Фіксований широкосмуговий доступ (ШСД) є основним і найбільш надійним способом доступу до мережі інтернет. Розвинені країни реалізують стратегію з розвитку оптичної мережі по всій території. Збільшення проникнення інтернет в країні на 10% відображається більше ніж в 1% приросту ВВП. В Україні рівень проникнення фіксованого ШСД, за офіційними даними, складає лише 11.8 абонентів на 100 осіб населення, тоді як у сусідніх Словаччині – це 23,3, Угорщині – 27,4, а в Білорусі – 31.4.
Об’єм українського ринку ШСД у 2016 році склав 6,1 млрд грн – є другим за величиною ринком у сфері телекомунікацій – та має величезний потенціал до зростання. Сьогодні ринок обслуговують більше 2700 компаній, широкосмуговий доступ до мережі мають 5 млн абонентів.
Проблематику ринку ШСД до інтернет представники влади, бізнесу, громадськості та експертних кіл обговорювали 15 червня під час Круглого столу «Інтернет для всіх: вузькі місця регулювання широкосмугового доступу» в рамках Публічного діалогу #PROДіалог, що відбувся в iHUB.
Офіс ефективного регулювання (BRDO) проаналізував законодавче поле галузі та презентував його у Зеленій книзі “Регулювання ринку фіксованого ШСД до мережі інтернет”. Відповідно до дослідження, українське законодавство не містить визначення ШСД, а, отже, не визначені вимоги до мінімальної швидкості для широкосмугового доступу.
Так, з 10 найбільших операторів ШСД в Україні мінімальну швидкість на рівні 10 Мбіт/с гарантують тільки 2. 4 оператори вказують у договорах з користувачами мінімальну швидкість доступу у номінальні 64 кбіт/с, ще 4 – не вказують її взагалі. До слова, ЄС поставив за мету забезпечити 100% населення можливістю під’єднання на швидкості не менше 30 Мбіт/с і 50% населення на швидкості 100 Мбіт/с до 2020 року.
«Суттєвою проблемою для розвитку ринку та телекомунікаційних мереж є обмежений та нерівний доступ операторів і провайдерів до інфраструктури – об’єктів електроенергетики, кабельної каналізації, об’єктів будівництва та транспорту», – пояснює Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов. – «На законодавчому рівні досі не регулюються базові питання доступу до таких об’єктів, які нерідко контролюються монополістами, що висувають необґрунтовані умови доступу та завищену плату. Платня за використання електроопор в різних регіонах подекуди відрізняється в рази».
Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна зауважила, що для вирішення проблем ринку та розкриття його потенціалу потрібно створити ефективну модель взаємовідносин, яка буде відображати реальний стан справ та буде дружньою для бізнесу.
2 березня 2017 року Президентом України підписано Закон України «Про доступ до інфраструктури об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики для розвитку телекомунікаційних мереж». До моменту вступу Закону в силу – 4 червня – мали були прийняті 10 підзаконних актів, але наразі не прийнято жоден. Таким чином, умови доступу суб’єктів ринку телекомунікацій до об’єктів інфраструктури досі залишаються неврегульованими та неконкурентними. Гальмування розвитку телекомунікаційних мереж обмежує розвиток малого та середнього бізнесу в країні та регіонів загалом.
Керівник сектору «IT та Телеком» BRDO Олександр Кубраков відзначив: «Рівень доступності ШСД в Україні разюче відрізняється у великих містах та сільській місцевості. 28% від загальної кількості абонентів проживають в Києві, на решту країни – окрім Київської, Дніпропетровської, Донецької, Одеської, Львівської та Харківською областей – припадає менше 40% користувачів. Подібний цифровий розрив є перепоною для технологічного розвитку регіонів. Вирішення проблеми з доступом до інфраструктури дозволить сприяти розвитку МСБ, особливо в регіонах».
У заході взяли участь Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов, Глава Державної регуляторної служби Ксеня Ляпіна, представники Національної комісії з питань регулювання зв’язку та інформатизації, Інтернет Асоціації України, бізнесу, провайдери та оператори ринку, експерти та громадськість.
Висловлюємо подяку засновнику iHUB Дмитру Подолєву за партнерство та підтримку розвитку технологічної стартап-індустрії в Україні.