За матеріалами biz.nv.ua.
В Україні є збір, про існування якого практично ніхто не знає. Впевнений, що він буде сюрпризом для більшості бухгалтерів і юристів. При цьому в ціні продукції його сплачує майже кожен українець.
Йдеться про збір з чистих носіїв (“болваночний збір”, “збір за приватне відтворення”) (Збір). Він створений для підтримки авторів/виконавців, як українських, так і іноземних.
Ввозячи в Україну техніку, імпортер зобов’язаний сплатити збір у вигляді відсотка від її вартості (до 1,5%). Це передбачено статтею 42 Закону “Про авторське право і суміжні права”.
Перелік тридцяти трьох видів техніки, з яких платиться Збір, встановлений Постановою КМУ №992 від 26.07.2003. У нього входять зокрема:
- мобільні телефони,
- ноутбуки,
- планшети,
- флешки,
- телевізори тощо.
На відміну від податків, що сплачуються державі і наповнюють бюджет, Збір сплачується приватній особі – організації колективного управління (ОКУ). Всього в країні тільки 2 ОКУ уповноважені державою отримувати кошти від збору.
ОКУ зі свого боку повинні розподілити отримані кошти серед авторів і виконавців.
Схожі збори існують у багатьох країнах ЄС, а також в Російській Федерації (відоміший як “податок Микити Михалкова”). Але в Україні Збір існує в особливих умовах, де його адміністрування абсолютно непрозоре.
Три фактори непрозорості збору:
1. Перш за все інформація про те, скільки зібрано збору за рік, є комерційною таємницею. Тобто ні громадяни, ні підприємства не знають, скільки грошей вони заплатили за все у вигляді Збору двом ОКУ.
2. Відсутній порядок розподілу ОКУ коштів серед авторів і виконавців. Тобто кошти ОКУ отримують, а ось принципів їх розподілу немає. Кожна з двох ОКУ сама вирішує, як і кому вона перерахує кошти.
3. Інформації про те, чи перерахували ОКУ кошти, і яким саме авторам/виконавцям, є комерційною таємницею, яка невідома нікому, крім самих ОКУ.
Також Збір примітний тим, що стає причиною для судів між ОКУ і компаніями-імпортерами, в тому числі відомими міжнародними брендами.
В єдиному Реєстрі судових рішень можна знайти позови ОКУ тільки за останній рік до ASBIS-Україна, Соні-Україна, Елко Україна, Філіпс Україна тощо.
Навряд чи непрозорість і маса судових суперечок дозволяє назвати цей Збір ефективним.
Саме тому ми в Офісі ефективного регулювання пропонуємо розглянути призупинення дії цього збору до моменту розробки та затвердження всіх прозорих і зрозумілих механізмів його збирання і розподілу.
Відповідний проект постанови КМУ з усіма супровідними документами вже розроблений експертами Офісу і буде спрямований найближчим часом державним органам, а також опублікований для широкого громадського обговорення.
Ми досить погано розуміємося на тому, скільки і куди платимо через законодавчі норми. Дослідження IFAK показало, що тільки 10% опитаних українців знають, скільки вони платять податків.
Чим більше суспільної уваги буде привернуто до зборів, податків, порядку їх адміністрування і використання, тим більше там буде порядку та ефективності.
