pMAP продовжує публікувати інтерв’ю з головними архітекторами України. Цього разу ми спілкувалися з начальником Управління містобудування та архітектури Дніпропетровської облдержадміністрації, заслуженим архітектором України Ігорем Богдановим. Ігор Валентинович все життя займається архітектурою і вважає, що цією справою неможливо не захоплюватися, а у вільний час «колекціонує» міста.
Кілька слів про себе
– Ми переконані, що люди, які очолюють органи містобудування та архітектури, мають нестандартне мислення та цікаві захоплення, і хочемо поділитись цим з нашими читачами. Розкажіть кілька фактів про себе: як Ви налаштовуєтесь на робочий лад, з кого берете приклад, чим займаєтесь на дозвіллі або будь-що інше.
– Після закінчення архітектурного факультету ДІБІ (Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут – ред.) я багато років працював у одному з найбільших у Дніпрі державних проектних інститутів – «Дніпроцивільпроект», де пройшов всі щаблі від архітектора до ГАПа (головний архітектор проекту – ред.), разом з колегами створив одну з перших у Дніпрі приватних архітектурних майстерень, потім працював на адміністративних посадах.
Моє хобі – «колекціонування» міст. Намагаюся в кожну відпустку відвідати цікаве місто, щоб додати його до своєї «колекції».
Мені здається, що усе життя я займаюсь справою, якою неможливо не захоплюватися і це допомагає підтримувати себе у тонусі.
Історія успіху
– Кожен регіон може похвалитися проектом або ідеєю в сфері просторового планування/містобудування, яка була успішно реалізована в області. Розкажіть про ідею, яка була втілена у вас. В чому її особливість або новаторство? Чи були складнощі у реалізації? Що стало поштовхом для успіху Вашого проекту?
– Коріння будь-яких подій губиться у минулому. Це початок відліку, критерій оцінки, а інколи і джерело натхнення. Напрямок розвитку – майбутнє, але початок його все ж слід шукати у нашій історії.
Я намагався знайти приклад успішної історії просторового планування Дніпропетровської області у сьогоденні, та невимушено повертаюсь до події, яка відбулася більше ніж півстоліття тому. Саме тоді, у середині ХХ сторіччя, в місті Дніпро (тоді Дніпропетровськ) була створена найдовша в Європі Набережна.
Геніальність ідеї полягала у виконанні суто технічного завдання – перетворенні будівництва каналізаційного колектора у масштабну містобудівну подію. Автори проекту – архітектор, інженер та будівельник – зробили величезний крок у майбутнє, потенціал якого не вичерпаний і сьогодні: неширока смуга Набережної поєднала суходіл з рікою, вирішила інженерні проблеми, створила передумови для формування ефективного громадського простору.
Місто повернулося обличчям до Дніпра.
Біль архітектора
– Наше законодавство в сфері просторового планування недосконале. Дрібні недоліки окремої норми можуть стати причиною неможливості виконати вимоги закону на практиці. Яка норма або містобудівна проблема завдає Вам клопоту? В чому полягають труднощі та як Ви їх долаєте?
– Про те, що законодавство у сфері містобудування або просторового планування недосконале, сьогодні не говорить лише ледачий. Відставання нормативної бази від передової практики, в першу чергу світової, – річ не дивна. Насторожує не сам факт відставання, а, скажімо так, вектор розвитку процесу.
Містобудівне або просторове планування є такою сферою діяльності, яка спрямована на прогнозування та конструювання майбутнього. І ефективність цієї діяльності, в першу чергу, залежить від якості законодавчої та нормативної бази. Але замість створення інструменту, який дозволить зазирнути у майбутнє, ми займаємося вирішенням проблем сьогодення або виправленням вчорашніх помилок.
При цьому часто змішуються поняття цілі та засобів її досягнення. І Містобудівний Кодекс, появи якого ми всі давно чекали, дивним чином починає перетворюватися на Кодекс Будівельний.
Процес замінює Мету. Така тенденція.
Інтерв’ю підготувала Аліса Войтенко