Держнагляд із людським обличчям: від каральних перевірок до добровільного аудиту
Реформа перевірок бізнесів – це не про послаблення, а про ефективність
Тривалий час ефективність державного нагляду в Україні оцінювали кількістю перевірок, виявлених порушень і сумою штрафів. Такий підхід перетворив контроль на репресивний механізм, який є обтяжливим для бізнесу і малоефективним для держави.
Статистика показує, що кожна друга перевірка фіксує порушення. Однак значна частина штрафів успішно оскаржується підприємцями в судах. Усе це створює зайве навантаження на бізнес і судову систему, не гарантуючи реальної безпеки громадянам.
Хоча проблема не в самих перевірках. Вона у тому, як держава вирішує, кого, коли та з якою метою перевіряти. Саме цю логіку має змінити законопроєкт №14030, який парламент готується розглянути в другому читанні найближчим часом.
Контроль без урахування ризиків не працює
Ризик-орієнтований підхід у держнагляді вже застосовується в окремих сферах, але досі не є універсальним. Законопроєкт №14030 робить цей підхід обов’язковим та поширює його на всю систему нагляду без винятків.
Логіка підходу проста: що нижчий ризик діяльності – то рідше й коротше перевірки. Високоризиковий бізнес перевірятимуть раз на рік, середньоризиковий – раз на три роки, низькоризиковий – раз на п’ять років.
Водночас за наявності договору страхування відповідальності планові перевірки для низькоризикового бізнесу не проводитимуться взагалі.
Такий підхід допоможе вимірювати ефективність контролю не кількістю перевірок, а якістю управління ризиками.
Від фіксації порушень до їхнього запобігання
Законопроєкт №14030 змінює як частоту перевірок, так і логіку контролю: замість карати за помилки – допомогти їх попередити. Для цього запроваджується добровільний аудит: бізнес може сам ініціювати перевірку, виявити недоліки й усунути їх без жодних санкцій. Більше того, успішне проходження аудиту збільшує період між плановими перевірками в 1,5 рази.
Водночас для прозорості перевірок та зменшення корупційних ризиків передбачено обов’язкову аудіо- та відеофіксацію перевірок.
Окремо посилюється досудовий захист: рішення органів контролю можна оскаржити адміністративно через Державну регуляторну службу. Це швидше і дешевше, ніж роками обстоювати свою позицію у судах.
Економіка та європейський контекст
За оцінкою BRDO, економічний ефект від реформи держнагляду для бізнесу складе понад 1,5 млрд грн економії щороку. Ці гроші сьогодні просто “згорають” у неефективних процедурах. Нова модель дозволяє залишити їх в економіці.
До того ж ухвалення законопроєкту №14030 – частина виконання Плану Ukraine Facility. Йдеться не лише про зобов’язання, а й про довіру партнерів до здатності України реалізувати ефективну і передбачувану політику.
Від реформи держнагляду прямо залежить доступ до стабільного фінансування від ЄС обсягом до €50 млрд протягом 2024–2027 років. Зволікання з ухваленням законопроєкту створює макроекономічні ризики: затримка траншів, тиск на державний бюджет, вплив на курс гривні.
Урядовий офіс координації європейської інтеграції офіційно підтвердив, що законопроєкт повністю відповідає вимогам acquis ЄС. Його ухвалення продемонструє прогрес України перед ЄС, МВФ і Світовим банком.
Замість висновку
Державний нагляд не стає слабшим, коли перевірок менше. Він стає сильнішим, коли держава розуміє, що саме і навіщо контролює. Законопроєкт №14030 – перехід від інерційної системи перевірок до моделі, в якій контроль працює на безпеку і довіру, а не на статистику.
Тому підтримка законопроєкту в другому читанні (картка №14030) – логічний крок, якщо ми хочемо сучасну систему управління ризиками.
Оригінал публікації — за посиланням: https://www.liga.net/ua/economics/opinion/derzhnahliad-iz-liudskym-oblychchiam-vid-karalnykh-perevirok-do-dobrovilnoho-audytu?fbclid=IwY2xjawQBIcNleHRuA2FlbQIxMABicmlkETJuVG1Ed3JxYkhNall5RERzc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHh2BN5-CeQKHe4tUEoqaO5vIM4u9CVbWRYg5-JgAbq3UQk62a-_zhStJBwi__aem_gbltTwMtuWAY_m3s3sOw4w