Ми, представники/ці українських організацій громадянського суспільства, провідних аналітичних центрів, профільних асоціацій у сфері електронних комунікацій, а також небайдужі громадяни/ки, закликаємо зупинити незаконні дії Державної податкової служби (ДПС) та не допустити протиправне скасування спрощеної системи оподаткування для Інтернет-провайдерів – суб’єктів малого бізнесу.
Відповідно до роз’яснень ДПС[1] від 22.05.2024 та 29.07.2024 Інтернет-провайдери – суб’єкти малого бізнесу з 01.10.2024 не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування. Свої дії ДПС мотивує набранням чинності Закону «Про електронні комунікації» від 01.01.2022, помилково трактуючи послугу доступу до мережі Інтернет як послугу з технічного обслуговування та експлуатації електронних комунікаційних мереж. Дане трактування суперечить нормам Податкового кодексу (підп. 8 п.п.291.5.1 п.291.5 cт. 291), які не змінювались з 2019 р., статтям 19, 57 Конституції України та офіційному роз’ясненню регулятора сфери електронних комунікацій (НКЕК)[2].
Крім того, такі дії ДПС несуть низку ризиків для українського суспільства і безпеки держави, особливо в умовах повномасштабної російської агресії, а саме:
- Ризик обмеження доступу до інформації для понад 3 млн домогосподарств, яким надають послуги інтернет-провайдери, що використовують спрощену систему оподаткування. Під загрозою повної втрати доступу до мережі Інтернет опиняться понад 200 тис. домогосподарств, установ і організацій у 2302 населених пунктах, де єдиними провайдерами доступу до мережі Інтернет є ФОПи. Цей ризик поширюється і на доступ до мережі Інтернет військових користувачів. Через непропорційне збільшення адміністративних витрат на ведення обліку і звітності на загальній системі оподаткування, значна кількість малих Інтернет-провайдерів можуть припинити надання послуг. Великі постачальники часто незацікавлені в обслуговуванні малоприбуткових сільських і віддалених територій з незначною щільністю населення й малоповерховою забудовою. Це негативно вплине на доступ до інформації, онлайн-медіа, свободу вираження поглядів, доступ до цифрових державних послуг та реалізацію інших прав і можливостей населення та бізнесу.
- Погіршення якості послуг доступу до мережі Інтернет та їх доступності, зокрема, під час аварійних відключеннях електроенергії, особливо в прифронтових та на деокупованих територіях і сільській місцевості. Так, 83% абонентів Інтернет-провайдерів-ФОП підключені за новітньою технологією xPON, яка забезпечує енергонезалежність користувачів та швидкість доступу до мережі – до 1Гбіт/сек, тоді як даний показник у провайдерів-юридичних осіб не перевищує 47%.
- Руйнування децентралізованої стійкості української мережі Інтернет до фізичних і кібератак. Різноманіття провайдерів та наявність численних точок обміну трафіком, на думку міжнародних експертів[3], є ключовим фактором, що дозволяє уникнути загальнонаціонального відключення інтернету під час постійних спроб агресора знищити телеком-інфраструктуру.
- Зменшення спроможності малих інтернет-провайдерів до розвитку, забезпечення стійкості і відновлення своїх мереж через додаткові витрати обмежених ресурсів на дотримання вимог загальної системи оподаткування (адміністрування обліку, найм бухгалтерів тощо).
- Подорожчання послуг доступу до мережі Інтернет через згадані вище фактори внаслідок зростання їх собівартості та монополізацію ринку.
- Зменшення доходів місцевих бюджетів на суму до 462 млн грн.
- Втрати довіри, зокрема вітчизняних інвесторів до державних інституцій, погіршення інвестиційного клімату.
- Монополізації ринку фіксованого доступу до мережі Інтернет (висококонкурентного на даний час) великими гравцями переважно з іноземними бенефіціарами. Малий бізнес є стабільним і прогнозованим донором української економіки, інвестиційна та інноваційна активність якого часто спрямована на низькорентабельні території та сегменти ринку, що залишаються поза увагою великих і середніх постачальників.
Перелічені вище фактори та ризики негативно вплинуть на досягнення цілей державної політики щодо гігабітного суспільства, підключення до інтернету максимальної кількості громадян, публічних установ, бізнесів, організацій, цифровізації державних послуг та інших сфер економіки і суспільства, інформаційної та кібербезпеки, забезпечення розвитку малого підприємництва тощо.
З огляду на зазначене, а також на те, що на сайті Кабінету Міністрів України розміщена петиція проти скасування спрощеної системи оподаткування для інтернет-провайдерів, яка набрала понад 25 тисячі голосів, просимо вжити заходів, необхідних для:
- Забезпечення конституційного принципу верховенства права в діяльності ДПС що даного питання.
- Збереження спрощеної системи оподаткування для постачальників послуг доступу до мережі Інтернет (суб’єктів малого бізнесу).
ПІДПИСАНТИ ЗВЕРНЕННЯ:
- ГО «Офіс ефективного регулювання» (BRDO)
- Інтернет Асоціація України (ІнАУ)
- Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК)
- Аналітичний центр «Український інститут майбутнього»
- Український союз промисловців і підприємців (УСПП)
- Українська Конфедерація Операторів та Сервісів Інтернет (УКОС)
- Асоціація правників України
- Перун Роман, військовий, волонтер (Одеська область)
- Максим Смілянець, співзасновник спільноти Telecom Ukraine
- Вікторія Опанасюк, співзасновниця спільноти Telecom Ukraine
- Громадська організація «Платформа прав людини»
- Громадська організація «Східний Варіант»
[1] До уваги платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб! (tax.gov.ua). Чи має право фізична особа – підприємець при постачанні електронних комунікаційних послуг застосовувати спрощену систему оподаткування (tax.gov.ua)
[2] Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку|2024 рік (nkrzi.gov.ua)
[3]Freedom House “Freedom on the net 2023” https://freedomhouse.org/country/ukraine/freedom-net/2023#footnoteref17_m272kcp