За матеріалами biz.nv.ua
Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), після 19 листопада повинна затвердити ставки на нестандартне підключення до електромереж.
Пропонований єдиний тариф 3,5 тис. грн за 1 кВт – це вже великий крок вперед. Але це все одно не те збалансоване рішення, якого очікують ринок і потенційний інвестор.
Проблема полягає в тому, що взаємодіяти з монополістом-обленерго для того, щоб підключити об’єкти потужністю, вищою за стандартну (понад 50 кВт і далі ніж 300 м від підстанції), дуже складно. Необхідно підписати договір приєднання, обов’язковим доповненням до якого є технічні умови. Обсяг робіт, а відповідно вартість таких робіт через закритість інформації про стан мереж, обленерго встановлює самостійно, і він може бути завищений.
Щоб скорегувати витрати в менший бік, інвестору пропонують “домовитися” умовно, в сусідньому кабінеті про зниження вартості підключення за певну мзду. Водночас повний обсяг корупції в цій сфері не контролюють навіть власники енергопостачальних компаній. Та й не всі інвестори здатні і хочуть “домовлятися”.
Щоб позбутися проблеми “людського фактора”, в межах реформування галузі електроенергетики, було вирішено, що обленерго стає “чорним ящиком”. Інвестора не повинно цікавити, які роботи буде проведено. Він платить єдину ставку за доступ до мереж, яку обленерго повинно розподілити по всіх точках підключення з тим, щоб зробити необхідні реконструкції і забезпечити замовника електропостачанням. З таким підходом інвестор може наперед вписати витрати на підключення у свою фінансову модель. Для розрахунку окупності проекту необхідно розуміти, скільки ти повинен заплатити і коли отримаєш послугу підключення. Ці норми було закладено у статті 21 закону Про ринок електричної енергії.
Виконати ці норми НКРЕКП повинна була ще в березні поточного року. Ще раніше була перша спроба і вона була більш ніж невдалою. Комісія затвердила диференційовані ставки по регіонах. У підсумку вартість підключення стала незрівнянно високою навіть у порівнянні з поточним станом справ і всіма неформальними “побажаннями” обленерго. Дійшло до абсурду: у Києві приєднання 1 кВт потужностей обійшлося б у суму від 3 тис. гривень (без ПДВ), у Полтавській області – до 9,4 тис. гривень. Який ненормальний інвестор буде щось робити в Полтаві, якщо підключення там просто золоте? Зусиллями ринку це рішення комісії було зупинено і не опубліковано.
Потім тривала уповільнена зміна складу НКРЕКП, і, нарешті, комісіонери знову впритул підійшли до вирішення наболілої проблеми. Ще раз підкреслю, що пропонована комісією ставка 3,5 тис. гривень за підключення 1 кВт потужності, як розрахункова величина, є цілком прийнятною. Залишилося її тільки збалансувати за допомогою коригувальних коефіцієнтів. Їх не так багато.
По-перше, необхідно брати до уваги загальну завантаженість класів напруги конкретного обленерго. Наприклад, підстанції Київобленерго значно завантажені, а у Чернігівобленерго такої завантаженості немає: немає такої економічної активності. Це вже не той рівень споживання, який був у СРСР, коли створювалася відповідна інфраструктура. Відповідно, немає необхідності проводити дорогі роботи, а значить, можливе застосування понижувальноого коефіцієнта завантаження.
По-друге, підстанції обленерго не проектують так, щоб усі споживачі одночасно увімкнули всі свої потужності, тому що це потенційно неможливо. Беремо понижувальний коефіцієнт одночасності. Наприклад, для об’єктів з електроопаленням він вищий. А там, де немає постійних споживачів, наприклад, у побутовому секторі, – відповідно нижчий.
Ще один елемент нестандартного підключення – це лінійна складова. Це безпосередньо кабель, протягнутий від підстанції обленерго до споживача. Інвестор, який буде шукати потенційне місце для об’єкта, повинен розуміти, що чим ближче до мереж він знайде земельну ділянку, тим менше заплатить за лінійну складову. Це нормальний стимул для пошуку кращих місць. Є ще коефіцієнти категорійності та фазності підключення. Чим більше вводів, тим дорожче обходиться підключення. Трифазне підключення дорожче від однофазного. Це об’єктивна реальність, і з нею ніхто не сперечається.
Коефіцієнти приведуть базову ставку до адекватності. Десь, наприклад у завантаженому Києві, вона залишиться незмінною. Десь коефіцієнти завантаженості і одночасності знизять її вдвічі або втричі. Тоді система запрацює правильно, і це дасть додаткові стимули для того, щоб інвестор, наприклад, подумав про розвиток бізнесу в більш депресивному регіоні, а не намагався влізти в Києво-Святошинський район, де вже яблуку ніде впасти від об’єктів.
Тому для нас важливо не дискредитувати абсолютно правильну ідею встановлення ставки, але водночас грамотно її збалансувати. І обленерго повинні закласти туди адекватні витрати, щоб можна було надавати послугу з підключення до електромереж. А далі індексуємо ставку на індекс інфляції – і працюємо з цим абсолютно нормально.
Ми зараз говоримо не тільки про проблемну точку підключення, але і про те, щоб у країні було легко вести бізнес. Нещодавно Світовий банк оголосив результати рейтингу Doing Business, у якому показники України зросли на 5 позицій (з 76 до 71). Водночас, у сфері підключення до електромереж нічого зроблено не було, і Україна впала за цим показником на 7 позицій (з 128 на 135). Наразі процес підключення складається з 5 процедур. Коли буде запроваджено єдину адекватну, заздалегідь відому ставку, кількість необхідних процедур скоротиться до однієї-трьох: заява плюс оплата потім роботи і подача напруги. Це будуть набагато кращі місця в Doing Business. Не треба буде нічого “заносити” ні в які кабінети. І це реально поліпшить інвестиційний клімат.