Чи є світло після обстрілів. Як українська енергосистема працюватиме під ракетними ударами РФ

Масований обстріл української енергетичної інфраструктури з боку РФ призвів до часткового та повного знеструмлення міст та цілих регіонів, багато з яких у результаті втратили одну з критичних послуг – водопостачання. Роботи з відновлення живлення вже ведуться, однак, ймовірно, цілеспрямовані обстріли енергооб’єктів для виведення їх з ладу триватимуть й надалі.

Керівник сектору “Енергетика” Антон Зоркін розказав виданню UBR.ua, в якій мірі українська енергосистема є стійкою та чи зможе вона працювати на забезпечення критичної інфраструктури під обстрілами.

З огляду на погрози керівництва РФ, можна припустити, що цілеспрямовані атаки на енергетичну інфраструктуру України триватимуть й надалі.

Стабільність її роботи багато в чому визначатиметься ефективністю роботи протиповітряної оборони, а також здатністю країни-агресора регулярно здійснювати такі масові ракетні удари – “насамперед в зимовий час, коли навантаження на мережу збільшується і система стає більш вразливою”, підкреслив у коментарі UBR.ua керівник сектору “Енергетика” аналітичного центру BRDO Антон Зоркін.

“Жодним іншим чином, як протиповітряною обороною, захистити такі великі стаціонарні об’єкти, як теплові електростанції, не можна. Якщо удари повторюватимуться та будуть завдавати постійної шкоди, виникне інше питання – як мінімізувати наслідки обстрілів за рахунок скорочення термінів відновлення постраждалих об’єктів“, – вказав Зоркін.

На його думку, робота уряду та енергокомпаній має полягати у забезпеченні запасних матеріалів для швидкого проведення ремонтів – зокрема трансформаторів, дротів та вимикачів та загалом інших механізмів, які може бути знищено або пошкоджено. Проте, Зоркін визнає, що забезпечити швидкий ремонт в окремих випадках не вдасться.

“Якщо, наприклад, в електростанції буде пошкоджено турбіну, то її швидко не відновиш – це досить велика та складна конструкція, яку не можна просто замінити, як у випадку з трансформатором. Наслідком таких пошкоджень будуть великі перерви у виробництві е/е або затримка з поверненням виробітку до планових обсягів“, – констатує експерт BRDO.

При цьому, зазначив Зоркін, українська енергосистема є досить розвиненою, аби її стабільності не загрожувало виведення з ладу навіть великого, але одного або кількох енергооб’єктів. Лише масові пошкодження здатні спричинити необхідність запровадження тривалих обмежень на електропостачання споживачам.

Думку про те, що українська енергосистема має великий запас міцності, який водночас вичерпається при нанесенні їй постійної шкоди, також висловив нам експерт центру “Психея” Геннадій Рябцев.

У разі продовження обстрілів, погоджуються наші співрозмовники, владі необхідно забезпечити додаткові резервні потужності для функціонування об’єктів критичної інфраструктури. Такі системи вже було задіяно після обстрілів у понеділок.

Наприклад, як зазначили у компанії ДТЕК “Київські регіональні електромережі”, одночасно із запровадженням ГАВ для побутових та промислових споживачів критична інфраструктура – ​​лікарні, метро, ​​рятувальні служби – забезпечувалися енергетикою в повному обсязі.

Для таких залежних від електрики елементів критичної інфраструктури, як системи подачі тепла та водопостачання, також можна зарезервувати автономні електрогенератори, зазначає Зоркін.

Повну версію статті читайте за посиланням.