Голова Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук розповів про принципи і терміни кардинальної зміни регуляторного середовища в Україні.
– Чому уряд прийняв таке рішення– відмовитися від “дерегуляційні гільйотини”?
– “Гільйотина”, по суті, є не більш ніж маркетинговою назвою. Різними людьми в різний час ця назва присвоювалося процесам, часто різним за оформленням та змістом. На якомусь етапі був створений і розкручений цей бренд. Я б взагалі не прив’язував ті процеси, які ми починаємо, до якої-небудь назви. Якщо комусь подобається назва “гільйотина”– нехай. Комусь подобається інша назва– теж. Від назви суть реформи не змінюється.
Тому я б не говорив, що насправді ми категорично відмовляємося від обраного раніше принципу проведення реформи, який багато хто називав “гільйотиною”. Ми його вдосконалимо.
До регулювання потрібно ставитися обережно. Очевидно, що непродумана відміна окремих нормативно-правових актів (НПА) може призвести до виникнення регуляторного вакууму і хаосу в економіці, в першу чергу, – в сферах продовольчої безпеки та експорту-імпорту. Потрібно прораховувати, які наслідки будуть, і нейтралізувати негативні впливи.
Від концепції операційного плану по зміні регуляторного середовища, розробленого громадськими організаціями, міжнародними експертами та урядом, ми відмовлятися точно не збираємося.
– Що саме входить у цей план?
– Інвентаризація нормативних актів, їх систематизація та пріоритизація для перегляду, публічний і інклюзивний процес перегляду актів за технологією, що дозволяє робити це максимально швидко, об’єктивно і системно, удосконалення інституційних фільтрів для прийняття нових регуляцій, що ускладнюють ведення бізнесу.
Мета – створити якісну, осмислену регуляцію в Україні.
Впевнений, що результати нашої роботи буде видно вже до кінця року
– Півтора роки політики обіцяли бізнесу оперативну і повну дерегуляцію, ту саму “гільйотину”. Тепер в пріоритетах – “розумна” дерегуляція, а результат буде ще через пару років. Як плануєте пояснити підприємцям таку різку зміну курсу?
– Я б не хотів коментувати політичні заяви. У той же час я добре розумію, що якщо у людей є питання, то на них потрібно разом шукати відповіді.
Розумна, як ви сказали, “дерегуляція” – це другий етап реформи, спрямованої на поліпшення регуляторних правил, тому його не можна розглядати окремо від першого етапу, в рамках якого вже до кінця року будуть скасовані, спрощені або поліпшені десятки дозвільних та інших регуляторних процедур. Вже зараз офіс бере активну участь і в цій роботі.
Впевнений, що результати нашої роботи буде видно вже до кінця року, а до кінця першого кварталу наступного їх вже зможе реально відчути бізнес.
– Як зараз, після відмови від “гільйотини”, бачите проведення дерегуляції? Які етапи передбачені?
– Почну з того, що зараз ми сфокусовані на чотирьох секторах: сільське господарство і харчова безпека, будівництво, енергетика і сфера контролю і нагляду. Насамперед ми проводимо інвентаризацію нормативних актів у кожному з цих секторів. Це необхідно, щоб оцінити обсяг майбутньої роботи та спланувати її.
Після цього ми розпочнемо аналіз нормативних актів, за результатами розподілимо їх на три умовні групи: ті, що потрібно зберегти, підкоригувати або видалити з регуляторного середовища.
Маючи таку загальну картину, ми повинні вийти на пакет пропозицій по системному поліпшенню регуляції в секторах. Наша мета – створення дружньої, сприятливої для бізнесу регуляторного середовища в Україні. Мається на увазі не тільки дерегуляція, але й постійний контроль та аналіз нових нормативних актів.
Такий аналіз – це безперервний процес. Для цілей регуляторної політики законодавство не можна оцінювати статично, аналізуючи його тільки в якийсь конкретний момент часу. Потрібно оцінювати його в динаміці змін, аналізуючи причини появи тієї чи іншої регуляції, оцінюючи її ефективність.
Завдання Офісу – бути своєрідним антивірусом бізнес-середовища, усувати існуючі шкідливі документи і не допускати появи нових.
Завдання Офісу – бути своєрідним антивірусом бізнес-середовища, усувати існуючі шкідливі документи і не допускати появи нових
– При створенні Офісу враховували закордонний досвід, або знову пішли по унікальному українському шляху?
– Єдиного уявлення, як повинен працювати подібний інструмент, немає не тільки в Україні, але й у світі. Є загальне розуміння мети його існування – поліпшення бізнес-клімату та правил формування регуляторного поля. Загальний принцип такий: спочатку держава формулює і оцінює проблему, потім вибирає спосіб її вирішення і необхідні для цього інструменти, встановлює показники, за якими через якийсь час можна буде оцінити ефективність регуляції. У кожній країні цей загальний принцип реалізовано в деталях по-своєму, але робота механізму правила правил є ключовою умовою для якісної регуляції. Упевнений, нам вдасться впровадити в Україні кращі практики створення регуляцій.
– Які країни аналізували?
– Вивчали досвід Британії, Німеччини, Польщі, країн Прибалтики, Молдови і балканських країн. Ідея – створити стандартизований процес, якість якого можна буде оцінити і вдосконалити в ході роботи. Потім вже налагоджений і перевірений Офісом інструмент буде переданий державі.
– І все ж перше завдання – спростити правила ведення бізнесу, тобто провести дерегуляцію. Є поетапний план її проведення?
– Повторюся: перший етап реформи вже підходить до свого логічного завершення. Був складений і затверджений Кабінетом міністрів спеціальний план дерегуляції, який значною мірою вже виконаний.
Що стосується Офісу, то ми закінчили організаційний етап (формування кістяка команди, створення умов роботи, комунікацій з регуляторами і відносин з донорами) і, можна сказати, з 1 листопада приступили до повноцінної роботи. Звичайно, до виходу на проектну потужність ще досить далеко.
Поточний етап – інвентаризація. До 15 листопада ми вже розраховуємо мати першого цифри кількості нормативних актів по секторах, що дасть нам можливість більш точно планувати подальшу роботу. Потім аналіз/оцінка. Робоча назва – Rolling Review. Після – підготовка рекомендацій та проектів змін за результатами аналізу: що саме варто зробити з тим чи іншим документом. У результаті повинна бути створена система регулярного очищення і безперервного контролю якості регуляторного середовища.
– Які терміни намітили?
– Точно сказати, скільки часу буде потрібно для аналізу всіх існуючих регуляторних актів, можна буде тільки після завершення інвентаризації законодавства. Поки що немає чіткого уявлення, скільки всього в Україні таких документів, тому неможливо сказати, скільки часу потрібно для їх аналізу і виправлення.
Наше завдання – напрацювати авторитет, щоб держоргани самі були зацікавлені у співпраці з нами
– Можете назвати критерії оцінки документів?
– Чіткий список буде дещо пізніше: зараз ми остаточно відпрацьовуємо цю методику. Скажу тільки, що вони будуть грунтуватися на таких критеріях: законність, потрібність, наявність корупційних ризиків і відповідність міжнародним зобов’язанням України.
– Хто проводитиме оцінку НПА за цими критеріями?
– Фахівці Офісу ефективної регуляції. До цієї роботи плануємо залучати співробітників регуляторів і представників бізнес-співтовариств.
– Опишіть процедуру оцінки.
– За стандартизированим зрозумілим чек-листом. Це дозволить отримати максимально об’єктивні результати аналізу. Щоб не було роздумів на вільну тему – це буде зрозумілий висновок, оцінка, на підставі якої буде прийматися рішення про значення і роль того чи іншого нормативного акта. Це дозволить отримати цілісну картину: в яких сферах яка ситуація, де найбільше проблем, а де становище нормальне.
– Суттєве питання: наскільки обов’язковими для виконання будуть висновки та рекомендації вашого Офісу?
– Роль Офісу, безумовно, рекомендаційна. По кожному з актів у нас є матеріальний Партнер-регулятор – міністерство чи відомство. Тому ми будемо тісно з ними співпрацювати, але конкретні алгоритми роботи нам ще належить відпрацювати. Або передавати їм, умовно, раз на місяць пакет проаналізованих документів і свої рекомендації, або ж у режимі реального часу постійно обговорювати та корегувати НПА.
– Чи є важелі впливу на міністерства та парламент? Адже багато регуляторних актів – по суті, корупційна годівниця для чиновників, і навряд чи вони відступлять від неї без бою …
– Ми не носії політичної волі, примушувати кого-небудь що-небудь робити ми не можемо. Але у нас є різні важелі впливу, наприклад, можливість формувати думку учасників того чи іншого ринку, виробляти спільну позицію, доносити свою думку до вищого керівництва держави та західних партнерів. У кожному конкретному випадку будемо орієнтуватися на думку регулятора. Є різні способи знайти баланс інтересу. Наше завдання – напрацювати авторитет, щоб держоргани самі були зацікавлені у співпраці з нами.
– Ви згадали абстрактне “думка ринку”. Як плануєте будувати комунікацію з бізнесом, особливо з малим і середнім, які не мають конкретної представницької організації?
– Справді, в Україні набагато більше організацій, що представляють інтереси середнього та великого бізнесу. А заявлена мета реформи дерегуляції – захист інтересів малого та середнього бізнесу. У той же час є окремі сфери малого бізнесу, непогано організовані: наприклад, нотаріуси та оцінювачі. У тих же галузях, де немає організованого представницького органу, проводитимемо точкові опитування, фокус-групи, застосовувати інші непрямі методи, які допоможуть нам зрозуміти проблеми та очікування малого бізнесу.
Офіс – неурядова організація і не підпорядковується жодному з міністерств
– За чиєю ініціативою створений ваш офіс, кому ви підкоряєтесь?
– Один з ідеологів появи Офісу ефективного регулювання – міністр економіки Айварас Абромавічус. У той же час Офіс – неурядова організація і не підпорядковується жодному з міністерств.
– Хто надає фінансування для роботи Офісу?
– На першому етапі донором виступає програма технічної допомоги уряду Канади. Надалі розраховуємо на грант Європейського союзу.
– І яка сума цього гранту?
– За моєю інформацією, передбачений обсяг фінансування – приблизно 7 млн євро на три роки.
– Тобто вам дається три роки для побудови системи ефективного регулювання?
– Три роки – заявлений термін реалізації проекту. Це абсолютно достатній термін, щоб показати реальні системні результати, досягти кліматичних змін на регуляторному полі, налагодити роботу інструменту створення лояльної регуляторного середовища. Ми віримо в те, що якісна регуляція в Україні можлива і повинна грунтуватися на довірі між державою і бізнесом. Залишилося тільки впровадити це на практиці.
Джерело: ЛІГА.net