Бізнес втрачає 21 мільярд щороку через зарегульованість економіки. Як це змінити?
Надмірне регулювання економіки з боку держави неминуче веде до занепаду обох. Адже ефективно функціонувати держава може лише за умов ефективної економіки. Дерегуляція – це процес скорочення державного втручання в певних сферах економічної діяльності, який дозволяє зменшити бюрократичне навантаження на бізнес, спростити адміністративні процедури й усунути зайві бар’єри.
Бізнес є головним драйвером економіки. В умовах повномасштабної війни він уже давно склав іспит на витривалість, але й досі нерідко програє бюрократичній машині, жорна якої перемелюють найстійкіших.
Дерегуляцію в Україні, яка зокрема лежала в основі її незалежності, можна умовно розділити на два етапи.
Перший – кінець 90-х, коли скасування зайвих обмежень для підприємців призвело до стрімкого зростання сектора малого та середнього бізнесу, що допомогло країні оговтатись після гіперінфляції.
Другий – початок повномасштабної війни, який серед іншого дав нечуваний раніше поштовх для розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Саме ОПК наразі забезпечує третину зростання ВВП країни, який, за даними Держстату, в четвертому кварталі 2025 року зріс на 3%. Зокрема це стало можливим через індустрію дронів, про яку не сильно думали до Великої війни.
“В умовах повномасштабної війни дерегуляція стала важливим інструментом для підтримки українського бізнесу. Спрощення процедур дає змогу підприємцям економити ресурси, зосередитися на розвитку своєї діяльності та швидше адаптуватися до нових реалій, не витрачаючи час на бюрократичні формальності”, – наголосила в коментарі БізнесЦензору керівниця сектору “Регуляторна політика” Офісу ефективного регулювання BRDO Ганна Башняк.
Понад 1300 перепон
Саме з метою спрощення ведення господарської діяльності, максимального полегшення дозвільних процедур і підтримки підприємців у 2023 році урядом була створена Міжвідомча робоча група з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності (МРГ).
Основним її завданням стало проведення масового перегляду регуляторних інструментів для бізнесу, виявлення застарілих, непотрібних або надмірно обтяжливих вимог і розробки рекомендацій щодо їх скасування, спрощення або цифровізації.
“З початком роботи МРГ у січні 2023 року проаналізовано 1323 інструменти державного регулювання господарської діяльності. За результатами перегляду: 456 інструментів рекомендовано скасувати як такі, що втратили актуальність або створюють надмірний тиск на бізнес; 584 – оптимізувати (зокрема оцифрувати); 283 – залишити без змін”, – розповіла Башняк.
Станом на 31 грудня 2025 року вже було скасовано 353 інструменти. Серед них:
- 150 інструментів у сфері санітарно-епідеміологічного контролю, зокрема санітарні паспорти та дозволи, які не відповідали вимогам ЄС;
- 17 інструментів в агросекторі, наприклад, дозволи на реалізацію готових яйцепродуктів;
- 15 інструментів для будівельної галузі, включаючи застарілі висновки про можливість будівництва оздоровчих закладів.
За словами Ганни Башняк, також триває розробка масштабного законопроєкту у сфері цифровізації та дерегуляції – “Про спрощення та цифровізацію державного регулювання господарської діяльності шляхом його цифровізації та застосування декларативного принципу”. Наразі документ проходить стадію погодження. У разі його ухвалення очікується переведення понад 100 інструментів державного регулювання на декларативний спосіб подання.
“Дерегуляція – це не зниження стандартів, а зміна підходу. Ми прибираємо зайві бар’єри там, де вони не додають безпеки, і водночас робимо правила більш зрозумілими та передбачуваними для бізнесу. Замість каральної моделі будуємо партнерську, сервісну”, – пояснив міністр економіки, довкілля і сільського господарства України Олексій Соболев, слова якого наводить пресслужба Мінекономіки.
Загалом у своєму пресрелізі Мінекономіки підбило підсумки, що змінилося для бізнесу в 2025 році. Так, основою для дерегуляційних рішень стали, зокрема, дані від підприємців. Сигнали надходили через платформу “Пульс”, бізнес-асоціації та під час прямих зустрічей із підприємцями в регіонах.
“Такий підхід дозволив усунути низку проблем, що впливали на роботу підприємств. Зокрема, були зняті регуляторні колізії, які створювали ризики зупинки виробництв і зриву контрактів; скасовані необґрунтовані технічні вимоги, що призводили до зайвих витрат для бізнесу; ухвалені рішення для лісової та деревообробної галузей з урахуванням вимог ЄС; запущені paperless-процедури – від електронного чека до цифровізації окремих державних сервісів; розпочато усунення дублювання технічного контролю для промислової техніки”, – ідеться в повідомленні.
Економія для бізнесу – 21,3 млрд грн
За даними Мінекономіки, практичним інструментом реалізації дерегуляції став “єДозвіл” – цифровий сервіс для отримання дозволів і ліцензій онлайн. У 2025 році через нього подали понад 17 тис. заявок на декларацію матеріально-технічної бази, з них понад 7 тис. – через застосунок “Дія”. Підтверджений економічний ефект перевищив 13 млн грн.
“Система “єДозвіл” взаємодіє з інформаційно-комунікаційними системами держорганів, тому підприємцям не потрібно подавати документи, які вже містяться в цих системах, – вони підтягуються автоматично”, – звертає увагу Ганна Башняк.
Також була запущена ветеринарна ліцензія з ШІ-перевіркою заявки, яка допомагає зменшити кількість помилок у документах, але не ухвалює рішень замість держави.
“У 2026 році Мінекономіки планує продовжити впровадження ризик-орієнтованого нагляду, розширювати цифрові та paperless-процедури, а також поступово додавати нові послуги в “єДозвіл” у міру готовності нормативної бази та ІТ-рішень. Пріоритет залишається незмінним – рішення, що ґрунтуються на даних і дають відчутний результат для бізнесу”, – пообіцяли в міністерстві.
Загалом потенційна економія для бізнесу від реалізації вже ухвалених та тих, що будуть ухвалені, рішень МРГ, за розрахунками експертів BRDO, становить 21,3 млрд грн на рік.
“Це кошти, які український бізнес раніше втрачав на проходження зайвих бюрократичних процедур, простої та очікування дозволів, необхідність утримувати додатковий персонал виключно для роботи з документацією, а також на корупційні ризики, повʼязані зі складними та непрозорими процедурами”, – пояснює керівниця сектору “Регуляторна політика” Офісу ефективного регулювання BRDO Ганна Башняк.
За її словами, найбільша економія очікується у сфері сільського господарства – понад 14 млрд грн, що повʼязано зі скасуванням та оцифруванням великої кількості застарілих регуляторних вимог у цій галузі. У сфері охорони здоровʼя скасування санітарних норм і правил, які не відповідали вимогам ЄС, дозволить зекономити майже 1,5 млрд грн.
Ганна Башняк звертає увагу, що реформа дерегуляції матиме наступний вплив на економіку України, зокрема:
- спрощення процедур знижує барʼєри для входу на ринок, що сприяє конкуренції та розвитку підприємництва;
- зменшення корупційних ризиків покращує інвестиційний клімат і привабливість України для іноземних інвесторів;
- вивільнення ресурсів, які раніше витрачалися на бюрократію, дозволяє бізнесу інвестувати в розвиток, інновації та створення нових робочих місць.
Воєнний фактор
“Наразі український бізнес стикається з низкою викликів – руйнуванням інфраструктури внаслідок ракетних обстрілів, нестачею персоналу, логістичними проблемами та загальною економічною нестабільністю. У такій ситуації додаткове бюрократичне навантаження може ускладнювати роботу бізнесу чи навіть спричинити його закриття. Тож дерегуляція зараз – це питання виживання економіки”, – наголошує експертка.
За словами Ганни Башняк, спрощення регуляторних процедур дає змогу українським компаніям швидше адаптуватися до нових реалій і зберегти свою діяльність навіть у найскладніших умовах.
“Дерегуляція закладає фундамент і для майбутнього відновлення України після завершення війни. Спрощення будівельних процедур важливе для відновлення зруйнованої інфраструктури – житлових будинків, шкіл, лікарень, доріг і мостів. Прозорі та зрозумілі правила для ведення бізнесу зможуть створити потрібні умови для участі іноземних інвесторів у проєктах відновлення. Цифрові сервіси, які створюються зараз, стануть основою для ефективного управління процесами відбудови, швидкістю отримання необхідних публічних послуг”, – переконана вона.
За словами Башняк, реформу дерегуляції не варто відкладати на мирний час. Кожна скасована застаріла норма, оцифрований процес чи спрощена процедура – це конкретна допомога українському бізнесу тут і зараз.
До речі, у січні 2026 року в Україні припинили діяльність майже 18 тис. ФОПів. Це найбільший показник для цього місяця за останні роки, за винятком січня 2024 року, свідчать дані аналітичної системи YC.Market.
Загалом станом на кінець 2025 року в Україні налічувалось 2 млн 181 тис. 217 ФОПів, відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру про ФОП. Порівняно з 2024 роком, число активних ФОПів зросло на 14 412 осіб. Загалом за чотири роки повномасштабної війни кількість ФОПів збільшилася на 194 тисячі.
Курсом на Євросоюз
Ганна Башняк також звертає увагу, що реформа дерегуляції в Україні є складовою ширшого процесу адаптації державної політики до стандартів Європейського Союзу. Вона спрямована на усунення застарілих, неефективних і надмірних вимог, що обмежують розвиток підприємництва, а також на впровадження сучасних підходів до регулювання таких, що відповідають принципам ЄС.
“У Європейському Союзі не йдеться про повне скасування регулювання. Натомість ключовим є підхід “розумного регулювання” (smart regulation), який передбачає, що правила мають бути ефективними, обґрунтованими, зрозумілими та економічно доцільними. Водночас спрощення регулювання (regulatory simplification) є важливим елементом європейської політики: ЄС системно переглядає нормативну базу з метою зменшення адміністративного навантаження, усунення дублювань і зниження витрат на дотримання вимог – насамперед для малого та середнього бізнесу”, – пояснює вона.
За словами Башняк, перегляд регуляторного поля та спрощення державного регулювання в Україні рухається у цьому ж напрямку.
“Наразі в Україні застосовується такий же підхід: основний акцент на спрощенні державного регулювання, тобто перегляді й оптимізації вимог, процедур і сервісів, скороченні адміністративного навантаження та переході до більш прозорих і цифрових форматів взаємодії держави з бізнесом”, – стверджує вона.
Експерти BRDO звертають увагу, що найскладніше реформувати сфери, де регулювання закріплене на рівні законів і реалізується через складні бюрократичні процедури.
“Ідеться насамперед про податкову, митну, будівельну, медичну та аграрну сфери. У 2024 році було проведено всеукраїнське дослідження регуляторного навантаження за участі 807 підприємців з усіх регіонів, яке підтвердило: найбільші бар’єри – блокування податкових накладних (50% респондентів), зловживання з боку регуляторів, складні процедури отримання дозволів, зокрема у сфері охорони праці. Складність реформування цих напрямів зумовлена двома основними факторами: закріпленням вимог у законах, що ускладнює швидкі зміни, багаторічною інерцією регуляторних органів”, – пояснили експерти BRDO БізнесЦензору в коментарі.
До речі, відповідно до результатів нової хвилі опитування “Податковий індекс” за 2025 рік, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією (ЕВА) разом з “Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед” та EY в Україні, 34% українських компаній все ще повідомляють про відчутний фіскальний тиск, хоча 2024 року на це скаржилися 41% підприємств. 30% респондентів не відчули тиску або тиск був майже відсутній.
Публічно помітних “історій успіху” у дерегуляції справді може здаватися небагато – не тому, що реформа не працює, а тому, що її результат найкраще відчувається у масштабі. Окремі точкові зміни дають користь конкретним групам бізнесу, але не завжди стають загальнонаціональними “хітами” в інформаційному просторі. Коли ж дерегуляційні рішення накопичуються й охоплюють десятки процедур та секторів, ефект стає очевидним для широкого кола підприємців: менше часу на бюрократію, нижчі витрати, швидші послуги, більш передбачувані правила.
Для скасування застарілих, неефективних, а нерідко й просто шкідливих інструментів державного регулювання не потрібні ні мільярди інвестицій, ні тривалий час, порівняно, наприклад, з часом, необхідним для запуску нового виробництва.
2026 рік має всі шанси стати переломним у цьому питанні. Особливо, якщо переговори про мир дадуть свої результати.
Оригінальна публікація — за посиланням: https://censor.net/r3600870