Критичною сировиною називають корисні копалини, які є стратегічно важливими для функціонування економіки ЄС, але їхніх покладів на території ЄС недостатньо для забезпечення потреб. Зрештою, ЄС змушений здебільшого їх імпортувати, а це містить певні ризики, як-от ненадійність постачальників, від чого залежить економічна безпека всього європейського регіону.
Критична сировина використовується фактично в усіх галузях економіки, повʼязаних з електронікою, охороною здоровʼя, зеленою енергетикою. Ба більше – корисні копалини, що належать до переліку критичної сировини, є у речах, без яких ми не уявляємо своє життя.
Наприклад, літій – найпоширеніший елемент у батареях смартфонів. Основні поклади літію розташовуються на територіях Чилі, Австралії й Аргентини. Або ж титан – міцний, як сталь, метал, але майже удвічі легший і дуже стійкий до корозії. Використовується в аерокосмічній, медичній (імпланти і протези) галузях, а також у косметиці – двоокис титану є поширеним інгредієнтом у декоративній косметиці і сонцезахисних кремах з натуральним складом. Титан є четвертим у списку найрідкісніших елементів на нашій планеті, а найбільші його поклади розташовуються на території Китаю, Японії, Казахстану, США. Що цікаво, Україна є серед топ-10 країн, що мають найбільші поклади цієї критичної сировини.
Щоб зменшити ризики, повʼязані з імпортом критичної сировини, і забезпечити сталість і неперервність функціонування економіки ЄС, Європейська Комісія затвердила проєкт Регламента щодо забезпечення сталого постачання критичної сировини до Європейського Союзу. Цей Регламент пропонує перелік дій, що дозволить гарантувати для ЄС доступ до тих корисних копалин, що є критичними для розвитку економіки Європейського Союзу.
Серед них, зокрема, і розвиток стратегічних партнерств.
13 липня 2021 року Україна та ЄС уклали Меморандум про стратегічне партнерство у сировинній галузі та відповідну дорожню карту заходів. Меморандум передбачає обʼєднані зусилля обох сторін з розвитку зеленої економіки, створення нових бізнес-можливостей та робочих місць, нарощування українського виробництва «мінералів майбутнього» та паливно-енергетичних корисних копалин, збільшення експорту, а також скорочення імпорту мінеральної сировини.
На сайті Єврокомісії зазначено, що Україна є значним світовим постачальником титану і може стати потенційним постачальником понад 20 елементів із переліку критичної сировини до ЄС. Відповідно, серед запланованих заходів ЄС у сфері торгівлі зазначається і підтримка інвестицій у видобувну і переробну галузі України, що працюють із рідкісноземельними елементами.
Щоб створити найкращі регуляторні умови для співпраці України з ЄС, працює і команда Проєкту ЄС «Новий кодекс України про надра». Серед її завдань – аналіз і визначення зобов’язань України як країни-кандидата на вступ до ЄС у сфері надрокористування та критичної сировини, аналіз Акту про європейську сировину до 2030 року, розробка критеріїв для критичної сировини на основі практики ЄС й інше.
Щоб не пропустити оновлення від Проєкту, стежте за інформаційними ресурсами Офісу ефективного регулювання BRDO або ж підпишіться на щомісячний дайджест.
Проєкт фінансується Європейським Союзом та впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація відображає позицію Проєкту й необовʼязково збігається з позицією Європейської Комісії.