За матеріалами biz.nv.ua
Трансформація країни – це скоріше не про фастфуд-зміни на бігу, а про “готувати на повільному вогні, дбайливо помішуючи”. Не про раптову зливу, яка миттєво приносить полегшення і високий врожай, а про повільні, проте неуникні зміни бізнес-клімату.
І це дає значно більше оптимізму, ніж оманливі швидкі перемоги, що так само швидко можуть перетворитися на зради.
Уряд за свою каденцію провів шість засідань, присвячених суто дерегуляції: це сотні скасованих застарілих актів, близько 30 постанов для покращенню бізнес-клімату, підготовлених BRDO спільно з міністерствами та бізнесом. В цю середу уряд зробив бізнес-клімат в країні сприятливішим ще на 5 градусів, ухваливши 5 важливих рішень для підприємництва. Так от, про останні.
По-перше, всі нарешті згадали, що на вулиці ХХІ століття, і без підключення до мережі розвиток неможливий. Сьогодні в Україні налічується близько 5 млн підключень до широкосмугового інтернету: того, що живить стаціонарні комп’ютери і ноутбуки. На країну з населенням в кілька десятків мільйонів людей це доволі слабко. На допомогу готовий прийти бізнес – оператори телекомунікацій можуть “прокласти інтернет” у віддалені і сільські райони. Але для цього для бізнесу потрібно спростити доступ до інфраструктури: об’єктів електроенергетики; об’єктів транспорту; будинкової розподільної мережі та об’єкта будівництва. Зараз в Україні налічується близько 156 тис. багатоквартирних будинків, і забудовники досі висували дискримінаційні умови щодо надання доступу до елементів інфраструктури об’єктів будівництва. Тому постанова, ухвалена на Кабміні вкрай потрібна, вона дозволить прибрати нечесні та непрозорі умови, що стримували розвиток ринку телекомунікацій. Одне це рішення може потенційно збільшити кількість підключень до широкосмугового інтернету на майже 14 млн користувачів – з 5 до 19 млн. Відповідно, зникнуть бар’єри для впровадження телемедицини, яка визначена Президентом як пріоритет, а також сфер e-learning, e-health, e-commerce та інших напрямків, які вплинуть на рівень життя громадян в регіонах.
Це довгоочікуване і дуже “прохане” рішення. Правила доступу до елементів інфраструктури були розроблені BRDO та погоджені з провідними асоціаціями (Телас, Інтернет Асоціація України, Телекомунікаційна палата України, Асоціація правовласників та постачальників контенту та Український союз промисловців і підприємців) ще рік тому, а проголосував Кабмін тільки зараз.
Але відкорковувати шампанське зарано. Правила повноцінно запрацюють лише коли Міністерство енергетики, Міністерство транспорту та Мінрегіон затвердять Методики розрахунку вартості доступу до інфраструктури. Проекти методик також розробили фахівці BRDO, узгодили з профільними асоціаціями та розіслали міністерствам більше року тому. Одразу після голосування Кабміну від Міністра транспорту Володимира Омеляна ми отримали публічну обіцянку в соцмережах підготувати методику міністерства до кінця місяця. Чекаємо на реакцію інших двох міністерств і віримо в здоровий глузд.
Наступне рішення було більш “приземлене”, але так само зав’язано на сучасні технології, впливове для бізнес-клімату і позитивне для кожного громадянина. Мова про геокадастр. Проблема для підприємців, яка давно назріла – велика кількість відмов у внесенні відомостей до Держгеокадастру, яких можна було легко уникнути. Наприклад, у 2016 році кількість відмов у реєстрації земельних ділянок досягла позначки в 135 тис. разів. Причому кадастрові реєстратори при відмові не обтяжували себе обґрунтуванням причин. Висновок про відмову міг містити коротке посилання, що “документи не відповідають закону про земельний кадастр”, або що електронний документ “не валідний”. Тобто вас ввічливо посилали подалі, не пояснюючи причин та не вказуючи шляхи, як ситуацію виправити. Після змін, які цього тижня ухвалив Кабмін, реєстратор буде зобов’язаний вказувати положення нормативно-правового акта, яке порушено, чи назву елементу електронного документа, який зазначений із помилкою. Це зменшить кількість необґрунтованих відмов у реєстрації земельних ділянок. Тобто мова про елементарне покращення комунікації, яке зекономить бізнесу час та гроші.
Наступне вдосконалення в цій же постанові — можливість подати документи для державної реєстрації земельної ділянки онлайн. Уявляєте, до чого дійшли техгології в Україні? На жаль, у проекті змін не залишились положення, які б передбачали попередню перевірку електронного документа про земельну ділянку. Однак відповідну перевірку планується впровадити під час доопрацювання електронної послуги онлайн реєстрації земельної ділянки.
Ще одне корисне вдосконалення — моніторинг розгляду заяв у сфері земельного кадастру. Якщо зараз можливо переглянути стан розгляду обмеженої кількості видів заяв, які передбачені Порядком ведення Державного земельного кадастру. То у майбутньому це можливо буде зробити по всіх видах заяв і навіть переглянути аналітику про кількість таких заяв у розрізі регіонів. Біг дата, як вона є.
Ці зміни плавно, але неуникно зменшать кількість відмов у внесенні відомостей до Держгеокадастру зі 135 тис. разів на 100 тис., тобто до 2% від загальної кількості на рік. Таке “пом’якшення” бізнес-клімату принесе підприємцям економії у 56,6 млн грн на рік. Непогано, як для однієї постанови, +1 градус до сприятливості ведення бізнесу.
Наступне поворотне рішення, підтримане Кабміном, стосується кадрів, які, як відомо, вирішують все. Відтепер в Україні можуть спрощено працевлаштуватися іноземні фахівці, мова саме про високооплачуваних спеціалістів. Довгий час процедура була дуже ускладненою: для отримання посвідки співробітники Державної міграційної служби (ДМС) вимагали від закордонних працівників після отримання дозволу виїжджати з України та повертатися в Україну. Виїхати/заїхати можна було через територію будь-якої країни без отримання жодних додаткових документів. Що змінилося: скасовано можливість відмовити іноземцю в оформленні посвідки на проживання на підставі того, що дата в’їзду в Україну передує даті отримання дозволу на працевлаштування. Крім, очевидно, притоку кваліфікованих фахівців в різних сферах, це також суттєво зменшить навантаження на ДМС.
І близьке рішення, що також стосується комфортнішого працевлаштування – представництва іноземних юросіб відтепер зможуть самостійно оформляти та вести трудові книжки своїх представників. Як не дивно, раніше це мала робити Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв. Мабуть, той, хто це придумав, дуже любив Орвелла. На щастя, тепер все зміниться, іноземні представництва зекономлять час та гроші. +1 бал на користь Уряду. Лишилося ще якось осучаснити самі трудові, але це вже зовсім інша історія.
Також скасовано 22 застарілих та неактуальних акти. Це види господарської діяльності, які у відповідності до Законів про ліцензування, ліцензуванню не підлягають. Це зменшить регуляторний тиск на бізнес, можливості зловживань з боку представників влади і поліпшить інвестиційний клімат в Україні.
Всі ці рішення це невідворотні зміни, це про готувати на повільному вогні, дбайливо помішуючи”. Країна поступово, але невідворотно змінюється!