16 березня Європейська Комісія затвердила проєкт Регламента щодо забезпечення сталого постачання критичної сировини до Європейського Союзу – Critical Raw Materials Act. Цей Регламент пропонує перелік дій, що дозволить гарантувати для ЄС доступ до тих корисних копалин, що є критичними для розвитку економіки Європейського Союзу.
Критична сировина – це корисна копалина різного рівня обробки (руда, збагачена, збірка тощо), яка використовується як для виготовлення товарів повсякденного вжитку (як-от мобільні телефони), так і для стратегічних компонентів (наприклад, вітрові турбіни), тобто є критично важливою для стратегічних секторів економіки. 90% критичної сировини ЄС імпортує з неєвропейських країн. Наприклад, вітрова й інша зелена енергетика, телеком, водневі технології, фармакологія, військово-промисловий комплекс – всі ці сфери залежать від поставок критичних матеріалів з країн поза межами ЄС. Наразі безперервність імпорту критичної сировини є під загрозою – адже серед країн-постачальників таких корисних копалин є, зокрема, Китай і РФ.
Ухвалений Регламент встановлює нормативно-правову базу для підтримки розвитку внутрішнього потенціалу та зміцнення стійкості та циркулярності найважливіших ланцюгів постачання сировини в ЄС. Він спрямований на зменшення ризиків постачання критичної сировини, особливо у таких галузях як оборонна, цифрова, аерокосмічна, а також на створення умов для розвитку екологічно чистого виробництва. Відповідно до нього, у порівнянні зі схожим переліком від 2020 року, список критичної сировини розширився на 7 позицій (три було прибрано), а також був створений окремий список стратегічної сировини, що є критичною для забезпечення зеленого і цифрового переходу ЄС.
У Регламенті прописані чіткі показники для збільшення внутрішніх ланцюжків постачання критичної сировини і їхньої диверсифікації:
- Принаймні 10% від річного споживання ЄС – для видобування;
- Принаймні 40% від річного споживання ЄС – для обробки;
- Принаймні 15% від річного споживання ЄС – для вторинної переробки.
Важливо, що відтепер імпорт будь-якого виду критичної сировини з третіх країн, на будь-якій стадії обробки, не може перевищувати 65% від річного споживання ЄС.
Як Регламент буде втілюватися в життя?
Європейська Комісія опублікувала перелік кроків, що допоможуть забезпечити стале постачання критичної сировини до ЄС, а також виконання Регламенту:
- Зменшення адміністративного навантаження на бізнес, а також спрощення дозвільних процедур для проєктів з використання критичної сировини у межах ЄС.
- Запровадження моніторингу ланцюжків постачання критичної сировини, а також координації запасів стратегічної сировини серед країн-членів ЄС.
- Збільшення інвестицій у дослідження, інновації і розвиток навичок у сфері використання критичної сировини.
- Стимулювання вторинного використання критичної сировини.
- Диверсифікація імпорту критичної сировини до ЄС.
- Активізація торговельних активностей, зокрема, створення Клубу критичної сировини для всіх країн, що бажають посилити глобальний ланцюжок поставок.
- Розвиток стратегічних партнерств.
Важливо, що серед зазначених торговельних активностей ЄС є підтримка інвестицій у видобування й обробку рідкісноземельних елементів в Україні. Для прикладу, вони потрібні для роботи вітрових електростанцій і, за прогнозом, потреба у таких елементах зросте у 5,5 разів до 2050 року.
Окрім цього, 13 липня 2021 року Україна та ЄС уклали Меморандум про стратегічне партнерство у сировинній галузі та відповідну дорожню карту заходів. Меморандум передбачає обʼєднані зусилля обох сторін з розвитку зеленої економіки, створення нових бізнес-можливостей та робочих місць, нарощування українського виробництва «мінералів майбутнього» та паливно-енергетичних корисних копалин, збільшення експорту, а також скорочення імпорту мінеральної сировини.
Як Україна долучається до процесу?
Ще у 2019 році був запущений Проєкт ЄС «Новий кодекс України про надра», у межах якого фахівці надавали експертну підтримку українському уряду у створенні нового Кодексу про надра в рамках процесу поглиблення партнерства Україна-ЄС.
У 2023 році заплановано продовжити роботу в цьому напрямку. Серед основних завдань:
- Підтримка політичного діалогу з основними відповідними установами в секторі
- Аналіз зобов’язань і можливостей України як країни-кандидата на вступ до ЄС у сфері надрокористування та критичної сировини
- Виявлення прогалин в українському законодавстві для покращення регулювання галузі
- Аналіз і розробка пропозицій для вдосконалення управлінських і регуляторних функцій у галузі
Експерти Проєкту також планують оновити дослідження інвестиційних барʼєрів та ризиків для європейських інвесторів в український сектор надрокористування, підготовлене Проєктом у 2022 році, розробити критерії для визначення критичної сировини на основі практики ЄС, розробити проєкти типових угод з розподілу продукції (УРП) на розвідку та видобуток твердих корисних копалин і вуглеводнів, дослідити ринок передових акумуляторних технологій в Україні та відповідних гравців у науці та промисловості для забезпечення сталого енергопостачання в умовах воєнного стану і післявоєнної відбудови.
Проєкт фінансується Європейським Союзом та впроваджується Консорціумом у складі експертів Projekt-Consult (Німеччина), MinPol (Австрія) та Офісу ефективного регулювання BRDO (Україна). Публікація відображає позицію Проєкту й необовʼязково збігається з позицією Європейської Комісії.
Щоб не пропустити оновлення від Проєкту, стежте за інформаційними ресурсами Офісу ефективного регулювання BRDO або ж підпишіться на щомісячний дайджест.
