За матеріалами biz.nv.ua
Ви підприємець і маєте справу лише з товарами, які не мають жодного стосунку до зброї? Не варто бути надто впевненим у цьому: існує обширний список товарів «подвійного використання», які хоч і використовуються в мирних цілях, однак також можуть бути використані з метою виробництва зброї. Експорт та (іноді) імпорт таких товарів потребує проходження складної бюрократичної процедури без будь-якої впевненості у отриманні позитивного результату.
Менше двох тижнів тому Кабнет Міністрів України прийняв рішення про виключення 53 груп товарів з українського Переліку товарів подвійного використання, привівши його у стан, хоча б трохи наближений до міжнародних стандартів у цій сфері та спростивши життя вітчизняним підприємствам.
Ухвалене рішення до цього часу не опубліковане, однак навколо нього (в основному силами зацікавлених державних органів) уже створено чимало міфів, якими реформування намагаються зупинити. Сподіваюся реформа таки буде доведена до кінця, а поки що приведу 5 найпоширеніших міфів про товари подвійного використання аби зменшити рівень маніпулювання цією темою.
МІФ №1. Перелік створено в національних інтересах, його скорочення шкодить вітчизняній безпеці
Насправді Перелік створено і прийнято в інтересах міжнародної спільноти з метою, щоб товари подвійного використання не були використані для виробництва зброї за кордоном.
Безумовно, міжнародних пересторог варто дотримуватись, однак слід пам’ятати, що прямий економічний інтерес України у тому – щоб цей Перелік був якомога меншим і українські підприємства мали змогу експортувати якомога більший асортимент товарів за кордон, створювати робочі місця та отримувати валютні надходження.
МІФ №2. Перелік відповідає міжнародним стандартам
Міжнародні переліки товарів подвійного використання щороку оновлюються. Це природно: товар з характеристиками, які вражали експертів у 2010 році, досить часто тепер не здивує навіть школяра. Український список товарів подвійного використання перестав оновлюватися та враховувати розвиток технологій починаючи з 2010 року. На даний час він надзвичайно застарів та є невиправданим бар’єром для торгівлі.
МІФ №3. Україна включила у Перелік товари, не передбачені міжнародними списками, і це нормально
Теоретично, доповнювати список своїми національними пунктами – це дійсно нормальна світова практика для країн, які стурбованість оборотом зброї за кордоном ставлять вище за свої економічні інтереси.
Але Україна не просто доповнила Перелік додатковими товарами в порушення своїх економічних інтересів: ми включили у Перелік товари, які не мають жодного стосунку до подвійного використання. Прикладами тут є ендоскопи чи рентгенапарати – з них не можна зробити зброю і як вони виявлися у Переліку зараз пояснити не може ніхто. Включення в Перелік мініатюрних фото- та відеокамер робить неможливим створення на території України сучасних підприємств по виробництву електронних приборів.
МІФ №4. Скорочення переліку призведе до безконтрольного поширення в Україні спеціальних засобів (наприклад, для прослуховування)
В Україні діє ліцензування обороту товарів спеціального призначення. Тобто виключення таких товарів з Переліку означатиме всього лише скасування дублюючого державного регулювання. Ліцензії для імпортерів/продавців/користувачів залишаються.
МІФ №5. Зменшення контролю дозволить іноземцям за допомогою українського обладнання прослуховувати, наприклад, Ангелу Меркель
Якщо б Німеччина побоювалася приладів для прослуховування, вироблених за кордоном, вона б ініціювала доповнення відповідного міжнародного списку або ж встановила б контроль на своєму кордоні за імпортом таких товарів.
Україна не повинна турбуватися про інші країни там, де нас цього не просять.
І, врешті-решт, ми, звичайно, патріоти, але прослухати Ангелу Меркель … українським обладнанням…. Ну ви зрозуміли.
