Уряд взявся наводити лад у державних регуляторних актах. Перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів підписав доручення на проведення системного перегляду нормативно-правових актів. Як це відбуватиметься та яку користь принесе — з’ясовували журналісти сайту “24”.
Регуляторне поле в Україні нині “засмічене”: містить купу незаконних, неактуальних, недіючих актів – таких сьогодні понад 35%. Це ускладнює роботу бізнесу та відштовхує інвесторів.
Керівник Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олексій Гончарук, коментуючи сайту “24” наміри уряду щодо задуманої “інвентаризації”, порівняв державний апарат з комп’ютером: закони, норми, документи – як файли. І як у комп’ютері треба періодично запускати антивірус, щоб система працювала нормально, так само у державі потрібно періодично, раз на кілька років, запускати таку системну очистку законодавчого поля – по-перше, щоб викинути звідти все “сміття”, по-друге – щоб те, що там залишиться, можна було виміряти на предмет ефективності.
“Біда України в тому, що ефективність рішень не вимірюється. Наприклад, запроваджують якийсь дозвіл, експертизу – всі ці речі впливають на бізнес, обмежують його тим чи іншим чином. А сказати точно чи ефективним буде застосування цих інструментів для досягнення цілі, чи досягли очікуваних результатів, чи щось забезпечує цей документ, – такої оцінки, як правило, немає”, – наголосив Гончарук.
У цивілізованих країнах рішення приймається наступним чином: визначається проблема, з можливих варіантів обирається вирішення питання, яке найбільше якісно змінює показники цієї проблеми, після того, як рішення впроваджене – збирається інформація про те, які наслідки від застосування рішення, і після аналізу цієї інформації робиться висновок про переусвідомлення проблеми. Цей цикл проблема-рішення-збір інформації-аналіз-перегляд рішення, називається насправді циклом Демінга, і є класичним для прийняття рішень у світі. Це дозволяє країнам у часі бачити ефективність рішень, які вони приймають, і покращувати цю ефективність. І потреба у вдосконаленні рішень і механізмів виникає внаслідок системного підходу.
В Україні ж це відбувається абсолютно випадково.
“Прийшло в голову комусь зменшити кількість ліцензій – зменшили. Ніби-то тиск на бізнес зменшився. А насправді іноді він навіть збільшується, бо якщо офіційної процедури не стало, часто чиновники на місцях починають вигадувати свої схеми”, – пояснив експерт.
Тому головна ідея перегляду нормативних актів, каже Гончарук, – проаналізувати в 5 важливих секторах економіки (сільське господарство, будівництво, енергетика, транспорт та інфраструктура і ІТ) якість прийнятих рішень. І внаслідок цього якісь документи видалити, де вони непотрібні, або спрогнозувати їх очікувану ефективність та повернутись до оцінки, приміром, через рік. Тоді можна говорити про вдосконалення регулювання.
Хто перевірятиме
Перший віце-прем’єр Степан Кубів доручив відповідним міністерствам організувати цю роботу. Координувати її буде Кубів і Міністерство економіки. Отже, перегляд організовано на найвищому рівні.
У міністерствах до 16 серпня будуть створені робочі групи. Їх завдання наступне: окреслити поле, яке потрібно почистити. Кожне міністерство має визначити, що відповідає за, умовно, 28 ринків, до яких застосовано 54 регуляторних інструменти. Це все регулюється, наприклад, 400 документами.
“І оці випадки застосування регуляторних актів до ринків і потрібно оцінити. Ідея на початку – зрозуміти, скільки у нас цього “добра”, з чим потрібно працювати”, – наголосив Гончарук.
Попередній аналіз
Спеціалісти Офісу ефективного регулювання (BRDO) провели попередню системну оцінку регуляторних актів. За їхніми попередніми підрахунками — близько третини нормативних документів мають бути видалені.
“Але без залучення міністерств і бізнесу цей процес аналізу не має сенсу, бо в даному випадку цінністю є і сам процес, як такий. Вкрай важливо його використати для створення нового стандарту спілкування між бізнесом та державою, щоб підвищити рівень довіри між ними. Також важливо не “збитись” до оцінки документів за формальними ознаками, бо важливо оцінити не стільки якість документів, скільки якість регуляторних рішень”, – наголосив Гончарук.
Наприклад, якщо приймається рішення про застосування ліцензування певного ринку, то оцінювати потрібно ефективність не документу, яким воно запроваджено, а самого рішення про застосування інструменту. Тоді можна буде зробити висновок – чи правильно обрано та застосовано інструмент, чи вчасно його застосували і до чого це все призвело.
Часові межі
За оцінками спеціалістів Офісу ефективного регулювання, для проведення аналізу нормативної бази держави достатньо буде року.
“Але подивимося. Можна ж за рік виконати “п’ятирічку”, але залишиться питання якості. Це вперше в Україні проводитиметься такий масштабний аналіз. І ця оцінка має пройти не для “галочки” навпроти кожного нормативного акту, а для перевстановлення правил ведення бізнесу на безлічі ринків. Це важливо, бо за цими рішеннями стоятимуть живі люди, реальний бізнес, а це і є економіка”, – пояснив Гончарук.
За словами експерта, проміжні результати запланованої перевірки будуть відомі вже за декілька місяців, бо для різних ринків вона завершиться в різний час. Отже, вже скоро зможемо про них дізнатись.