Попри те, що Україна у топ-5 світових лідерів із виробництва та експорту меду, держава досить довго не знала, скільки всього зареєстровано пасік, бджолосімей та хто саме в країні виробляє мед.
Усе змінилося з ухваленням Наказу Мінекономіки “Про деякі питання у сфері бджільництва”, який зокрема запроваджує електронний реєстр паспортів пасік.
До прийняття цього документа в Реєстрі ветеринарно-санітарних паспортів пасік було зареєстровано 851 паспорт та 42 054 бджолосімей. Станом на сьогодні в Реєстрі паспортів пасік зареєстровано майже 43 500 паспортів та 2 236 144 бджолосімей. Тобто кількість зареєстрованих пасік і бджолосімей зросла в понад 50 разів!
Як було раніше?
Ще в 2018 році експерти BRDO дослідили ринок меду в Україні. За нашими підрахунками, тоді лише 2% меду вироблялось зареєстрованими суб’єктами господарювання, інші 98% вироблялись господарствами населення. Це створювало проблему у підрахунку кількості виробників, кількості виробленого меду та джерел його походження. Також виникали ризики у здійсненні міжнародної торгівлі.
Крім цього, суб’єкти господарювання не могли підтвердити наявність пасіки та кількість бджіл в разі їх отруєння та відшкодувати збитки. Це робило їх законодавчо незахищеними. Пасічники також не могли отримати державну підтримку при здійсненні господарської діяльності, адже не були зареєстрованими.
Як зараз?
Сьогодні кожен суб’єкт господарювання може безкоштовно зареєструвати пасіку, подавши необхідні документи в письмовій чи електронній формі до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем проживання власника пасіки або місцезнаходженням пасіки. Відомості про суб’єкта господарювання автоматично вноситься до електронного реєстру паспортів пасік.
Таким чином, розроблений за участі експертів BRDO Наказ Мінекономіки створив можливості для детінізації виробництва українського меду. Відтепер кожен охочий може швидко і легко зареєструвати пасіку, отримати держпідтримку та захистити свої інтереси у випадку отруєння бджіл засобами захисту рослин.
Насамкінець, держава та міжнародні партнери відтепер володіють повноцінною інформацією щодо кількості пасічників, бджолосімей та джерел походження меду, що також позитивно впливає і на міжнародну торгівлю.