Які ризики для інвесторів несе 5-відсотковий ІТ-податок

Чому модель оподаткування ФОП не є абсолютно безпечною для компаній та розробників.

До Дня Незалежності Офіс президента опублікував відео Володимира Зеленського, у якому він закликав світ до партнерства з Україною.

Там президент наголосив на “низькому п’ятивідсотковому податку для ІТ-бізнесу”. На жаль, саме цей податок несе проблему, яка може зупинити іноземців.

Вочевидь, президент мав на увазі єдиний податок ФОП, що становить 5% від доходу.

“Модель ФОП в ІТ” – це коли програміст оформлений та сплачує податки як підприємець третьої групи єдиного податку.

Охочі подискутувати про тонкощі знайдуть багато приводів: податок ФОП – це податок фізособи, а не компаній; податок на прибуток ІТ-компаній – не 5%, а 18%, як і для всіх компаній; ФОП платять не 5%, а близько 7%, якщо рахувати ЄСВ; айтівці, що працюють за трудовими договорами, платять понад 40%.

Однак загалом президент має рацію. Переважна частина ІТ-індустрії (70% за даними dou) користується моделлю ФОП і платить п’ятивідсотковий податок.

5% – дуже привабливе оподаткування. Досить важко знайти щось більш конкурентне серед країн-сусідів. Навіть у Білорусі, де створена спеціальна економічна зона для ІТ, податок вищий: лише ПДФО становить 9%. Саме тому українська ІТ-індустрія постійно наголошує на необхідності збереження цієї моделі.

У чому проблема

Модель ФОП часто оцінюється юристами як “сіра”. Це означає, що вона не є на 100% безпечною для компаній та розробників. ФОП – це підприємець, з яким компанія укладає господарський договір. Проте відносини компанії з програмістом мають багато ознак трудових, а не господарських відносин.

Це означає, що Державна податкова служба (ДПС) або Держпраці можуть “перекваліфікувати” відносини: ухвалити рішення, що відносини ІТ-компанії з фахівцем є трудовими, а не господарськими. Держпраці робить це з огляду на захист працівників, а податкова – з метою належного оподаткування відносин.

Санкція Держпраці – штраф у розмірі десяти мінімальних зарплат для юридичної особи, а ухилення від оподаткування може призвести і до кримінальної відповідальності індивідів – залежно від масштабів. Отже, п’ятивідсотковий “ІТ-податок” має низку негативних наслідків.

1. Постійний ризик для компаній. ІТ-компанії не можуть бути впевнені, що контрольні органи не спробують перекваліфікувати їх відносини з ФОП. Це підвищує ризиковість, а отже – знижує привабливість України.

Такий ризик подекуди скорочує податкові надходження. Для мінімізації ризиків ФОП працюють за прямими експортними контрактами. Це знижує надходження податку на прибуток (у такій моделі гроші не проходять через українські ТОВ).

2. Підґрунтя для корупції. Можливість чиновника накласти штраф за домінуючу на ринку модель відносин – сприятливе середовище для корупції. Ця проблема зафіксована і в проєкті Антикорупційної стратегії НАЗК (№3.2.3).

3. Нерівна конкуренція. Іноземним компаніям із суворими вимогами до комплаєнсу цей податок недоступний. Окремі іноземні компанії не виходять на ІТ-ринок України, тому що не готові нести ризики штрафів і покарань.

Інші фірми, наприклад, всесвітньо відома компанія Vimeo, виходять на ринок України з офіційним працевлаштуванням. Vimeo платить за працівників далеко не 5% ФОП, а майже 42%: 18% ПДФО, 1,5% військового збору та 22% ЄСВ.

“ІТ-податок 5%” слід остаточно узаконити. Для цього необхідно прибрати правові підстави для “перекваліфікації” при використанні ІТ-компаніями моделі ФОП.