Війна Росії проти України триває, тож руйнування, яких зазнає українська інфраструктура від дій російських військових, будуть збільшуватися. Водночас міжнародна допомога на відновлення України вже надходить від наших партнерів і донорів, і її обсяги теж зростатимуть. Проте будь-які програми відбудови мають корупційні ризики, якими треба управляти.
Аналітики BRDO за підтримки проєкту USAID Ukraine “ВзаємоДія” дослідили міжнародний досвід і помилки під час відбудови, а також проаналізували можливі ризики і розробили рекомендації для України щодо їх подолання. Ці напрацювання були презентовані й обговорені під час круглого столу з представниками органів державної влади та низки громадських організацій.
На сьогодні фінансова допомога Україні надійшла від 21 країни і 16 міжнародних організацій, а гуманітарна допомога – від 103 країн, 22 міжнародних організацій і численних іноземних компаній.
«Ми вже напрацьовуємо підходи щодо прозорості і підзвітності у процесі відбудови України. На сьогодні ми вже працюємо над створенням Державного реєстру зруйнованого майна – нещодавно презентували його концепцію. Він базуватиметься на методиках оцінки збитків, які будуть проведені і внесені в реєстр. До реєстру матимуть доступ усі наші партнери і донори, щоб наша робота була прозорою і підзвітною для всіх громадян», – розказав Василь Шкураков, перший заступник Міністра інфраструктури України.
Державний реєстр зруйнованого майна задуманий як єдине місце для збору даних про всі обʼєкти нерухомого майна, втраченого або пошкодженого під час військової агресії РФ. Він стане передумовою для застосування механізмів для поновлення порушених майнових прав й інструментом для ухвалення управлінських рішень стосовно планування відновлення територій.
Світовий досвід повоєнного відновлення і використання міжнародної допомоги різниться, але в управлінні корупційними ризиками можна виділити дві спільні риси. Програми позабюджетної допомоги і використання коштів мають контролюватися донорами, що ці кошти виділяють. Якщо закладати антикорупційні заходи ще на етапі дизайну програми, а також проводити регулярні аудити й взаємодіяти із іншими донорськими організаціями, то ризики можна суттєво зменшити
«У процесі відновлення України існує, серед інших, великий ризик впливу РФ і її агентів – адже навіть якщо у процесі не буде системної корупції, то ці агенти робитимуть все, щоб показати, що корупція є. Відповідно, Україна має забезпечити безпрецедентно високий рівень прозорості і підзвітності, щоб будь-які дії агентів РФ не мали впливу на міжнародну підтримку нашої країни. Сама українська влада має стати лідером у прозорості і підзвітності, бо від цього залежатиме і ефективність, й обсяг допомоги, що нам надаватиметься», – зазначив Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання BRDO.
За його словами, контроль за виконанням програм бюджетної допомоги має здійснюватись урядом країни, що отримує допомогу. У цьому випадку важливо трансформувати державну систему управління фінансами, щоб забезпечити відслідковуваність усіх коштів, направлених на відновлення, можливість контролю зі сторони аудиторів та парламенту, доступність інформації громадянам.
«Головне – ніякі точкові інструменти не замінять реформ щодо антикорупції та верховенства права. Однак, цифрові інструменти, такі як електронна система управління відбудовою та відкриті дані, допоможуть прозорому відновленню. Україна має можливість створити ІТ-механізми, що будуть надалі використовуватися в інших країнах», – підкреслив Ігор Самоходський, керівник сектору «ІТ і Телеком» BRDO.
Із початку війни Україна зберігає інституційну спроможність. Так, інформація про втрати України від війни належним чином фіксується й обробляється як державними органами, так і за допомогою громадських активістів. Створена Національна рада з відновлення України від наслідків війни, завданням якої є підготовка плану заходів з повоєнного відновлення та розвитку України і пропозиції щодо необхідних реформ. Низка інструментів для фінансування відновлення вже створена Урядом України спільно з нашими міжнародними партнерами. Наступний крок – побудова комплексної системи відновлення на принципах прозорості і підзвітності.
«Прозорість і підзвітність у процесі відновлення України – вкрай важливі для забезпечення тривалого надходження допомоги Україні. При цьому продовження системних реформ – це ключове завдання, оскільки вони дають впевненість у загальній системі, особливо для інвесторів. А прозорість і, зокрема, відкриті дані є запорукою впевненості донорів та інвесторів у процесі відновлення. Успішний локальний досвід впровадження цифрових інструментів має бути масштабований на всю країну, адже й виклики, з якими ще стикнеться Україна, – безпрецедентні», – резюмувала Ека Ткешелашвілі, очільниця проєкту USAID «ВзаємоДія (SACCI)».