Газовий фронт. Чи вдасться Європі та Україні уникнути енергоколапсу взимку

Російський газовий шантаж досяг мети послаблення санкцій. Проте гарантій, що блакитного палива вистачить для комфортної зими, все одно не мають ані Європа, ані Україна.

Канада та Німеччина пішли на поступки РФ, послабивши санкційний режим, аби врятувати опалювальний сезон у Європі. 17 липня Канада відправила до ФРН одну з відремонтованих газових турбін, яку не можна було вивозити та обслуговувати на заводах німецької Siemens Energy, що розташовані на території північноамериканської країни, через санкції. Неможливістю отримати турбіну Москва пояснювала радикальне скорочення постачання газу до Німеччини.

Проте німецька влада не впевнена, що, домігшись прецеденту порушення санкцій, Кремль відмовиться від газового шантажу.

У Європі розробили план на випадок повного припинення постачання російського газу. Компенсувати нестачу планують з інших джерел, але за найгіршого сценарію країнам Євроспівдружності знадобиться зберегти або навіть посилити обмеження на витрати газу, які в деяких державах вже торкнулися як побутових споживачів, так само й підприємства.

Порушення санкційного режиму неодноразово засуджував президент Володимир Зеленський. При цьому взимку зіткнутися з енергокризою може також Україна – аби запобігти цьому, владі щонайменше необхідно імпортувати 4 млрд куб м блакитного палива, що на фоні дефіциту ресурсу в західних країнах та його високої вартості може виявитися складним завданням.

За прогнозами, чи зможуть Україна та ЄС пройти наступну зиму без обмежень для економіки та населення, UBR.ua звернувся до експертів.

Чому Захід допустив послаблення санкцій

Станом на 19 липня підземні газові сховища (ПСГ) Німеччини було заповнено на 64,44%. Цей показник, згідно із законодавством ЄС, має вже 1 жовтня становити 80%, а 1 листопада – 90%.

З середини червня ФРН довелося почати виснажувати запаси через спричинене спекою зростання споживання електрики, але головне – через зниження обсягу постачання “Північним потоком” до 40% від номінальної потужності (67 млн ​​куб. м із 167 млн ​​куб. можливих) . Спершу у Москві обгрунтували обмеження неможливістю ремонту та повернення з території Канади однієї з газових турбін, що працюють на компресорній станції “Портова”.

З 10 липня прокачування повністю зупинилося через планові, як зазначали в РФ, ремонтні роботи газопроводу на період з 11 до 21 липня. Чи це рішення було продиктовано лише технічними потребами – проте ще раніше Німеччина домовилася про відправку Канадою турбіни.

За даними джерел російського “Коммерсанта”, Канада також, зберігши за собою право відкликання, видала Siemens Energy ліцензію на обслуговування газового обладнання для Газпрому, зокрема турбін, до кінця 2024 року.

Безпосередньо та турбіна, яка стала причиною скорочення постачання, має надійти та запрацювати на станції “Портова” в РФ на початку серпня, писало видання. ЗМІ та газотранспортний оператор Opal Gastransport напередодні писали, що 21 липня прокачування відновиться до обмежених із середини червня рівнів. Так у підсумку і сталося.

У Європі все ж таки розраховують, що після повернення турбіни постачання зросте до повної проектної потужності. Втім, офіційно російська влада та “Газпром” поки не підтвердили готовність зробити це – у держмонополії вказали, що не отримали документальних підтверджень повернення турбіни та подальшого ремонту чотирьох інших, що функціонують на “Портовій”.

Ба більше, у середу президент РФ Володимир Путін заявив про скорочення постачання до 33 млн куб. м з наступного тижня – 26 липня на ремонт планують вивести ще одну турбіну, внаслідок чого з п’яти турбін на станції працюватиме лише одна. Збільшити потужність до 5 млн куб. м після цього можна буде лише із відновленням роботи відремонтованого Канадою обладнання, сказав Путін.

Західна влада, що поступилася РФ, все ж впевнена, що заборону на ремонт та повернення газової турбіни країна-агресор використовувала лише як привід для скорочення постачання. З цією думкою погоджуються також опитані UBR.ua експерти. Директор сектору “Енергетика” аналітичного центру BRDO Антон Зоркін пояснив, що на газоперекачувальних станціях спеціально встановлюють надмірну кількість турбін, аби заміщати агрегати, що перебувають на ремонті.

“Разом всі агрегати ніколи не працюють, тому відсутність одного або навіть двох не впливає на обсяг прокачування газу. [З боку РФ] це 100% маніпуляція“, – підсумував Зоркін. Він також додав, що в будь-якому разі “кілька разів” задовольнити європейський попит можна було б, наростивши постачання іншими газопровідними маршрутами.

Директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович зі свого боку зазначив, що навіть до ремонту в липні на “ПП-1” припадало більше половини газу, що надходить до ЄС. Також в обмеженому обсязі, майже 40 млн куб. м на добу, до Європи йшов газ українською ГТС. Водночас інші маршрути не було задіяно – трубопровід “Ямал-Європа”, що проходить через Польщу, припинив роботу через санкції останньої. Також не постачався газ до Болгарії “Турецьким потоком” через відмову частини компаній платити за ресурс у рублях.

Проте експерт DiXi погодився, що посилання на необхідність ремонту турбін є маніпулятивними. “Навіть технічний регламент самого “Газпрому” передбачає роботу шести основних та ще двох резервних турбін на компресорній станції”, – пояснив Ніцович.

На його думку, РФ за допомогою шантажу, з одного боку, вдалося підтримати високі ціни на ринку, з іншого – створити прецедент послаблення санкційного режиму, яким Кремль “пробуватиме скористатися на інших [економічних] напрямках”. Та все ж “політичне” рішення домогтися повернення турбіни, ухвалене Німеччиною, є для неї безпрограшною ситуацією, вважає Зоркін.

“[В результаті] або експорт відновиться та знизить ризики проходження опалювального сезону. Але якщо не відновиться, то користі від цієї турбіни у РФ не буде, натомість політичну вмотивованість рішень Газпрому як постачальника буде остаточно доведено і, можливо, це стане доказом для судових позовів“, – пояснив експерт BRDO.

Чи буде енергоколапс взимку, якщо РФ не відновить постачання

Водночас Німеччині, як найбільш залежному від російського газу члену ЄС, буде складніше пройти зиму у разі повної зупинки постачання. Такий варіант там не виключають на найвищому державному рівні – як і запровадження надзвичайних заходів на кшталт обмежень щодо забезпечення газом домогосподарств.

Пріоритет приватних споживачів перед промисловими у черговості постачання газу нещодавно поставив під сумнів міністр економіки ФРН Роберт Хабек, пояснивши це необхідністю пом’якшити удар по економіці, писало “DW”. Так чи інакше, але суми оплати за газ та опалення в Німеччині мають зрости втричі, наводить видання оцінку одного з профільних держвідомств.

З 23 червня у ФРН діє другий з трьох рівнів надзвичайної ситуації в енергогалузі, що передбачає можливість “розморожування” законсервованих вугільних електростанцій та добровільне скорочення витрат енергоресурсів приватними компаніями та постачальниками. Частина останніх вже обмежує час подачі гарячої води. У разі запровадження третього рівня небезпеки уряд зможе втручатися у ситуацію на ринку.

Зменшити споживання газу хочуть також на загальноєвропейському рівні – у середу Єврокомісія опублікувала відповідний план, який рекомендує країнам-членам скоротити витрати на 15% до наступної весни. Зокрема через зниження температури опалення громадських будівель до 19 градусів та підвищення температури при кондиціонуванні повітря влітку до 25 градусів.

20 липня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також назвала ймовірним сценарій повної зупинки постачання газу з РФ. Але не всі країни Євроспівдружності однаково постраждають від скорочення експорту блакитного палива країною-агресором, зазначають наші співрозмовники.

Як зазначає Антон Зоркін, держави, “які розуміли ризики залежності від Росії” – країни Балтії, Східної Європи, Греція, Хорватія, Піренейські країни “та навіть проросійська щодо інших питань Болгарія побудували на своїй території регазифікаційні термінали або інтерконектори і тепер забезпечують себе та частково сусідів достатнім обсягом LNG” (LNG – скраплений природний газ).

Газовий інтерконектор, збудований між Естонією та Фінляндією, дозволив останній не відчути відмови від закупівель блакитного палива з РФ, додає експерт DiXi Ніцович.

Проте навіть більш уразливі від російського газового шантажу країни – Німеччина та Франція – за рахунок екстрених заходів щодо економії ресурсу населенням та промисловими підприємствами, будівництва терміналів з прийому ЗПГ, відновлення роботи вугільних та атомних станцій зможуть якщо не повністю нормалізувати ситуацію, то принаймні уникнути “серйозної кризи з апокаліптичним відтінком, як прогнозують деякі ЗМІ на Заході”, каже Зоркін. До такого сценарію не призведе і повна зупинка постачання з РФ.

“Звичайно, протягом зими, насамперед другої половини, матимуть місце періоди дисбалансу попиту та пропозиції на ринку, спостерігатимуться сплески ціни, застосовуватимуться добровільні або примусові обмеження споживання, проте значної шкоди економіці це не завдасть“, – впевнений експерт BRDO.

Що буде з опалювальним сезоном в Україні

Уряд поставив НАК “Нафтогаз” завдання до початку опалювального сезону заповнити сховища 19 млрд куб. м газу, хоча у самій держкомпанії пропонували обмежити рівень запасів у ПСГ 15 млрд куб. м. Остання цифра більш відповідала б потребам України наступного опалювального сезону з огляду на відтік населення та окупацію частини територій, зауважив експерт DiXi Ніцович.

Однак за умови 15 млрд куб. м у ПСГ “Нафтогазу” довелося б додатково імпортувати блакитне паливо вже під час опалювального сезону, пояснював голова НАКу Юрій Вітренко. Це посилює ризики його проходження – як зазначив Зоркін з BRDO, якщо експорт з РФ до Європи припиниться, то й до України газ з ЄС, швидше за все, не надходитиме.

Для того, щоб нагромадити 19 млрд куб. м до опалювального сезону, Україні потрібно імпортувати до його настання ще 4 млрд куб. м, на що потрібно $8 млрд, заявили в “Нафтогазі”. Зараз уряд та НАК працюють над пошуком фінансування.

Матеріал опубліковано у UBR.ua