Продовольча небезпека: як війна Росії проти України загрожує всьому світу?

Україна є світовим лідером експорту зернових, соняшникової олії, меду, курятини та інших продуктів харчування. Кожна п’ята тонна української пшениці йде на випічку хліба та хлібопродуктів в країнах Близького Сходу, Африки та Південно-Східної Азії.  Двадцять відсотків експортованої кукурудзи годує тваринництво та птахівництво Італії, Іспанії та Португалії.  

Якщо російське вторгнення триватиме надалі, це унеможливить їх виробництво та експорт. Більше того, сукупний обсяг експорту зернових України та Росії складає близько 29% світового ринку. Однак обидві країни будуть неспроможні його забезпечувати: ми – через війну, яку розв’язав на українській території окупант, Росія – через застосовані до неї санкції. 

Наскільки критичною є ситуація і чи не спровокує вона в результаті обвал глобальних ринків продовольства? Сьогодні розповідає Ірина Грузінська, керівниця сектору “Сільське господарство” Офісу ефективного регулювання BRDO.

Захищеність життєвих інтересів громадянина, зокрема, безперешкодний доступ до продуктів харчування є гарантованим пріоритетом будь-якої країни світу. Україна, як і інші цивілізовані держави світу, на своєму національному рівні створює всі умови для забезпечення потреб населення доступністю продовольства, якістю та безпечністю продукції та вільного доступу до природних ресурсів. На жаль, для Росії вбереження людства від голоду виявилося неактуальною задачею.

Україна є світовим лідером з виробництва та експорту зернових, зернобобових та олійних культур, та посідає топові позиції в структурі імпорту таких країн, як Китай, Єгипет, Індонезія, країни ЄС, Туреччина, Пакистан, Бангладеш, Марокко, Туніс, Саудівська Аравія, Корея, Лівія та інші. Врожай 2021 року був рекордним та досягнув понад 106 млн тонн. Інші топові позиції нашого експорту — соняшникова олія, мед, курятина. 

На ринок вже зараз впливають невизначена політична ситуація та поставки продукції в портах Чорного моря. Як приклад, за інформацією Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), лише протягом останніх тижнів індекс цін на зернові збільшився на 3%, зокрема, вартість пшениці зросла на 2,1 %, порівняно з минулим місяцем. За умови подальшого військового вторгнення Росії про виробництво та експорт продуктів харчування з України можна буде забути взагалі. 

Забути можна буде і про російський продовольчий експорт. Застосовані до Росії санкції унеможливлюють укладання нею зовнішньоекономічних контрактів, тож невдовзі без її зернових залишаться як мінімум 123 країни світу. Те, що нападом на Україну Росія нашкодила сама собі, здається справедливим, але водночас агресор ставить під загрозу продовольчу безпеку усього світу: сукупний обсяг експорту зернових двох країн складає близько 29% світового ринку, і війна не дозволить його забезпечити. При нестабільності світових кліматичних умов, важко спрогнозувати  рівень врожаю в країнах-партнерах, які мають також значну частку на ринку продовольства та не зможуть повністю замістити український ринок. 

Ситуація може спровокувати обвал глобальних ринків продовольства. Через російську агресію цивілізований світ не зможе досягнути Цілей сталого розвитку ООН, зокрема однієї з них – “Подолання голоду”. Проблеми полягатимуть не лише в здорожчанні продовольства, а й в його фізичній нестачі. Важко навіть спрогнозувати, якими наслідками це може обернутись та до яких соціальних проблем призведе. 

Які заходи наразі вживає Україна?

Щоб збалансувати внутрішню потребу в продуктах харчування в Україні, Уряд заборонив експорт до інших країн великої рогатої худоби, м’яса з неї та їстівних субпродуктів, жита, вівса, гречки, проса, цукру та солі. На експорт пшениці, кукурудзи та м’яса курей запроваджено автоматичні експортні ліцензії. Всі інші види аграрної продукції можна вільно експортувати. 

Такі обмеження є законодавчими інструментами регулювання, які застосовуються в разі значного порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, що мають вагоме значення для життєдіяльності України. Таким чином, наша країна забезпечує себе продовольством під час війни. За умови повідомлення відповідного комітету Світової організації торгівлі про запровадження таких інструментів протягом 60 днів ці дії не суперечать нормам міжнародних зобов’язань в рамках угод  Європейського союзу та СОТ. 

Незважаючи на війну, українці вже готуються до початку посівної кампанії, яка перебуває під великою загрозою. Учасники агропродовольчого ринку визначають 1 квітня як “точку неповернення” — це критична дата для початку весняно-польових робіт. 

За прогнозами експертів BRDO, з урахуванням перехідних залишків та за можливості засіяти хоча б 30% площ України, наша держава зможе забезпечити потребу у внутрішньому споживанні. Проте нестача ресурсів (в першу чергу — паливно-мастильних матеріалів, які аграрії передали на забезпечення військових дій),  відсутність поставок засобів захисту рослин та добрив, насіннєвого матеріалу, проблеми з логістикою, подорожчання ресурсів, нестача працівників, відсутність фізичної можливості проводити польові роботи можуть призвести до продовольчої кризи, особливо в країнах з низьким рівнем доходу, постачальником продовольства для яких є ринок України. 

Ми закликаємо цивілізовані країни мобілізувати всі можливі ресурси, щоб зупинити військову агресію Росії проти України. На стабільну роботу нашого агропромислового комплексу розраховує весь світ, а ми розраховуємо на його підтримку.

Насамкінець, дуже важливими є болючі економічні санкції й тотальна ізоляція Росії на міжнародній арені. Зокрема, відреагувати та виключити Російську Федерацію з членів організації має орган ООН, який ми вже згадували в цьому тексті — Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Основним завданням ФАО є боротьба із голодом, а отже, в її лавах не місце країні, яка становить загрозу продовольчій безпеці світу.

Опубліковано на Delo.ua