Як врятувати крафтові броварні?

За обсягом виробництва пиво займає половину українського сегменту алкогольних продуктів. За обсягом продажів пиво — беззаперечний лідер ринку.

Частка крафтового пива на українському ринку складає близько 3%. До прикладу, частка крафту відносно загального ринку США зростає щороку і нині складає понад 12%.

Коронакриза першої половини 2020 року не оминула і ринок пива. Через тримісячну заборону роботи закладів ресторанної галузі найбільше постраждали крафтові броварні — маленькі незалежні підприємства, які готують пиво за традиційними рецептами.

Такі виробники прив’язані до офлайн-майданчиків і обмежені каналами збуту: зазвичай, вони не мають доступу до мережі продуктових магазинів та супермаркетів. Податкове навантаження вкупі з кредитними зобов’язаннями та оплатою оренди виявилось для малих броварень важким тягарем. У результаті за період карантину більшість з них зупинили виробництво та втратили 90% каналів збуту.

Окрім кризи, на скорочення обсягів виробництва українських приватних броварень істотно впливає надмірне податкове навантаження. Незважаючи на те, що змінами до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» у 2016 році було зменшено вартість ліцензії на оптову торгівлю для малих пивоварень (30 тисяч грн на рік для обсягу виробництва менше 300 тисяч літрів на рік), передбачений граничний обсяг у 300 тисяч літрів у 66 разів менший від загальноприйнятої європейської норми у двадцять млн літрів на рік.

Це призвело до того, що виробники пива, чиї обсяги складають від 300 тисяч до 20 млн літрів на рік, сплачують повну вартість ліцензії — 500 тисяч гривень на рік. Так само, як і пивні гіганти, чиї обсяги виробництва, а отже і прибутки, істотно вище.

Крім того, для таких броварень немає податкових пільг на сплату акцизу, як в інших європейських державах. Через це малі виробники пива перебувають у несправедливих конкурентних умовах з великими пивзаводами. У поєднанні з вимушеними карантинними обмеженнями податковий тягар буквально знищує українське крафтове броварство.

Експерти Офісу ефективного регулювання BRDO переконані: поліпшити справи маленьких пивних виробників може зниження акцизу на виробництво пива на 50% та скасування ліцензії на оптову торгівлю для підприємств, що виробляють менше 20 мільйонів літрів пива на рік.

Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС Україна має гармонізувати власне законодавство із європейським, у тому числі щодо принципів оподаткування. У Директиві ЄС «Про гармонізацію структур акцизних зборів на алкоголь та алкогольні напої» вказано, що знижену ставку акцизного податку можна використовувати до «пивоварних заводів, які є юридично та економічно незалежними від будь-якого іншого пивоварного заводу, розташовані на території, що є фізично відокремленою від території будь-якого іншого пивоварного заводу, та не є підприємством, що працює за ліцензією». Згідно визначення суду ЄС, підприємство, що працює за ліцензією — це пивоварня, яка може використовувати торгові марки та виробничий процес третьої сторони. На сьогодні під такі критерії підпадає 232 вітчизняні броварні, чий щорічний обсяг виробництва пива не перевищує 20 млн літрів.

Який економічний ефект ми отримуємо від скасування оптового ліцензування для крафтових броварень та зниження ставки акцизу?

Нагадаю, наразі 204 малі броварні можуть сплачувати за ліцензію на оптову торгівлю 30 тисяч гривень на рік, ще 28 малих броварень — 500 тисяч гривень, а всі разом — стандартну ставку акцизу. Скасування оптових ліцензії для крафтових броварень і зниження акцизу дозволить підприємствам зекономити близько 346,4 млн гривень і спрямувати ці кошти на збільшення обсягів виробництва. У разі роботи на повну потужність приватні броварні зможуть створити до 3 тисяч додаткових робочих місць, а український бюджет отримає близько 215 млн акцизного збору, ЄСВ, ПДФО та військового збору. У майбутньому завдяки розвитку крафтового виробництва та при відсутності навантаження на малий бізнес надходження до бюджету суттєво зростуть.

Таким чином крафтові пивоварні позбудуться надмірного фіскального навантаження, одержать можливості відродити виробництво після удару коронакризи, збільшити обсяги виробництва (а отже — і податку на прибуток), а також працевлаштувати тисячі громадян. Рішення — прагматичне та ефективне, слово — за законотворцями.

За матеріалами nv.ua