Управління природними ресурсами в Україні: як цифрові реформи змінюють правила гри
Природні ресурси України — земля, її надра, води, ліси та інші багатства є національним надбанням, яке належить народу України згідно з Конституцією. Вони є вичерпними та потребують відповідального й раціонального використання. Однак, протягом багатьох років в управлінні цими ресурсами було багато проблем: корупція, монополізація, тіньова діяльність та застаріле законодавство. Зокрема понад 30–50% видобування водних біоресурсів ще донедавна перебували в тіні, за оцінками експертів це 6–8 млрд грн збитків щорічно. В інших сферах природокористування — не краще.
Офіс ефективного регулювання BRDO вже 9 років займається цифровими реформами, які забезпечують раціональне використання природних ресурсів. Зокрема, експерти Офісу долучалися до реформи лісової галузі спільно з Міндовкілля та Держлісагентством у 2019 році. Наразі реформи імплементуються, у 2021-му створено Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема”, у межах якої запроваджуються сервіси для різних видів діяльності у сфері природокористування. Як завдяки змінам галузь стає прозорішою, ефективнішою та конкурентоспроможною, розповідає Ірина Грузінська, керівниця сектору “Сільське господарство” BRDO.
Цифровізація в дії: кейс системи е-Ліс
Ще донедавна лісова сфера в Україні стикалася із серйозними проблемами. Незаконні вирубки дерев, пожежі, недостатнє лісовідновлення та корупція були поширеними явищами. Усі дозвільні документи видавалися в паперовій формі, що на практиці часто могло означати їхню підробку та недобросовісну зміну даних. Крім того, 70% лісорубних квитків постійні лісокористувачі (різноманітні лісогосподарські підприємства) виписували самі собі. 20% з них виписувалися перед візитом органів контролю. Тіньовий ринок деревини становив до 15% та завдавав державі збитків на 2,7 млрд грн щороку.
Але завдяки ініціативам BRDO і спільній роботі із Держлісагентством та Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів облік деревини перебуває під громадським контролем.
Важливий компонент реформи — система е-Ліс. Завдяки їй можна відстежувати дані про вирубку, походження та рух дерева. Також розроблено онлайн-карту, де можна переглянути рубки в режимі реального часу на всій території України.
Ключові переваги системи е-Ліс:
- Електронний облік деревини: Кожна партія деревини отримує унікальний ідентифікатор, що дає змогу відстежувати її шлях від лісу до кінцевого споживача.
- Прозорість та відкритість даних: Дані про заготівлю деревини доступні для органів контролю, бізнесу та громадськості.
- Боротьба з корупцією та незаконними рубками: Система мінімізує корупційні ризики та сприяє швидкому виявленню порушень. Наприклад, наразі лісорубний квиток можна одержати лише онлайн через цю систему — для хабарів тут немає місця.
Впровадження системи е-Ліс уже демонструє позитивні результати: за оцінками експертів BRDO, електронна видача лісорубного квитка та сертифіката походження економить бізнесам 126,5 млн грн щорічно. Також з початку запровадження цифрових послуг видано понад 70 000 лісорубних квитків та 45 000 сертифікатів в електронній формі. Обсяги незаконних рубок зменшуються, а вся необхідна інформація доступна онлайн. Це значно наблизило український лісовий сектор до європейських стандартів управління природними ресурсами.
Система еРиба: сучасне рішення для рибної галузі
Проблеми у сфері управління природними ресурсами не оминули й рибну галузь — складні бюрократичні процедури, непрозорий розподіл квот, корупція та незаконний вилов. Це не лише створювало труднощі для рибалок, але і призводило до виснаження рибних запасів та екологічних проблем. Ринок добутих водних біоресурсів в Україні оцінюється в загальному видобутку в 38,2 тис. тонн, що за оцінками середньоринкової вартості складає 16 млрд грн у 2023 році.
Для розв’язання цих проблем у 2023 році за підтримки BRDO у межах проєкту USAID/UK aid TAPAS “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах” було впроваджено реформу галузі рибного господарства, яка спрямована на цифровізацію, підвищення прозорості та забезпечення сталого розвитку галузі. Було розроблено систему еРиба, яка дає змогу промисловим рибалкам претендувати на частку в рибному промислі та брати участь в електронних аукціонах для розподілу квот. Наразі реформа рибної галузі триває за сприяння проєкту “Підтримка цифрової трансформації”, що фінансується USAID і UK Dev. Партнер у реалізації проєкту — BRDO.
Як працює система еРиба?
Система еРиба об’єднує всі необхідні інструменти для рибалок та підприємців у рибній галузі. Вона включає п’ять основних цифрових послуг:
- еДекларування — подання декларацій про право на промислове рибальство.
- еДозвіл — видача, переоформлення та анулювання дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їхніх частинах) (для здійснення промислового рибальства).
- еДоговір — укладання договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах).
- еЖурнал — ведення журналу обліку рибогосподарської діяльності. Ця послуга заміняє одразу три документи, які раніше велися в паперовій формі.
- еБирка — маркування знарядь лову та видача бирок.
Завдяки системі еРиба час на отримання дозволу на промислове рибальство скоротився з 30 до 2 днів, а вже є успішні приклади отримання дозволів за 15 хвилин. Крім того, система сприяє збільшенню кількості контрольованих риболовних суден на 42 %, що значно зменшує ризики втрат держави від тіньової діяльності. Результати відчутні й у надходженнях до бюджетів: з 15,4 млн грн у 2022 році до 95 млн грн у 2023 році після запровадження реформи.
Нововведення в секторі рибного господарства: що відбувається насправді?
Попри очевидні переваги цифровізації, багато рибалок висловлюють побоювання щодо нової системи.
Проблема: Система використовується для посиленого контролю та накладання штрафів на рибалок.
Рішення: Основна мета е-Риби — зменшити контакти рибалок з органами державної влади, що знижує корупційні ризики, а також спростити виконання законодавчих вимог. Уся необхідна інформація доступна в електронному вигляді, тому рибалкам більше не потрібно возити із собою паперові документи, а органам контролю легше перевіряти відповідність фактичної риболовлі заявленим даним.
Проблема: е-Риба призведе до витіснення дрібних рибалок великими компаніями.
Рішення: В центрі всіх процесів — промисловий рибалка, як великий, так і малий. Будь-хто, хто відповідає мінімальним умовам та має матеріально-технічну базу, може займатися промисловим рибальством. До того ж зникають підстави для монополій, адже одна юридична особа не може мати понад 14 % ресурсу у водоймі. Це вже дає результат — уже в перший рік проведення аукціонів кількість промислових рибалок, зросла на третину.
Проблема: Відтепер легальне рибальство економічно невигідне.
Рішення: Підхід до оподаткування тепер інший. Раніше податки сплачувалися на основі звітів про вилов, які можна було підробити через паперову форму звітності. Зараз договори на право промислового рибальства реалізуються через електронні аукціони на Prozorro. Стартова ціна лота — гарантований податок для держави. Так бюджет одержує кошти через Prozorro, а рибалкам немає сенсу занижувати реальний вилов.
У підсумку запровадження системи еРиба є важливим кроком на шляху до модернізації рибної галузі України, відповідності європейським стандартам управління природними ресурсами та забезпечення сталого розвитку, а також — до європейської інтеграції України.
Як відбувається управління природними ресурсами у Європі?
Європейський Союз має багаторічний досвід у розробці та впровадженні ефективних політик управління природними ресурсами, які поєднують економічний розвиток зі збереженням довкілля. Це досягається завдяки впровадженню жорстких законодавчих норм, інноваційних технологій та активної участі громадськості.
Важливим кроком є впровадження електронних систем обліку та моніторингу. Наприклад, ініціатива FLEGT допомагає боротися з незаконною вирубкою лісів і торгівлею нелегальною деревиною, контролюючи походження деревини. У рибній галузі Спільна рибальська політика ЄС встановлює квоти на вилов риби та впроваджує електронні системи звітності, що допомагає точно відстежувати обсяги вилову й боротися з незаконним рибальством. У більшості країн ЄС діє обовʼязкова система ліцензування для рибалок.
ЄС не оминає увагою і контроль екосистем, активно використовуючи цифрові технології. Завдяки геоінформаційним системам (ГІС) та дистанційному зондуванню, відбувається моніторинг стану екосистем, який допомагає відстежувати зміни в екосистемах та планувати раціональне використання природних ресурсів. Крім того, Європейська система інформації про ліси (EFIS) надає людям відкритий доступ до даних про стан лісів, що сприяє прозорості.
Якщо Україна прагне стати частиною Європейського Союзу, нам потрібно буде переймати ці практики, створюючи прозорі правила для ринку. До того ж використання сучасних технологій та залучення громадськості може допомогти зробити галузь прибутковішою та ефективнішою.
Куди рухатися далі
Україна майбутнього неможлива без комплексного врегулювання та реформування законодавства щодо природокористування. Відповідальне використання ресурсів є пріоритетним для захисту екосистем і забезпечення економічного розвитку країни.
Особлива роль у цьому процесі належить бізнесу, який має усвідомлювати свою відповідальність. Адже природні ресурси України є вичерпними й належать народу, а не окремим підприємствам чи приватним особам. Раціональне використання природних ресурсів, прозорість діяльності та правдиве звітування — це основні принципи, яких повинен дотримуватися кожен бізнес, щоб уникнути виснаження ресурсів і зберегти довкілля для майбутніх поколінь.
Лише відповідальне ставлення бізнесу до природокористування допоможе знизити корупційні ризики, забезпечити справедливий розподіл ресурсів і створити надійну основу для економічного зростання та добробуту країни.