Українські перевізники вже котрий рік потерпають від нестачі дозволів на перевезення вантажів у міжнародному сполученні. Проте в довгій перспективі викликів у учасників ринку набагато більше. Аналізуємо тенденції розвитку міжнародних вантажних автоперевезень — до чого вже зараз потрібно готуватися українському ринку.
Для того, щоб спрогнозувати, яким чином будуть розвиватися міжнародні вантажні автоперевезення, слід проаналізувати основні стратегічні та програмні документи, зокрема, — ЄС, бо саме європейські країни найбільше цікавлять українських вантажоперевізників. Зараз європейська політика вантажопревезень орієнтована на кінцевого споживача і побудована на принципах комодальності, використання інтелектуальних транспортних систем та “зелених коридорів”. Аналізуємо детально кожен з цих напрямів.
Комодальність
Комодальність (від англ. co-modality) введено у Білій книзі з транспорту ЄС (European Commission 2001 transport White Paper). Вимагає підвищення ефективності, сумісності та взаємосполучення різних видів транспорту (залізничного, водного, повітряного, автомобільного), а також пов’язаних між ними вузлів.
Розумні транспортні системи покликані удосконалити управління транспортом та вантажем, а також збільшити ефективність використання наявної інфраструктури. А “зелені транспортні коридори” враховують екологічну складову у логістиці та використовується для безпеки при проектуванні та експлуатації інфраструктури транс’європейської транспортної мережі. Далі трохи детальніше про кожен з цих підходів.
Зелені коридори для вантажного транспорту
У Плані дій з вантажоперевезень ЄС вводиться поняття “зелені коридори” — це інтегровані маршрути, що дозволять перевозити вантажі зі зменшеним впливом на людське та природне середовище.
Це буде здійснено за допомогою поєднання автомобільного транспорту із залізничним та водним, які стануть важливою складовою цих зелених коридорів. Різні види транспорту, а також самі коридори будуть поєднуватись у безшовному сервісі «від дверей до дверей», використовуючи, де це доречно, спеціалізовані термінали.
Мета — зробити вантажоперевезення більш сталими (sustainable) та екологічними, тобто мінімізувати споживання енергії, викидів забруднюючих речовин та парникових газів, шуму, спричинених перевезенням вантажів.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій
Вже згаданий План дій з логістики ЄС ставить на меті сприяти використанню інформації та комунікаційних технологій у фрахті. Він окреслює бачення безпаперових інформаційних потоків, що супроводжують фізичне відвантаження товарів (концепція електронного фрахту).
Така система може відстежувати вантаж під час його транспортування різними видами транспорту та створить автоматизований обмін змістовними даними для регулюючих чи комерційних цілей. Це стане можливо завдяки новій технології радіочастотної ідентифікації RFID та використання супутникової системи (наприклад, європейської – Galileo). Сьогодні ми можемо обирати послуги трьох з існуючих чотирьох систем глобальних навігаційних супутникових систем (GPS, Galileo, ГЛОНАСС та Beidou). Необхідною умовою для цього є встановлення стандартних інтерфейсів у різних видах транспорту та забезпечення їх сумісності.
У майбутньому концепція електронного вантажу може призвести до заснування так званого «інтернету для вантажів», де інформація буде доступна в онлайні безпечним способом, як це відбувається сьогодні з «інтернетом для людей».
Важливим елементом концепції електронного фрахту є також створення єдиного транспортного документу задля того, щоб мультимодальний транспорт для вантажоперевізників став більш привабливим.
І ще одна тенденція розвитку технологій — це поглиблена взаємодія різних інтелектуальних транспортних систем (ІТС). Це дасть можливість отримувати додаткові дані про трафік на дорозі та прогнозувати ефективність мережі. Інвестиції у ІТС є важливою складовою подолання проблем перевантаженості транспортних мереж. Поєднана стратегія розгортання ІТС, що включає конкретні вимоги дорожнього перевезення, наприклад, для навігаційних систем, цифрових тахографів чи платних систем, може істотно змінити логістичний ланцюжок.
Вантажівки без водіїв
Безпілотні вантажівки у наступні 10 років складуть суттєву конкуренцію далекобійникам. Такі транспортні засоби вже повноцінно працюють у контрольованих середовищах — портах та шахтах. Також продовжуються випробування на дорогах загального користування у багатьох регіонах, включаючи США та ЄС.
Виробники вкладають значні кошти в технології автоматизації вантажних автомобілів, а уряди країн вирішують, що необхідно змінити в регулюванні для допуску на дороги безпілотних автівок. За прогнозами експертів, автоматизовані вантажівки дозволять заощадити витрати, знизити викиди та зробити дороги безпечнішими.
На сьогодні продовжуються пілотні проекти вантажівок без водіїв для тестування транспортних засобів, мережевих технологій та протоколів зв’язку. Таким чином, різні технології можуть бути протестовані без зобов’язання перед окремою компанією, стандартом або технологією на початку процесу розробки, гарантуючи, що інвестиції в мережу не будуть витрачені та надмірно дорогими. Це допоможе забезпечити суспільні вигоди від автоматизованого автомобільного вантажного транспорту максимально.
Безпілотні автівки можуть вирішити проблему нестачі професійних водіїв, з якими стикається ринок автоперевезення, особливо європейський. Адже, за прогнозами, до 2030 року в Європі та США не вистачатиме майже одного мільйону водіїв вантажних автомобілів. Разом з тим, за розрахунками, запровадження безпілотних машин, вірогідно, зменшить попит на водіїв швидше, ніж виникне дефіцит пропозиції. Тож, при швидкому поширенні, у 2030 році з 6,4 мільйона робочих місць водіїв більше половини замінять безпілотні вантажівки.
Підготовка урядів країн до потенційних негативних соціальних наслідків втрати робочих місць має зменшити ризики у випадку такого швидкого переходу. Відносно низький рівень освіти водіїв вантажних автомобілів та потенційна автоматизація в інших секторах загрожують ринку тривалим та масштабним безробіттям. Тому перехід на вантажоперевезення без водіїв потребує професійного управління — з урахуванням всіх потенційних ризиків.
Що це означає для українських компаній
Враховуючи, що основним ринком для українських міжнародних автоперевізників є країни ЄС та проаналізувавши діючі стратегічні та програмні документи цього об’єднання (Green Deal, European Transport Policy, Freight Decarbonisation etc) можна визначити наступні тенденції розвитку:
- Заявлені програми ЄС щодо 0 викидів (zero emission), зменшення вуглецевого сліду, відмова багатьох країн від бензинового та дизельного автотранспорту (Англія та Франція — до 2040 року, Нідерланди — до 2030 року), автоматизація та перехід до самохідних вантажних автомобілів призведе по-перше, до зменшення обсягу ринку автоперевезень, а по-друге, на ринку залишаться гравці з найбільш технологічним автопарком.
- Збільшення частки залізничних та водних вантажних перевезень (автомобільні будуть переважати в невеликих країнах).
- Розвиток мультимодальних перевезень та інформаційно-транспортних систем. Оскільки такі перевезення характеризуються єдиною системою управління, адміністрування, наявністю єдиного транспортного документу на вантаж, на території ЄС в цьому ланцюгу (залізниця-дорога-порт) пріоритет буде за перевізниками країн-учасниць ЄС.
Відповідно, українські перевізники з автопарками, що не відповідають таким ековимогам, за відсутністю державної підтримки (програм пільгового кредитування, лізингу) не будуть конкурентноздатними.
Також можна спрогнозувати поступове витіснення українських перевізників через зменшення обсягу ринку автоперевезень і перехід на інші види (залізничні, водні). Враховуючи збільшення кількості учасників ринку за останні 10 років, це може мати значний негативний вплив для даного сегменту та економіки в цілому.
А тому поруч із точковим вирішенням проблеми дозволів на міжнародні перевезення слід невідкладно розробляти та впроваджувати стратегію підтримки та розвитку українського вантажоперевезення у міжнародному сполученні.
За матеріалами MINTRANS.