Рибне господарство України може приносити мільярди гривень прибутку підприємцям, мільйони – в бюджет країни. Але воно досі не стало для держави джерелом доходу. Останнім часом більше половини вилову водних ресурсів залишалося в тіні.
Змінити це покликана реформа галузі. 23 квітня її презентацію провело Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм і Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки Проєкту «Підтримка цифрової трансформації» (DTA). Про представлені під час події досягнення та плани реформаторів розповідаємо далі.
Реформа рибного сектору, ініційована у 2023 році командою Мінагрополітики і Держрибагентства спільно з Мінцифри та BRDO за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS», запроваджує системні зміни в галузі.
«Головні вектори втілення реформи рибної галузі – це євроінтеграція, цифровізація і дерегуляція, — зазначив у своєму виступі Віталій Головня, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України. — Мета реформи – запровадити прозорий ринок і рівні умови для всіх його учасників, а також знизити корупційні ризики».
«Кожен сектор рибної галузі – і промислове рибальство, і аквакультура, і любительське рибальство – це самостійні напрями рибного господарства, але які не можуть існувати один без одного. Тому заходи з реформування галузі будуть успішними лише у тому випадку, якщо вони матимуть комплексний характер, забезпечуючи позитивний ефект та вигоди для всіх його складових», – зазначив т.в.о. Голови Держрибагентства Ігор Клименок.
Одним з ключових елементів реформи галузі є цифровізація, початок якої було покладено ухваленням Закону № 2989-IX. Документ остаточно закріпив електронні аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах. Конкурентний продаж договорів гарантує кожному бізнесу рівний доступ до спільного природного ресурсу. Таким чином галузь демонополізується, а ринок – виходить з тіні. Цифри на підтвердження: за 2023 рік електронні аукціони принесли в державний та місцевий бюджети 95 млн гривень, за перші два місяці 2024 – 45 млн. гривень. До реформи кількість надходжень за спецвикористання не перевищувала 13 млн гривень на рік.
Окрім аукціонів, документ запровадив Єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства – еРибу, завдяки якій підприємці зможуть отримувати державні послуги та дозвільні документи онлайн.
Данило Молчанов, керівник Проєкту «Підтримка цифрової трансформації» зазначив: «Цифровізація – один із найдієвіших способів боротьби з корупцією, що створює рівні можливості для бізнесу та сприяє наповненню державного бюджету. Саме тому міжнародні партнери підтримують реформу рибного господарства України. Реформа має на меті удосконалити процеси взаємодії держави та бізнесу, а також зруйнувати монополії у доступі до водних біоресурсів та у такий спосіб сприяти її розвитку.
Серцем реформи є цифрова платформа еРиба, подальший розвиток якої підтримуватиме Проєкт «Підтримка цифрової трансформації». Ми очікуємо, що запровадження всіх компонентів системи сприятиме прозорості процедур, дерегуляції застарілих вимог і спрощенню ведення бізнесу, а отже – і розвитку українського підприємництва, а також зростанню податкових надходжень, які сьогодні настільки важливі для економіки України».
Під час події міжнародні партнери запевнили Україну в подальшій підтримці системних змін у галузі рибного господарства. Наразі Уряд планує подальші кроки для боротьби з незаконним обігом водних біоресурсів та протидії тіньовому бізнесу.
«Нашим завданням є забезпечення 100% простежуваності водних біоресурсів, нульова толерантність до корупції в галузі, а також створення прозорих умов для доступу МСБ до природних ресурсів, – зауважив Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO. – Наразі нашими експертами розроблені законопроєкти, що забезпечать простежуваність продукції галузі, а також багаторічне планування управлінням галуззю рибного господарства, збору та узагальнення даних про показники реалізації рибогосподарської діяльності, розвитку наукової діяльності у секторі та імплементацію актів законодавства Європейського Союзу. Їх ухвалення сприятиме розвитку галузі та відкриє українським виробникам іноземні ринки». Для ЄС Україна може стати провідним експортером риби та марикультури, проте для цього реформа галузі має тривати.
Представлені презентації доступні за посиланням.
Запис онлайн-трансляції презентації: українською і англійською.
