Купівля товарів та послуг через інтернет: що зміниться у захисті прав споживачів

«Інформація про продукцію та послуги може надаватися споживачу лише за умови, що він надав згоду на її отримання»

«Чинне законодавство у сфері захисту прав споживачів втрачає актуальність та не відповідає сучасним викликам. Це призводить до численних випадків порушення прав споживачів, при цьому споживач фактично опиняється сам на сам зі своїми проблемами. Ухвалення нового законопроєкту дозволить підвищити рівень захисту прав споживачів, зокрема у сфері електронної торгівлі та при гарантійному обслуговуванні продукції, а також усунути можливості для нечесної комерційної діяльності», — повідомила заступниця міністра економіки України Ірина Новікова.

Однак пересічних українців перш за все цікавить, які саме права захищає новий закон та як людям користуватися своїми правами. Тому «ФАКТИ» звернулися за роз’ясненнями до одного з розробників законопроєкту — Офісу ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office) BRDO. Це незалежний експертно-аналітичний центр, який фінансується міжнародними донорами, насамперед Європейським союзом. На наші питання відповіла юристка Офісу ефективного регулювання BRDO Людмила Лісіна.

— Які саме новації, спрямовані на запровадження в Україні європейських стандартів захисту прав споживачів, пропонує законопроєкт?

— Передусім відтепер у нашому законі будуть визначені принципи захисту прав споживачів, аналогічні до європейського законодавства, як-от:

• пріоритетність прав та інтересів споживачів перед будь-якими іншими інтересами й цілями суб’єктів господарювання;
• ухвалення рішення на користь споживача у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта допускає неоднозначне чи множинне тлумачення прав та обов’язків споживача або суб’єкта господарювання, а також якщо договором між суб’єктом господарювання та споживачем передбачені нечіткі або двозначні положення;
• захист економічних інтересів споживачів від нечесної та такої, що вводить в оману, або агресивної комерційної практики;
• доступність для споживача корисної та зрозумілої інформації щодо пропонованих товарів, робіт, послуг, включно з інформацією, що забезпечує можливість ідентифікації продукції та простежуваність її походження.

У законопроєкті також передбачені положення щодо взаємовідносин покупця та продавця під час інтернет-торгівлі, а також визначено певні правила купівлі-продажу товарів з цифровим вмістом, усе це з урахуванням європейської практики. А також інші європейські підходи. Наприклад, інформація про продукцію може надаватися споживачу на його електронну адресу або за номером його телефону лише за умови, що споживач надав суб’єкту господарювання згоду на отримання такої інформації.

«У разі ненадання обов’язкової інформації до продавця будуть застосовані санкції у вигляді штрафу»

— Яку інформацію про продукцію та продавця треба буде надавати при здійсненні електронної торгівлі та яка передбачена відповідальність за відсутність такої інформації?

— Для того щоб споживач міг зробити свідомий та обґрунтований вибір щодо необхідності чи доцільності придбання продукції, продавець, незалежно від того, чи продаж здійснюється у приміщенні магазину, чи через сайт продавця шляхом електронної торгівлі, зобов’язаний надати споживачу наступну інформацію про продукцію:

• назву продукції, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, під яким вони реалізуються;
• дані про основні споживчі властивості товарів чи основні характеристики робіт (послуг);
• кількість продукції в одиницях вимірювання, установлених відповідно до законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, залежно від виду продукції;
• відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, у разі наявності, а також застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження передбачені законодавством;
• ціну продукції або спосіб її розрахунку;
• будь-які особливі умови зберігання та умови використання, а також можливі негативні наслідки споживання (використання), якщо це визначено виробником або встановлено нормативно-правовими актами;
• відомості про гарантійні зобов’язання суб’єкта господарювання;
• найменування, номер контактного телефону та місцеперебування виробника (виконавця), а також найменування, номер контактного телефону та місцеперебування суб’єкта господарювання, відповідального за прийняття та розгляд вимог про виконання гарантійних зобов’язань та комерційної гарантії або інших скарг споживачів, якщо він не є виробником (виконавцем);
• дату виготовлення та строк придатності або служби. Якщо використання товару понад установлений строк може становити небезпеку для життя, здоров’я споживача, навколишнього природного середовища або може завдати шкоди майну споживача, зазначаються відомості про необхідні дії споживача після закінчення такого строку, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.

У разі ненадання такої інформації до продавця будуть застосовані санкції у вигляді штрафу у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи (наданої послуги), але не менше п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн), а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарювання не веде обов’язковий облік доходів і витрат, — у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн).

Особливістю електронної торгівлі є те, що закон вимагатиме, щоб на сайті продавця була розміщена правдива інформація про продавця, достатня для його ідентифікації, така як найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, адреса чи місцеперебування продавця, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, наявність документу дозвільного характеру чи ліцензії (якщо це передбачено законодавством), номер телефону, адреса електронної пошти у разі її наявності або інші засоби зв’язку, а також найменування та місцеперебування суб’єктів господарювання, відповідальних за прийняття та розгляд вимог про виконання гарантійних зобов’язань.

У разі відсутності цих відомостей на сайті продавця до нього будуть застосовані санкції у вигляді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 тис. грн).

— Як зміняться права споживача при наданні йому неякісного товару чи послуги?

— Закон встановлює, що споживач має право на отримання якісного товару та послуги. А в разі, якщо протягом гарантійного строку, який визначено у законі (не менш як 2 роки для нових та не менше як 1 рік для вживаних товарів з моменту їх придбання), споживач виявить недолік товару, який виник не з його вини, продавець повинен забезпечити здійснення або гарантійного ремонту товару, або — у разі неможливості ремонту — заміну товару на аналогічний. У разі неможливості ані ремонту, ані заміни у споживача є право вимагати зниження ціни товару пропорційно зменшенню вартості отриманого товару у порівнянні з вартістю товару за відсутності недоліку. Зниження ціни на товар з недоліком визначається продавцем за домовленістю зі споживачем.

У випадку неможливості реалізувати жоден з цих варіантів споживач має право вимагати розірвання договору, тобто повернення коштів, які були сплачені ним за такий неякісний товар, з одночасним поверненням продавцю цього товару. Єдина вимога до споживача, встановлена законом, це необхідність пред’явлення розрахункового документа (чека), який був наданий продавцем під час продажу товару.

«Новим повноваженням Держпродспоживслужби є право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту»

— Законопроєкт пропонує поширити дію Закону України «Про захист прав споживачів» на сферу харчової продукції в частині економічних прав споживача. Що саме мається на увазі?

— Питання безпечності та якості харчових продуктів регулюється Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», вимоги до інформації про харчові продукти встановлюються Законом України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Однак у вказаних законах не прописано, що треба робити, якщо споживач купив непридатний чи небезпечний харчовий продукт.

Закон «Про захист прав споживачів», у його новій редакції, встановлює, що у такому разі споживач має право після пред’явлення розрахункового документа вимагати у продавця заміни непридатного чи небезпечного харчового продукту на харчовий продукт, що є придатним до споживання, або споживач має право відмовитися від договору та вимагати повернення сплачених коштів. Порядок повернення або заміни непридатних та небезпечних харчових продуктів визначається Кабінетом Міністрів України.

— Які передбачені зміни прав та обов’язків Держпродспоживслужби та громадських об’єднань споживачів?

— Законопроєктом передбачається, що Держпродспоживслужба буде здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог Закону «Про захист прав споживачів» лише шляхом проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю). Планові заходи законом не передбачені, що зменшуватиме адміністративний тиск на підприємців.

Ще одним новим повноваженням Держпродспоживслужби є право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до вебсайту (частини вебсайту, програмного забезпечення) стосовно того суб’єкта господарювання, яким не забезпечено надання правдивої інформації на вебсайті про його найменування, місцеперебування, що унеможливлює здійснення заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з метою поновлення порушених прав споживачів.

Крім того, у наш час поширення інтернет-торгівлі Держпродспоживслужба наділена новим повноваженням стосовно ведення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, реєстру декларацій суб’єктів електронної торгівлі, які мають намір здійснювати інтернет-торгівлю. Такий реєстр є відкритим, а суб’єкти інтернет-торгівлі зможуть вносити до нього дані про себе на добровільній та безкоштовній основі, що дозволятиме таким суб’єктам господарювання отримати певні конкурентні переваги через відкритість інформації про себе для споживачів.

Закон також спрямовано на посилення спроможності громадських об’єднань споживачів, які на сьогодні не мають достатньо впливу для повноцінного захисту порушених прав споживачів.

Так, закон передбачає, що громадські об’єднання споживачів мають право:

• брати участь у процесі формування та реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів;
• інформувати громадськість про права споживачів, про результати своєї діяльності, а також надавати консультації та організовувати тренінги з питань захисту прав споживачів;
• вивчати споживчі властивості продукції, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якість та безпеку продукції, що виробляється і реалізується;
• проводити самостійно або звертатися до уповноважених державних органів щодо проведення незалежної експертизи (дослідження) та випробування продукції;
• вносити пропозиції щодо обмеження чи заборони введення в обіг або реалізації, вилучення з обігу чи відкликання небезпечної та контрафактної продукції чи піратських товарів з додаванням підтверджувальних документів чи їх копій;
• подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів, у тому числі щодо невизначеного кола споживачів.

Слід зазначити, що громадські об’єднання споживачів так само, як і споживачі, не сплачуватимуть судовий збір у справах щодо захисту прав споживачів, — підсумувала Людмила Лісіна.

Варто нагадати, що Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 5091 «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому». Автори законопроєкту запевняють, що його ухвалення створить дієві правові механізми для гарантування державою речових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості. Тобто покупець нерухомості буде набагато краще захищений та отримає гарантії захисту своїх прав у разі, наприклад, припинення будівництва.

Джерело: Fakty.ua