Закон про політично значущих осіб («Politically Exposed Persons», PEPs), ухвалений в жовтні 2023 року, викликав активні дискусії в українському суспільстві. Зокрема, документ скасував трирічне обмеження для статусу PEP, а також встановив штраф для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) у розмірі до 100 тис. неоподаткованих мінімумів за зловживання з жорстким фінмоніторингом по відношенню до PEP.
Днями Центр фінансів та безпеки (CFS) при Королівському Об’єднаному інституті оборонних досліджень RUSI та Офіс ефективного регулювання BRDO організували подію в форматі круглого столу, щоб обговорити пов’язані з імплементацією Закону питання. До івенту долучилися урядовці, представники громадянського суспільства, приватного сектору, банківської сфери, а також і самі PEPs.
«Під час повномасштабної війни росія як ніколи активно вкладає ресурси в дезінформацію та подальшу дестабілізацію політичної ситуації в Україні. Резонанс у медіа та соцмережах показує, що тема PEPs для українців є важливою та гострою. А отже, вона може стати черговим інструментом в руках ворога у інформаційній боротьбі проти нас, черговим приводом для поляризації суспільства, – пояснює актуальність заходу Олексій Дорогань, виконавчий директор BRDO.
“Ми можемо цього уникнути, але маємо обговорити проблемні аспекти ситуації та розібратися зі шляхами їх вирішення. Як часто PEPs та члени їх родин потерпають від дерискінгу і необґрунтованих відмов? З якими практичними складнощами роботи з PEPs стикаються СПФМ? Чи варто українцям, які розглядають можливість вступити на державну службу, боятися статусу PEP і пов’язаного з цим статусом тиску? Усі ці запитання вимагають публічних та ґрунтовних відповідей».
Подію відкрила Оксана Ігнатенко, експертка проєкту «Нагляд та моніторинг фондів реконструкції України» (SMURF). У своїй вступній презентації вона запропонувала брати 2017 рік за відправну точку обговорення, оскільки тоді відбулась оцінка України під час п’ятого раунду оцінки країн щодо відповідності стандартам Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (Financial Action Task Force – FATF).
Тоді Україна отримала понижений рейтинг від Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії легалізації злочинних доходів і заходів з фінансуванням тероризму (MONEYVAL), в частині недосконалості законодавства щодо PEPs. Хоча у 2019 році відбулася спроба удосконалити процес шляхом прийняття нового закону, проте у 2022 році ми повернулись назад до трирічного обмеження моніторингу PEPs. Покликаний виправити це Закон, ухвалений в 2023 році, відповідає стандартам FATF, є співзвучним з четвертою директивою ЄС щодо запобігання відмивання коштів і був позитивно відзначений у річному звіті Європейської Комісії серед інших 7 українських реформ.
“Втім, це не гарантує, що за результатами шостого раунду, котрий відбудеться в 2026 році, Україна покращить свій рейтинг. MONEYVAL оцінює не факт запровадження країною певного стандарту, а ефективність його застосування, – зауважила Оксана. – Чи буде практична імплементація Закону успішною – поки що незрозуміло”.
Ольга Василевська-Смаглюк, заступниця Голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, котра долучилась до круглого столу, не бачить перешкод для втілення нових норм щодо PEPs. “З моменту набуття Законом чинності Нацбанк отримав усього 49 звернень стосовно його положень, і лише 7 з них стосувались дерискінгу. Переважну більшість питань викликав не фінмоніторинг PEPs, а порядок надання публічному діячу статусу PEP. Незадоволення Законом, яке прокотилася соцмережами в жовтні 2023 року, було набагато масштабнішим, ніж кількість складнощів, з якими PEPs реально зіштовхнулися, – пояснює Ольга.
Якою є ситуація з точки зору СПФМ під час події розповів Михайло Кольцов, експерт із комплаєнсу YouControl, зовнішній консультант World Bank Group з аналізу даних та кібербезпеки. На його думку, перший ключовий виклик для суб’єктів фінмоніторингу – це складність первинної ідентифікації PEPs. “Станом на зараз не існує комплексної аналітичної системи, яка б збирала поодинокі одиниці інформації про публічну особу і на їх основі надавала чи не надавала їй статус PEP. Особливо складним є визначення статусу, коли йдеться про родичів і пов’язаних з PEP осіб, – зазначає Михайло. – Тому моніторинг PEP виходить невиправдано ресурсозатратним”. Другий виклик – це недостатність комунікації між СПФМ та державним регулятором щодо критеріїв належної перевірки PEPs, відсутність загальноприйнятих практик жорсткості моніторингу.
Повний запис події https://fb.watch/svI23wbFEt/
Запис попереднього івенту на тему “Як вдосконалити процес моніторингу політично значущих осіб (PEPs)?” https://www.facebook.com/brdo.ukraine/videos/910370290531011
Пройти опитування і поділитися своїми думками щодо становища PEPs https://forms.gle/BZRVGrZcJF59FbT88