Закон про Нацкомісію у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, ухвалений минулої п’ятниці, не містить ризиків запровадження суперечливих норм, про які експерти BRDO застерігали раніше.
До ухвалення закону існували ризики, що у Нацкомісії можуть з’явитися повноваження запроваджувати обов’язкову перевірку легальності придбаних телефонів.
Якби це стало реальністю, то кожен власник нового телефона змушений був би самостійно змінювати статус (ІМЕІ) придбаних пристроїв із “тимчасово дозволених” на “дозволені до застосування в електронній комунікаційній мережі”, якщо пристрої були придбані за кордоном і ввезені на територію України як особисті речі. Для цього потрібно було б звертатися до уповноважених органів і підтверджувати факт придбання телефона або перетину кордону. Це жодним чином не захищало б користувачів від шахрайства, а лише створювало б незручності і бюрократичну тяганину. Детально про це ми писали у вересні.
Окрім цього, існував ризик запровадження ідентифікації абонентів, іншими словами, “паспортизації” SIM-карт. Таке нововведення намагалися запровадити як захист абонентів від викрадення номеру й інших видів кібершахрайств.
“Усі інструменти задля захисту абонентів — від того ж спаму або списання коштів, не працюють належним чином. Ніхто не захищає абонентів насправді. Тому ні держава, комітети чи депутати робити цього не будуть. Що стосується захисту абонентів, то слід покращувати операторські процедури, зокрема спосіб заміни SIM-карт. І боротися з іншою стороною — шахраями, які вчиняють злочинні дії”, — прокоментував цю проблему керівник сектору IT&Телеком Ігор Самоходський для Суспільного Мовлення: https://suspilne.media/189556-pasportizacia-sim-kart-ci-potribno-vprovadzuvati-v-ukraini-ta-aki-riziki/