Приборкання зв’язку: що увійшло в нову редакцію законопроєкту про е-комунікації

За матеріалами Mind.ua

Коли поменшає спаму, що таке адекватний тариф та хто і як захищатиме права абонентів мобільного зв’язку

Минулого року законопроєкт про електронні комунікації щонайменше чотири рази реєстрували у Верховній Раді, проте щоразу направляли на доопрацювання. 

Напередодні, 5 лютого, у Верховній Раді було зареєстровано новий законопроєкт про е-комунікації №3014. Проте самого тексту документа поки немає.

Одні з його ініціаторів та розробників поділились із Mind деякими новаціями нового документа. Так, керівник сектору «ІТ та Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський розповів, зокрема, як документ захищатиме права абонентів.

За даними регулятора НКРЗІ, на руках в українців – 54 млн активних SIM-карт. За різними оцінками, населення складає від 37 до 42 млн українців. Нескладно підрахувати, що у середньому на одного абонента припадає від 1,3 до 1,5 SIM-карт. Можна впевнено говорити, що мобільним зв’язком користуються всі, або майже всі українці.

Незважаючи на те, що з мобільний зв’язок стосується майже кожного, через недосконалість чинного законодавства абонентів важко назвати захищеними. Щоденно люди стикаються зі звичними, надокучливими проблемами: спам у SMS, необґрунтовані списання коштів, перебої у наданні послуг доступу в мережу інтернет тощо.

Аби вирішити ці питання, експерти Офісу ефективного регулювання BRDO запропонували зміни, що лягли в основу законопроєкту «Про електронні комунікації», розробленого на базі Європейського кодексу електронних комунікацій. У ньому захисту абонентів приділено особливу увагу.

Топ-5 проблем абонентів, які вирішує законопроєкт:

1. Спам

Небажані SMS на кшталт «Таксі дешево» давно стали дратівною буденністю. А спам-дзвінки абонентам використовують навіть у політичних кампаніях. Чинне законодавство не передбачає відповідальності за небажані розсилки та не висуває вимог до них.

Проєкт закону запроваджує:

• обов’язкову попередню згоду абонента на отримання інформації (стаття 123);
• обов’язкову можливість відмови абонента від розсилки у кожному повідомленні (стаття 123);
• штраф за небажану розсилку спаму від 1700 до 8500 грн (зміни до статті 148 КУпАП).

2. Складна процедура захисту прав абонента

Абоненту дорого і складно захищати свої права. У випадку неправомірного списання коштів з рахунку йому необхідно йти до суду. Суми спорів зазвичай незначні – десятки чи сотні гривень. А ось витрати – навпаки: необхідно наймати адвоката, складати позов, готуватися до тривалої судової суперечки.

І протистоятиме абоненту професійна команда адвокатів оператора із максимальними ресурсами: будь-який програш для оператора – негативний прецедент.

У такій ситуації абоненту простіше змиритися з порушенням його прав, аніж захищати їх.

Проєкт запроваджує:

• позасудове вирішення спорів (стаття 126).

Це проста альтернатива судового спору. Для захисту прав буде достатньо звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), в електронній формі. НКРЗІ отримує повноваження розглянути спір, прийняти обов’язкове до виконання рішення. І все це – протягом двох місяців з моменту звернення.

3. Неможливість платити лише за необхідну послугу

Наразі не завжди можна придбати окрему послугу. Наприклад, абонент хоче платити тільки за хвилини для розмов. Однак оператор пропонує лише «пакет» послуг – інтернет, хвилини, SMS разом. Відповідно, за інтернет платять навіть жителі сіл, де мобільного інтернету фактично немає.

Проєкт запроваджує:

• вільний вибір абонентом конкретної послуги, що йому необхідна (стаття 110).

Тобто, якщо необхідні тільки хвилини для розмов, можна платити тільки за них.

4. Немає чіткої інформації про швидкість фіксованого інтернету

Рекламна швидкість інтернету «до 100 Мбіт/с» дає абоненту дуже мало інформації.
Оскільки як 1 Міб/с, так і 99 Міб/с, це – «до 100 Міб/с».

Проєкт запроваджує:

• інформування про мінімальну, середню та максимальну швидкість надання послуги інтернет та інші параметри (ст. 108).

Відповідно, при виборі постачальника послуг абонент зможе розраховувати на чітку мінімальну швидкість послуги, а не купувати кота в мішку.

5. Низькі штрафи за порушення прав абонентів

Поточний розмір штрафу за порушення прав абонентів – від 850 до 1700 грн (чинна ст. 148-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Такий розмір не є стимулюючим для великих гравців ринку.

Проєкт запроваджує:

• штраф від 17 000 до 85 000 грн за кожен факт порушення прав абонентів (ст. 129).

Ми очікуємо, що нові розміри штрафів виконуватимуть значну стримуючу функцію щодо порушення прав абонентів.

Над законопроєктом працювала робоча група на базі Комітету ВРУ з питань цифрової трансформації. До неї входили, зокрема, представники мобільних операторів України, бізнес-асоціації та незалежні експерти. Відтак, компанії також отримають багато прогресивних норм: технологічну нейтральність, онлайн-взаємодію з регулятором, передання прав на користування радіочастотним спектром та інші переваги.

Відповідно, від запровадження Кодексу е-комунікацій виграють як усі абоненти мобільного зв’язку, так і надавачі послуг, тому маємо надію на швидкий розгляд законодавчої ініціативи у парламенті та невідкладне впровадження позитивних змін на ринку.