Бджоли хочуть жити. Чому українське бджільництво під загрозою

Які додаткові регуляторні інструменти потрібно запровадити, щоб захистити галузь бджільництва

Щороку внаслідок отруєнь від пестицидів та агрохімікатів, які застосовуються в сільському господарстві, в Україні масово гинуть бджоли. За нашими підрахунками, кожної весни пасічники втрачають близько 46 тисяч бджолосімей. Цьогоріч найбільше постраждали Полтавська, Рівненська та Чернігівська області.

Наразі Закон України “Про бджільництво” та інші підзаконні акти не в змозі захистити пасічників від загибелі бджіл, зокрема у сфері безпечного використання засобів захисту рослин (ЗЗР) аграріями.

Регулювання ринку ЗЗР також не сприяє зменшенню ризиків: 127 актів і 73 інструменти регулювання пестицидів та агрохімікатів створюють складну і заплутану систему реєстрації нових препаратів, через що тіньовий ринок продукції (часто неякісної і шкідливої) складає до 30%.

Крім того, чинні акти також не достатньо регулюють процес збору та засвідчення доказів для подальшого відстоювання своїх інтересів бджолярами в судовій інстанції.

Експерти BRDO вкотре наголошують на невідкладних змінах в актах, які регулюють ринок бджільництва. Ми розробили проект наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства “Про деякі питання у бджільництві”.

Цей наказ може вирішити проблему з регулярним отруєнням бджіл та зробити пасічника більш захищеним на законодавчому рівні.

Чому це важливо?

За даними 2019 року, Україна входить у топ-5 головних країн-експортерів меду із часткою 5,7% від усіх світових запасів цього натурального солодкого продукту. Проте ми сміливо могли би претендувати на лідерство у сфері бджільництва, якби наші бджоли так масово не гинули.

Звичайно, не можна звинувачувати в отруєнні бджіл ЗЗР виключно аграріїв, дії пасічників теж нерідко стають причиною таких отруєнь, а законодавча неврегульованість питання не сприяє жодній із сторін. Саме тому дії, спрямовані на вирішення проблеми, мають бути комплексними.

Цікаво, що 98% українського меду виробляється приватними господарствами, а лише 2% — зареєстрованими суб’єктами господарювання. Причина проста — несприятливі умови для офіційної реєстрації діяльності бджолярів.

Від початку виробництва до фактичної реалізації меду підприємець має контактувати з органами державної влади понад 26 разів. Величезна кількість вимог і інструментів регулювання не дає бізнесу чіткого розуміння правил поведінки на ринку.

Саме тому системний перегляд якості регуляторного поля є вагомим кроком задля вирішення наявних проблем та спрощення умов ведення агробізнесу в Україні.

Від чого гинуть українські бджоли?

Найчастіше пасічників не повідомляють про планові обробки від шкідників земель сільськогосподарського призначення. Усе ускладнює ситуація на ринку ЗЗР (засобів захисту рослин) — близько 30% цих засобів є незаконними. Такі хімікати вважаються особливо небезпечними, тож має бути ефективний державний нагляд і контроль за дотриманням норм.

Більше того, в Україні досі відсутній законодавчий механізм співробітництва між пасічниками та сільгоспвиробниками, а українські аграрії просто не розуміють, що принцип добросусідства може принести їм набагато більше користі.

Щоб запобігти загибелі бджіл, необхідно закріпити процедуру добросусідства між пасічниками та агровиробниками. Завдяки укладеному договору добросусідства аграрій та бджоляр зможуть чути одне одного. Це однозначно зменшить ризики отруєння бджіл та збільшить продуктивність обох сфер господарства.

Як врятувати бджіл?

Офіс ефективного регулювання (BRDO) пропонує зробити обов’язковою реєстрацію бджолярів у сільській раді, проте не як підприємців, а для обліку, аби повідомляти їх про можливе застосування шкідливих для пасік агрохімікатів.

Важливо, щоби ця реєстрація була простою та безкоштовною і займала якомога менше часу. Крім того, пропонується спростити форму паспорту пасіки, створити єдину базу даних щодо виданих або анульованих документів, а головне деталізувати роботу з профілактики отруєння бджіл засобами захисту рослин.

Виробники меду завчасно отримуватимуть інформацію про застосування засобів захисту рослин аграріями, а також зможуть офіційно засвідчувати отримані збитки через необачність аграріїв.

Крім того, це дозволить вивести сферу бджільництва з тіні. Акцентую, що за офіційними даними Україна експортує меду більше, ніж виробляє. Наприклад, у 2017 році українські пасічники виробили 66,7 тисяч тонн,а держава експортувала 68 тисяч тонн.

Про це відомо й учасникам ринку, зокрема “Спілці пасічників України”, яка підтримує наші ініціативи.

Насамкінець, найкраще регулювання ринку — це прості та зрозумілі принципи, закріплені в законодавстві.

Саме тому ми підготували проект наказу “Про деякі питання у бджільництві”, щоб Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства невідкладно вжило заходів для порятунку українського бджільництва.

Зокрема, наказом пропонується:

• затвердити Інструкцію з профілактики отруєння бджіл засобами захисту рослин;
• затвердити нову форму паспорту пасіки та порядок його видачі;
• затвердити процедуру реєстрації пасіки;
• визначити такою, що втратила чинність, радянську “Инструкцию по профилактике отравления пчел пестицидами” від 14.06.1989.

Я певна, що ми можемо повернути Україні принаймні третє місце у світі серед країн-експортерів меду. Але українських бджіл треба рятувати негайно. Дивуюся, як українські IT-розробки допомагають урядовцям у США та Франції стежити за добробутом бджіл там, а водночас наші бджоли гинуть через масові отруєння засобами захисту рослин після обробки полів.

А маску на бджолу не одягнеш.

За матеріалами видання “Економічна правда”