносинах із замовником будівництва. Крім того, були анульовані сертифікати на право здійснення архітектурною діяльністю осіб, які не мали профільної вищої освіти. Врешті-решт, автомобільні запчастини (товарна позиція 8708) були вилучені з переліку товарів військового призначення, що значно спрощувало перетин ними митного кордону.

Аналогічно реформувати галузь на рівні підзаконних актів спробувало й Міністерство юстиції. Наказ Мін’юсту, яким спрощувалась процедура оформлення угод із земельними ділянками, також був опублікований в останні дні квітня. Однак у загальний доступ текст потрапив лише в травні, що, ймовірно, може перенести його оцінювання на наступний рік.

Що ж таки очікувати 31 жовтня

Прогнози – річ ненадійна й невдячна. Тому стверджувати, що цього року нам стовідсотково вдалося уникнути неприємного сценарію, не будемо.  Точно можна говорити, що блискучого успіху очікувати не слід – законопроект №8124, а так само проект Кодексу про банкрутство та низку інших корисних ініціатив, не ухвалено.

Однак значний перелік імплементованих реформ дає підстави сподіватися на хоча б невеликі, але все одно позитивні новини в останній день жовтня.

Що далі

Наступного року, як і цьогоріч, ми, скоріш за все, будемо ходити по краю леза. Парламентські та президентські вибори відволікають увагу органів влади, а репутаційні ризики для політиків зменшуються – негативний результат наступного року можна традиційно списати на “попередників”.

За оптимістичного сценарію ухвалення парламентом Кодексу про банкрутство та ефективна імплементація Урядом нещодавно підписаного закону щодо “єдиного вікна” на митниці дасть шанси знову розраховувати лише на збереження позицій у рейтингу.

Серед заходів, які дають шанси на вагоме зростання показників, у влади залишився лише законопроект №8124, і саме його ухвалення чи неухвалення залишиться головною інтригою наступного сезону.

Звісно, позиції в рейтингу – це просто цифри. Однак за ними ховаються тисячі робочих місць, десятки тисяч українців, що вирішать не їхати за кордон на заробітки, мільйони доларів, вкладених в українську економіку. Якщо це не перемога, то що тоді вона?

Думки, висловлені в цій публікації, відображають винятково точку зору автора та не обов’язково збігаються з позицією інституцій, що підтримують BRDO.

Текст написаний за співавторства Дениса Малюська, заступника голови BRDO.