За матеріалами 24tv.ua.
Чим менше вільної землі у місті, тим вона дорожча, і тим вищі будівлі, які зводять на ній. Це аксіома для мегаполісів. Київ ще не став містом хмарочосів, але й не є виключенням – тут все частіше з’являються висотні будівлі та проекти, які можуть такими стати.
Чи очікувати буму таких будівель? Які особливості такого будівництва та чи має Україна відповідні правила для їхнього зведення? Про реалії та перспективи висотного будівництва роздумували разом з керівником сектору “Будівництво” BRDO Оленою Шуляк.
Висотність і Україна
Україна на 51 місці (із 174 країн) за загальною кількістю висотних будівель та на 49 місці з переліку 59 країн, де є будівлі понад 150 метрів.
У 2017 році в світі було побудовано 144 хмарочоси, понад 200 метрів заввишки. Це найбільша за всю історію кількість надвисоких будівель, які були введені в експлуатацію за рік. Середня висота таких об’єктів виросла на 6 метрів і досягла 244 метрів.
В Україні середня висота “хмарочосів” досягає 132,6 метрів. Єдиний проект, який має шанс перевищити цю позначку, – це будівля багатофункціонального комплексу Sky Towers у Києві. З урахуванням шпилю найвища точка комплексу може опинитися на висоті 220 метрів, коли він буде добудований,
– розповіла Олена Шуляк.
Проект комплексу Sky Towers, який будують у Києві
Подібні “висотки” – це справжнє високотехнологічне архітектурно-інженерне диво. Експерти кажуть, щоб його спроектувати та побудувати, необхідно забезпечити наявність цілої низки умов: висококваліфікованого інженерного ресурсу, технологій сучасного проектування та будівництва, доступ до сучасних високоякісних будівельних матеріалів, фінансових можливостей.
Проте, в Україні, наприклад, найвищий баштовий кран, який був задіяний на будівництві, досягає висоти 200 метрів. Він розміщений у Запоріжжі і зайнятий на будівництві мостів. А для будівництва “хмарочосів” необхідно мати взагалі спецтехніку, яка працює за іншим принципом.
Нелегке життя хмарочосів
Крім того, важливо не тільки побудувати, але й утримувати “хмарочос”.
Олена Шуляк розповідає, що утримання хмарочосу істотно дорожче за звичайну “висотку”. Ключовими факторами здорожчання є подача води на верхні поверхи та витрати на обслуговування швидкісних ліфтів.
У 632-метровому хмарочосі “Шанхайська башта” кабіни ліфтів переміщуються зі швидкістю майже 74 кілометри на годину, це 20,5 метрів на секунду. Зрозуміло, що обслуговування такого механізму – не з дешевих. І це одна із причин відсутності у нас таких будівель, зазначила експерт BRDO.
Втім, це не головне питання. У BRDO переконані, що хронічною для України є проблема застарілої, а в більшості випадків відсутньої системи будівельних норм і стандартів для висотного будівництва.
У нас діють технічні норми та стандарти середини минулого століття. Вони дозволяють будувати споруди не вище 100 метрів, а це 25-30 поверхів. Саме тому, будівлі, які перевищують цю позначку мають статус експериментальних проектів. І Sky Towers – саме один із них,
– коментує Олена Шуляк та зауважує, що і саме експериментальне будівництво чинним законодавством теж не врегульовано і це суттєва прогалина в регуляторній політиці.
“Щось наша висотка похилилася”
Досвід “експериментів” з висотним будівництвом є різний. Можна навести приклад, який вже став класичним. Так, у бразильському місті Сантос недалеко від Сан-Паулу, уздовж берегової лінії розташований квартал з кривими багатоповерховими будинками.
Криві висотки у бразильському Сантосі
До 1968 року місцевими будівельними нормами не передбачалося жодних спеціальних умов на тип фундаменту, який може бути використаний для багатоповерхових будівель. В ідеалі, фундамент будівлі повинен досягати породи, яка в цьому регіоні залягає на глибині близько 50 метрів. Але ці будівлі на набережній побудовані до внесення поправок в нормативи, і їхній фундамент складає всього 4-5 метрів. Після того, як покосилася перша будівля, прийшло усвідомлення, що практика розміщення висотних будівель на невеликому фундаменті не може тривати, і вимога глибокого фундаменту для висотних будівель була додана до будівельних норм. Сьогодні у Сантосі близько 90 будинків які вже “відхилилися” від вертикалі на відстань 0,5-1,8 метри. Попри це люди, як і раніше, живуть у своїх квартирах, хоча вони й мають справу зі щоденними труднощами: зсувами меблів, неможливістю налити чашку кави до країв тощо.
Жителі цих бразильських висоток навіть не можуть спокійно налити каву
Питання висотної забудови також тісно пов’язане з інфраструктурними проблемами міст. Адже для забезпечення “супербудівель” потрібне чітке розуміння транспортного та інженерного забезпечення.
Забезпечення функціонування хмарочосу – це ще одне проблемне питання, на яке відповіді в Україні поки немає. Адже введення в екплуатацію такої будівлі – це і розбалансування мереж, і навантаження на транспорт, і питання паркомісць. Наприклад, за проектом Sky Towers, який будується майже в самому серці Києва, в офісному центрі зможуть одночасно працювати близько 17 000 працівників. А самим проектом передбачено лише 850 паркомісць. Уявіть скільки часу люди витрачатимуть на пошук місця для парковки?
– акцентувала Олена Шуляк.
За прогнозами ООН, у 2050 році 66% населення Землі житиме у містах. Сьогодні цей показник перевищує 54%. Щорічно населення міст збільшується на 68 мільйонів. Тобто, урбанізація становитиме щонайменше 180 тисяч людей на день найближчі декілька десятиліть. Саме тому, процес “росту міст вгору” за рахунок висотної забудови – неминучий. Це – реальність найближчого майбутнього. І дуже важливо бути готовим до цього.
Олена Шуляк впевнена, що попереду – важкий, але важливий шлях. Необхідно терміново розробити і запровадити норми для висотного будівництва, проаналізувати можливості побудови “хмарочосів” в українських містах та створити передумови для уникнення інфраструктурних “колапсів”. BRDO готове надати експертно-аналітичну підтримку цьому процесу, бо скільки очі на проблему не закривай, вона не зникне.
Автор: