Бджоли хочуть жити: правила добросусідства пасічників та аграріїв

Бджоли запилюють понад 80% рослин на планеті.

Завдяки цим комахам збільшується продуктивність сільськогосподарських культур, а їх унікальний продукт життєдіяльності відомий в усьому світі.

У Європі економічний ефект від запилення оцінюють 22 млрд євро на рік.

В Україні бджільництво було популярним промислом протягом багатьох століть. Зараз це джерело заробітку для малого та середнього бізнесу в селах.

Однак деякі нормативно-правові акти, які регулюють цю сферу, були ухвалені ще за радянських часів і не відповідають сучасним викликам.

Останнім часом питання збереження бджіл стало критичним. Через забруднення атмосфери бджоли опинилися на межі виживання. Одна з ключових загроз для них – отруєння агрохімікатами.

Основна причина – відсутність ефективної комунікації та співробітництва між аграріями та пасічниками. Перші обробляють поля засобами захисту рослин, а другі внаслідок цього втрачають тисячі бджолосімей. Це призводить до мільйонів гривень прямих збитків та сотень мільйонів гривень непрямих.

Економічний ефект від запилення рослин бджолами не вимірюється лише вартістю зібраного меду. Запилення також підвищує врожайність та приносить додаткові прибутки аграрному сектору, проте позитивних кейсів співробітництва пасічників та аграріїв у нашій державі небагато.

Один з них – запилення соняшнику агропромислової групи “Арніка”, для чого було задіяно 2 325 бджолосімей з Полтавської та Черкаської областей. Пасічники отримали мед, а аграрії – добрий урожай.

Задля врегулювання проблемних питань у галузі бджільництва, зокрема стосовно політики добросусідства пасічників та аграріїв, Міністерство економіки та Офіс ефективного регулювання BRDO впродовж трьох років працювали разом із Спілкою пасічників та всіма зацікавленими сторонами.

Результатом цієї співпраці став наказ Мінекономіки №338 “Про деякі питання у сфері бджільництва” від 19 лютого 2021 року. Схвалення цього документа – важливий крок на шляху України до екологічно безпечного навколишнього середовища та охорони біологічного різноманіття.

Зокрема, наказ запроваджує чіткі правила гри для держави та пасічників, створює сучасні та ефективні інструменти регулювання ринку бджільництва.

Ідеться про простий та швидкий порядок реєстрації пасік та видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, дієву інструкцію з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин, запровадження механізму економічної оцінки збитків від отруєння бджіл.

Тепер держава, пасічники та інші зацікавлені сторони зможуть отримувати достовірну інформацію щодо кількості пасік та обсягів виробництва меду. Наказ також запроваджує механізм комунікації між пасічниками та аграріями щодо використання засобів захисту рослин, який запобігатиме отруєнню бджіл.

Наступним кроком має стати ухвалення закону “Про бджільництво”, який комплексно врегулює всі проблемні питання галузі, а також нормативно-правового документа, який врегулює правові відносини щодо запилення.

Як відомо, Україна повинна гармонізувати власне законодавство відповідно до зобов’язань, узятих перед Євросоюзом, і вимог, які ЄС висуває до виробників у частині реалізації політики європейського зеленого курсу (Green Deal).

У рамках цієї політики, запропонованої президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Леєн, опубліковані дві важливі стратегії: Farm to Fork (F2F) та Biodiversity.

Запилювачі, у тому числі бджоли, є частиною обох стратегій. У Biodiversity головний акцент зроблений на охороні та відновленні природних територій, стимулюванні розвитку сталого та органічного сільського господарства.

Biodiversity наголошує на скороченні використання шкідливих пестицидів задля зниження негативного впливу на природні екосистеми та збереження запилювачів. Також бджолам присвячена частина розділу “Повернемо природу назад у землі сільськогосподарського призначення” стратегії F2F.

Влада повинна й надалі створювати в Україні безпечну інфраструктуру для розведення бджіл та умови для доступу виробників сільськогосподарської продукції до ринків ЄС відповідно до цілей “Зеленого курсу”.

За матеріалами “Економічної правди”