Зміни в інспекційному законодавстві: як перевірятимуть український бізнес

Зміни передбачають збільшення прозорості перевірок, цифровізацію взаємодії органів контролю та бізнесу, а також вдосконалення процесу оскарження незаконних дій інспекторів.

Нещодавно Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства оприлюднило проєкт нової редакції закону “Про основні засади державного нагляду (контролю)”, розробленого за участі експертів Офісу ефективного регулювання BRDO, покликаний зменшити регуляторне навантаження на доброчесний бізнес та запровадити додаткові інструменти забезпечення прав громадян на безпечне середовище.

Зміни передбачають збільшення прозорості перевірок, максимальну цифровізацію взаємодії органів контролю та бізнесу, спрощення та вдосконалення процесу оскарження незаконних дій інспекторів, а також ліквідацію недоброчесної практики уникнення законних перевірок.

Ризик-орієнтованість та цифровізація перевірок

Першочергова мета запропонованих законопроектом змін — зробити взаємодію бізнесу та державних органів більш прозорою та передбачуваною. Зокрема, задля цього буде сформовано публічний рейтинг підприємств залежно від ступеня ризику. Сума балів, нарахована тому чи іншому підприємству, вказуватиме на гранично можливу періодичність і тривалість перевірки. За підприємством залишається право подати скаргу в разі незгоди з присвоєним рейтингом та ступенем ризику.

Зміни будуть стосуватися й граничного терміну планових перевірок. У чинній редакції профільного закону граничний термін планової перевірки не перебільшував 10 днів та залежав від фінансових показників підприємства, а не від ступеня його ризику.

Перевірки суб’єктів як із незначним, так і з високим ступенем ризику могли тривати протягом однакового терміну — 10 днів. Проектом закону запропоновано підхід, відповідно до якого гранична тривалість перевірки залежатиме від ступеня ризику: 5 днів для незначного ступеня, 10 — для середнього, і 15 — для високого.

Таким чином, інспектори зможуть ретельніше перевіряти високоризикові підприємства та не обтяжувати надмірними перевірками підприємства з незначним ступенем ризику. Разом із тим, обмеження щодо граничної тривалості перевірки малих і мікропідприємств збережено: незалежно від ступеня ризику їх можуть перевіряти планово не більше 5 днів.

Також новостворені підприємці одержать право звернутися до органів контролю за добровільним безкоштовним аудитом. Така перевірка не передбачатиме санкцій у разі виявлення порушень, однак, за позитивного висновку інспектора, впливатиме на зменшення частоти планових заходів контролю щодо такого об’єкта. Водночас, якщо підприємцю більш комфортно взаємодіяти з незалежними недержавними акредитованими організаціями, він може звернутися до них за відповідним платним аудитом. Позитивні результати такого аудиту також впливатимуть на зниження частоти планових перевірок.

Крім цього, законопроект запроваджує можливість переходу всіх учасників — як бізнесу, так і інспекторів, — на єдину електронну систему взаємодії. Документом розширюється перелік інформації, яку орган контролю має вносити в електронний кабінет Інспекційного порталу. Це дозволяє автоматизувати більшу кількість процесів та отримувати доступ до ширшого переліку даних про стан перевірок.

Автори законопроекту також передбачили можливість обміну документами та здійснення перевірки підприємств за допомогою функціоналу Інспекційного порталу. У свою чергу, це зекономить час і здешевить перевірки як для державних органів, так і для бізнесу. Серед нововведень — скасування паперової версії журналів реєстрації заходів державного нагляду (усі перевірки будуть в електронній базі даних), запровадження онлайн-альтернативи паперовим носіям та особистій подачі документів в органи контролю завдяки можливості використовувати електронний кабінет.

Усі дані перевірок дублюватимуться в електронному форматі, а доступ до них буде як в органів контролю, так і в підприємств. Відправити необхідні папери, змінити терміни проведення перевірок, відмовитися від комплексного планового заходу, подати апеляцію в разі незгоди з висновком інспектора можна буде у електронному кабінеті користувача на inspections.gov.ua. Змінюється і процедура повідомлення про планові заходи контролю.

Відтепер бізнес не буде отримувати паперове повідомлення, яке було підставою для допуску інспектора на підприємство: уся інформація про планові заходи контролю буде доступна в електронному кабінеті. Водночас, відповідні повідомлення Інспекційний портал автоматично надсилатиме підприємцям на електронну адресу, зазначену в ЄДР.

Оскаржити дії органу контролю в разі незгоди з результатами перевірки чи присвоєним ступенем ризику також буде можливо через е-кабінет Інспекційного порталу. Для неупередженого розгляду скарг за участі громадськості при кожному органі державного контролю утворюється окремий консультативно-дорадчий орган — Рада з питань державного нагляду (контролю).

Безпека громадян як найвищий пріоритет

Зміни в інспекційному законодавстві мають вирішити болюче питання безпеки українських споживачів. Для цього експерти пропонують зміну, завдяки якій ініціатором перевірки зможе бути не тільки особа, що безпосередньо постраждала від діяльності підприємства, але й особа, якій стало відомо про шкоду правам, законним інтересам, життю чи здоров”ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.

Орган контролю буде зобов’язаний розглянути запропоновані скаржниками аргументи та прийняти рішення про потребу у перевірці. В органів контролю також з’являться повноваження тимчасово припиняти діяльність підприємства на час перевірки (частково чи повністю), проте лише за чітко визначених підстав та тривалістю максимум 7 календарних днів. Для мінімізації корупційних ризиків, таке рішення прийматиме не сам інспектор, а керівник органу контролю.

Підвищити безпеку для громадян покликані запропоновані механізми ліквідації схем, якими користуються недоброчесні бізнесмени. До прикладу, аби уникнути перевірок, підприємство може оперативно змінити адресу свого розташування, унаслідок чого перевірка не відбудеться. Відтепер інспектор матиме більше свободи стосовно перевірки різних приміщень та об’єктів підприємства, оскільки він не обмежений переліком адрес, зазначених у плані.

Якщо підприємство наявне у річному плані органу, воно може бути перевірене повністю у межах строку перевірки. Щоб ліквідувати корупційну складову, перевіряти виконання припису рекомендовано доручати іншому інспектору. Зміни стосуватимуться і посилення відповідальності за зловживання правом на відмову від законної перевірки через відсутність керівника чи уповноваженої особи.

Зазвичай, де б не перебував керівник, на підприємстві для вирішення нагальних питань завжди залишається уповноважений. За умови неприбуття уповноваженого для проведення перевірки у розумні строки на підприємство очікує штраф.

Задля безпеки громадян, особливо працівників підприємства, запроваджується інститут страхування. На підприємствах, які матимуть страховий поліс на свою діяльність, періодичність державних перевірок буде зменшено.

Запропоновані проєктом зміни мають збалансувати інтереси бізнесу, громадян та органів контролю, діджиталізувати і полегшити процеси, надати інструменти оскарження дій контролюючих органів та захистити кінцевих споживачів. Законопроект вже оприлюднено для громадського обговорення.

За матеріалами Delo.ua