Чи можуть відкриті дані стати основою для прозорого відновлення України?

В колонці для Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) пояснює Ігор Самоходський, керівник сектору “ІТ та Телеком” BRDO.

Україні потрібне безпрецедентне відновлення. Сила відкритих даних може забезпечити прозорість у цьому процесі.

Велика війна призводить до великої руйнації. З початку повномасштабного вторгнення рф Україна відновлює пошкоджену критичну інфраструктуру, частково завдяки міжнародній фінансовій підтримці. Незважаючи на це, суми, необхідні для післявоєнного відновлення, є безпрецедентними: Світовий банк оцінює загальні потреби країни в $411 мільярдів.

Але і це лише частина потреб. Відновлення України вимагатиме не лише фінансів, але й впевненості у процесі, як всередині держави, так і за її межами. Якщо громадськість не довірятиме проєктам відновлення – в небезпеці опиниться політична стабільність країни, якщо їм не довірятимуть міжнародні партнери – в небезпеці опиниться фінансування.

Контроль за відновленням інфраструктури буде складним, оскільки проєкти реконструкції мають різні моделі фінансування, керівників і технічні характеристики. Важливе завдання – збір інформації з офіційних джерел, яка зберігається в системах складної структури. Нові цифрові рішення потрібні для забезпечення не лише прозорості відновлення, але і його цілковитої підзвітності. 

Відкриті дані як інструмент досягнення прозорості

Цифрові дані уможливлюють машинний аналіз, створення цифрових рішень, автоматизоване відстеження та інші важливі процеси. Політика відкритих даних забезпечує доступність таких даних, передбачаючи активну публікацію урядом машиночитаних даних.

На практиці це означає, що набори даних (такі як дані реєстру підприємств) публікуються на веб-порталі та можуть бути завантажені в цілому будь-ким. Не потрібно подавати заявки, пояснювати причини запиту даних, очікувати схвалень, платити за інформацію або аналізувати кожний запис окремо. Достатньо перейти на веб-сайт та завантажити повний набір даних або скористатися зручним сервісом на основі відкритих даних.

Доступність наборів відкритих даних дозволяє проводити автоматизований аналіз даних, виявляти закономірності та взаємозв’язки та створювати зручні сервіси для різних користувачів. Це приносить користь громадськості, активістам зі сфери протидії корупції та журналістам, а також звичайним громадянам. В цьому полягає сила відкритих даних.

Більше того, дані, придатні для машинного аналізу, легше використовувати тим, хто не володіє мовою, якою дані викладені (в даному випадку українською). Для перекладу цифрового вмісту достатньо цифрових інструментів.

До війни Україна була європейським лідером з відкритих даних 

Перед війною Україна була однією з провідних країн Європи щодо реалізації політики відкритих даних. Країна активно впроваджувала відповідне законодавство, зокрема почала діяти за принципом “open by design and by default” ще до прийняття ЄС Директиви щодо відкритих даних.

Практично всі дані про державні закупівлі були відкриті завдяки системі ProZorro. Дані про публічні фінанси були доступні через відкриту платформу e-Data. Бізнес-реєстр (ЄДР), фінансова звітність та сотні інших важливих наборів даних також були оприлюднені в форматі open data.

Попередні досягнення у роботі з відкритими даними дозволили створити численні платформи для верифікації осіб та аналізу державних закупівель, системи для пошуку судових рішень, службу моніторингу стану навколишнього середовища в Україні. Статистика за 2021 рік показує, що перед війною ці послуги щороку використовували 5-7 мільйонів користувачів. Українські цифрові платформи електронного управління, які працювали зокрема і за рахунок відкритих даних, здобули міжнародне визнання як одні з найкращих цифрових рішень у світі.

В галузі будівництва, на якій безперечно буде зосереджена увага під час відбудови України, наявність відкритих даних від Державної архітектурно-будівельної інспекції України сприяла покращенню ситуації.

Однак військовий стан призвів до обмеження доступу до даних, внаслідок чого Україна втратила свої лідерські позиції в цій сфері. Спочатку доступ до Порталу відкритих даних було повністю заблоковано. З часом обмежений доступ до деяких наборів даних відновили, але процес повернення до повноцінного доступу триває досі.

Українські громадські організації вже направили уряду численні колективні листи з вимогою знову оприлюднити ключові набори open data. Коаліція RISE Ukraine склала список тих з них, які є пріоритетними для забезпечення прозорого відновлення.

Важливо визнати, що, незважаючи на війну, відкритість даних є необхідною для запобігання корупції, підвищення ефективності уряду та побудови довіри до розподілу бюджету. Водночас Росія може використовувати певні дані для підвищення ефективності своїх військових дій проти України, зокрема персональні дані (особливо на окупованих територіях), а також інформацію про об’єкти інфраструктури та підприємства. Дотримання балансу між відкритістю і безпекою – це проблемне питання в умовах війни, вирішення якого вимагає обережного аналізу, але надмірне обмеження доступу до даних точно не є відповіддю.

Відкриті дані про відбудову

Незважаючи на всі поточні виклики, українські публічні органи працюють над цифровими системами управління відновленням. Центральними є Реєстр пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) і Digital Restoration EcoSystem for Accountable Management (DREAM).

РПЗМ міститиме інформацію про усю житлову, транспортну та соціальну інфраструктуру, яка постраждала внаслідок військової агресії. Інформація збирається безпосередньо від постраждалих осіб, у тому числі за допомогою мобільного додатка Дія, який також надає користувачам доступ до адміністративних послуг і загалом відіграє критично важливу роль в житті українців від початку повномасштабного вторгнення рф. Урядова постанова, яке врегульовує роботу РПЗМ, передбачає публікацію наявної в реєстрі інформації у форматі відкритих даних.

DREAM – це система для підзвітного управління відновленням України. Наразі вона доступна в базовій версії, збір та оновлення даних тривають. Система дозволить аналізувати основні соціальні та економічні показники регіонів або населених пунктів, створювати проєкти відновлення для вирішення існуючих проблем, знаходити фінансування та управляти всіма етапами їх реалізації. “Нова ІТ-система дозволить відстежувати весь цикл, від проєктування, публічних закупівель, будівництва, відбудови та ремонту до введення в експлуатацію готових об’єктів”, – обіцяє віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков.

Для забезпечення прозорості уряд України розробляє DREAM разом з громадськими організаціями, серед яких – Коаліція RISE Ukraine. Було анонсовано, що DREAM функціонуватиме за принципом “open by design and by default“, тож цифрова та правова архітектура системи дозволять оприлюднювати відкриті дані. Це забезпечить доступ до інформації про проєкти відновлення як українському суспільству, так і міжнародним партнерам.

Відновлення України буде складною задачею. Забезпечення прозорості процесу є передумовою довіри української громадськості і міжнародної спільноти. Для досягнення цього необхідно використовувати рішення та підходи, які вже зарекомендували себе як ефективні в Україні, і в яких Україна продемонструвала світове лідерство. Отже, відкриті дані мають стати основою цифрової прозорості під час процесу відновлення, з урахуванням того, що публічна доступність певних даних може створювати безпекові ризики. Пошук правильного балансу стане черговим викликом для України, але це завдання, впоратись із яким для країни життєво необхідно.