За матеріалами biz.nv.ua.
Традиційно в останній день жовтня оприлюднюються результати рейтингу Doing Business.
Цього року Україна показала досить непоганий показник – зростання на 4 місця вгору, продемонструвавши серію з шести щорічних зростань поспіль. Такі результати не можуть не радувати, особливо з огляду на нещодавній аналіз, наведений у Financial Times, відповідно до якого Україна – глобальний лідер за темпами зростання у рейтингу Doing Business протягом останніх семи років.
На жаль, успішна серія перемог нашої країни цілком вірогідно може перерватися уже наступного року, однак про все по черзі.
Які успіхи цьогорічного рейтингу?
Перш за все, варто згадати наш цьогорічний локомотив – компонент “Одержання дозволів на будівництво”. За цим компонентом Україна продемонструвала найбільше зростання серед усіх інших країн світу – 105 пунктів вгору. Такий карколомний успіх стався завдяки двом факторам:
- Київська міська рада зменшила розмір пайової участі у розвитку інфраструктури для нежитлових будівель з 10 до 2%,
- Міністерству регіонального розвитку та будівництва вдалося продемонструвати розробникам рейтингу та експертній спільноті істотне зниження вартості послуг з технагляду у будівництві.
Ще однією важливою реформою, яка за компонентом “Сплата податків” підняла Україну на 41 пункт, стала зменшення та уніфікація ставки Єдиного соціального внеску. Реформу було проведено ще у 2015 році, однак у зв’язку з методологічними особливостями рейтингу її було враховано лише цього року.
Не надто важливою, проте все одно перемогою, стала імплементація Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку на підзаконному рівні вимоги закону про розкриття інформації щодо угод із зацікавленістю. Цього не вистачило, щоб поліпшити показники України за показником “Захист міноритарних акціонерів”, однак дозволило зменшити негатив від падіння інших показників за цим компонентом.
За компонентом “Приєднання до електричної мережі” Україні вдалося продемонструвати невелике зростання на 2 пункти у зв’язку зі зменшенням вартості приєднання електроустановок до мереж Київенерго.
Нарешті, завдяки технічним коригуванням показників (без яких-небудь реформ) трохи поліпшились результати за компонентом “Врегулювання неплатоспроможності”, і Україні у цьому компоненті вдалося зрости на 1 пункт.
Усі наведені вище позитивні результати цілком надавали Україні шанси покращити свої позиції за підсумковим показником рейтингу десь на 10 пунктів вгору, однак цього не трапилося у зв’язку з відвертими (та дещо неочікуваними) провалами у інших компонентах рейтингу.
Де Україна втратила свої позиції?
Наша країна продемонструвала регрес у шести (тобто більшості) компонентах рейтингу. Найбільш провальним став компонет “Започаткування бізнесу”, де падіння склало 32 пункти. При цьому варто відзначити, що у минулому році насправді якихось істотних “зрад” у сфері започаткування бізнесу не було.
У компонентах “Реєстрація власності”, “Міжнародна торгівля”, “Примусове виконання контрактів” та “Одержання кредиту” Україні не вдалося продемонструвати жодних реформ. Тому тут спрацювало правило про те, що відсутність реформ – це не залишення статутсу кво, а падіння, оскільки наші суперники не сплять. Тому закономірно у компоненті “Реєстрація власності” та “Примусове виконання контрактів” наша країна опустилася на 1 пункт, у “Міжнародній торгівлі” – на 4 пункти, а у компоненті “Одержання кредиту” – одразу на 9.
Ще одним неприємним сюрпризом стало погіршення кількох показників у компоненті “Захист прав міноритарних акціонерів”.
Такі невтішні результати істотно зменшили позитивний ефект від реформ у сфері будівництва та оподаткування.
Що нас очікує у наступному році?
Перевершення (або хоча б повторення) цьогорічного успіху у наступному році видається вкрай непевним. Справа у тому, що основний успіх цього року – зниження ставки пайової участі в інфраструктурі м. Києва до 2% – відбулося лише тимчасово. Якщо Київрада не прийме іншого рішення, уже з нового року ставка зросте до 4%, що автоматично потягне вниз результати України у компоненті “Одержання дозволів на будівництво”. Аналогічним чином відсутність реформ за іншими компонентами також погіршить більшість інших показників.
Чому ж тоді уряд декларував свої плани входження України до ТОП-40 у рейтингу Doing Business уже наступного року?
Відповідь проста – такий фантастичний результат все ще залишається можливим. Річ у тім, що уряд спільно з BRDO розробив та подав до парламенту пакет законів щодо поліпшення інвестиційного клімату (№6540, 6541, 6542 та 6543). Основний з них (№6540) уже отримав позитивний висновок профільного комітету, однак жоден із законопроектів не було прийнято парламентом навіть у першому читанні.
Таким чином запланований урядом істотний ривок у показниках рейтингу можливий лише у випадку, якщо Верховна Рада України зможе у максимально стислі терміни розглянути та прийняти в цілому вказані вище законопроекти. Однак самого лише прийняття закону виявиться недостатньо. Потрібен ще хоча б один місяць (а ліпше кілька) для його імплементації. З урахуванням того, що наступного року період оцінювання у рейтингу закінчиться 1-го (а не звичного 31) травня, часу практично не лишилося.
Тому, якщо депутатський корпус не продемонструє чудес енергійності, в активі України залишиться або нічого, або (за оптимістичного сценарію) кілька дрібних реформ, які вирішальним чином не вплинуть на рейтинг та лише дозволять зробити падіння не надто катастрофічним.
Сподіваємося та продовжуємо робити все можливе, щоб цього не сталося та Україна продовжила посилати лише позитивні сигнали інвесторам та бізнес-спільноті.