Новини
18.12.2024

Персональні дані та відкритість: суперечності чи компроміс? Підсумки обговорення законопроєкту 8153

Офіс ефективного регулювання BRDO у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID та UK Dev, у межах комунікаційної платформи Data+ організували онлайн-обговорення викликів та можливостей для сфери відкритих даних у зв’язку з проголосованим у першому читанні законопроєктом 8153 «Про захист персональних даних». Подія відбулася 11 грудня 2024 року та об’єднала понад 40 учасників – представників влади, громадських активістів, аналітиків та експертів сфери відкритих даних.

Сьогодні захист персональних даних набуває особливої актуальності через ріст кіберзагроз та потребу у забезпеченні конфіденційності. Особливо гостро це питання постає у взаємодії з державними органами, які володіють великими обсягами інформації, адже навіть публічні дані часто мають елементи персональних даних. 

Персональні дані – будь-яка інформація, що прямо чи опосередковано дозволяє ідентифікувати фізичну особу. Це можуть бути традиційні ідентифікатори: ім’я, адреса або номер телефону; цифрові дані: IP-адреси, файли cookies; геолокаційні дані, а також дані, що відображають фізіологічні, психологічні, економічні, культурні чи соціальні характеристики. Автоматизована обробка даних, включно з алгоритмами ШІ, збільшує ризики порушення приватності. Саме тому необхідно впроваджувати заходи технічного і правового захисту.

Яніна Любива, експертка з відкритих даних Міністерства цифрової трансформації України підкреслила, що відкриті дані й захист персональних даних повинні співіснувати, а не вступати в конфлікт. Відкритість інформації є основою прозорості та підзвітності держави, стимулює громадський контроль та розвиток інновацій. Водночас персональні дані потребують надійного захисту, особливо в умовах воєнного стану, коли баланс між відкритістю та безпекою стає критично важливим. Законопроєкт 8153 покликаний сформувати чіткі правила використання даних, щоб не допустити витоку чутливої інформації, що дозволить підтримати розвиток відкритих даних як драйвера цифрової трансформації України.

Тарас Тарасенко, народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відзначив, що законопроєкт «Про захист персональних даних» є складним юридичним документом і потребує ширшої комунікації. Суспільству необхідна велика едукаційна кампанія, щоб люди зрозуміли, що таке персональні дані, як їх можна використовувати та захищати. Наша основна ідея – забезпечити узгодженість між доступом до публічної інформації та захистом персональних даних. Для цього потрібно ухвалити законопроект про національну комісію – регулятора, який забезпечить комунікацію та виконання функцій за європейськими стандартами.

Юлія Деркаченко, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з інформаційних прав додала, що забезпечення права на доступ до інформації, зокрема, у формі відкритих даних та захист персональних даних є критично важливими. Рівень захисту даних в Україні має відповідати стандартам ЄС. Результати більше п’ятдесяти двосторонніх зустрічей з Єврокомісією визначили необхідність ухвалення законодавства про захист персональних даних у повній відповідності до європейських стандартів. Офіс Уповноваженого готовий стати просвітницьким майданчиком у сфері захисту персональних даних та доступу до публічної інформації, включно з відкритими даними.

Лілія Олексюк, координаторка робочої групи з законопроєкту 8153 зазначила, що українцям потрібно розуміти, як саме їхні персональні дані використовуються і які права вони мають у цій сфері. Для обробки персональних даних потрібні чіткі законні підстави. Наприклад, дані про здоров’я, генетичні чи біометричні дані обробляються за спеціальними умовами та не можуть бути загальнодоступними. Зараз, як ніколи, важливо знайти компроміс між забезпеченням доступу до відкритих даних і захистом приватності. І це передбачає не лише законодавчі зміни, але й широку інформаційну кампанію для бізнесу, органів влади та суспільства.

Також до обговорення викликів і можливостей стосовно відкритих даних долучилися представники громадського сектору (ГО «PrivacyHub») та експерти сфери відкритих даних (YouControl). Вони розповіли як про взаємозв’язок обох сфер, їхній паралельний розвиток, практики захисту і порушення обробки персональних даних у європейських країнах, так і про проблематику сфери в Україні. Експерти з відкритих даних підсвітили виклики, які очікують стейкголдерів, зважаючи на достатньо суворе регулювання у сфері захисту персональних даних.

Загалом усі учасники онлайн-дискусії погодились, що пошук компромісу між відкритістю даних та захистом приватності – це стратегічно важливий крок для розвитку open data сфери. Від цього залежить як прозорість державного управління, так і безпека персональних даних кожного громадянина. Для успішного вирішення цього завдання потрібна скоординована робота усіх стейкголдерів напрямку та урахування кращих світових практик.

Це лише один із етапів обговорення законопроєкту 8153, який готується до розгляду у другому читанні. BRDO запрошує усіх експертів сфери відкритих даних та зацікавлених осіб долучитися до дискусії та висловлювати свої думки і пропозиції щодо тематики персональних даних і законопроєкту 8153 у межах комунікаційної платформи Data+. Побудова якісного діалогу та довіри сприятиме гармонійному розвитку обох критично важливих сфер.

Переглянути повний відеозапис заходу можна на YouTube за посиланням. 

Комунікаційна платформа Data+ створена Міністерством цифрової трансформації України та за сприяння проєкту «Підтримка цифрової трансформації», що фінансується USAID і UK Dev. Партнер з реалізації проєкту — Офіс ефективного регулювання BRDO.